31 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/3847/15
Категорія: 5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого - Яковлєва О.В.,
суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,
за участю секретаря - Іович М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3», про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з заявою у якій заявлено вимоги Одеському регіональному управлінню Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, а саме про: визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не укладання додаткових угод до договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків №287/05 від 12.10.2005 року; зобов'язання відповідача внести зміни до договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків №287/05 від 12.10.2005 року, у відповідності до умов додаткових угод №014/0054/74/35613/81-1-0-00/15793 до Кредитного договору №014/0054/74/35613 від 12.09.2005 року та №014/0054/74/35613/81-1-0-00/15792 до Кредитного договору №014/0054/74/35613 від 12.09.2005 року; зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 інформацію щодо розміру та порядку нарахування позивачу компенсації, за період з другого півріччя 2014 року по теперішній час; зобов'язання відповідача звернутись до ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» щодо внесення позивача до реєстру позичальників, що отримують часткову компенсацію відсоткової ставки кредиту та з відкликанням свого листа про припинення надання позивачу часткової компенсації відсоткової ставки кредиту.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року - в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, оскільки відповідач протиправно ухилився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, фактично в односторонньому порядку припинивши його виконання, а саме: відмовився від підготовки проекту додаткової угоди до договору, не надав інформацію щодо розмірів компенсації та припинив її виплати.
Відповідачем вказано про те, що зміни, внесені до первинного кредитного договору, в частині збільшення розміру кредиту та відсотків, прямо пропорційно впливають на розрахунок розміру часткової компенсації відсотків в бік його збільшення та дана обставина не є підставою для перегляду розміру часткової ставки. Крім того відповідачем вказано про те, що зобов'язання за першим кредитним договором, який надано на придбання житла, є виконаним, а другий транш кредиту спрямований на рефінансування першого траншу, а тому Фонд не може відшкодовувати проценти за другим траншем, оскільки його цільове призначення не відповідає укладеній між позивачем та Фондом угодою про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.10.2005 року між ОСОБА_1 та Одеським регіональним управлінням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву укладено договір про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків № 287/05 (а.с.5-9).
Відповідно до умов зазначеного договору відповідач відшкодовує частину відсотків за кредитом, що надається позивачу згідно з кредитним договором від 12.09.2005 року № 014/0054/74/35631, укладеним між Позивачем та ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3”.
Також, між позивачем та ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3” укладено додаткові угоди №№ 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15792, 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15793 від 10.03.2015 року (а.с. 18-28), якими до кредитного договору № 014/0054/74/35613 від 12.09.2005 року внесено зміни в частині збільшення процентної ставки за користування цим кредитом, а також в частині умов кредитування та визначено, що кредитор з 11.03.2015 року відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 25000 дол. США та 339632,46 грн., в рамках якої: кредит в сумі 25000 дол. США, наданий згідно умов кредитного договору на придбання квартири вважається 1-м траншем кредиту; транш кредиту в сумі 339632,46 грн. надається на рефінансування заборгованості за 1-им траншем кредиту.
30.04.2015 року позивач звернувся до Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву з листом, в якому просив відповідача розробити та запросити його на підписання додаткової угоди про внесення змін до зазначеного договору № 287/05 від 12.10.2005 року, у зв'язку з укладенням 10.03.2015 року з ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3” додаткових угод №№ 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15792, 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15793 до кредитного договору № 014/0054/74/35613 від 12.09.2005 року про внесення змін до договору, в частині збільшення процентної ставки за користування цим кредитом, а також в частині умов кредитування, а також надати інформацію щодо розміру та порядку нарахування компенсації, за період з другого півріччя 2014 року по теперішній час (а.с. 29).
Листом № 220 від 15.05.2015 року відповідачем відмовлено у внесенні змін до Договору № 287/05, а також зазначено про припинення зобов'язань між сторонами даного договору у зв'язку із підписанням позивачем з ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3” вказаних додаткових угод з огляду на їх умови (а.с. 30).
Не погоджуючись із такими діями відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо відмови у задоволенні вимог, так як положення договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, в частині внесення змін до нього, повинні застосовуватись в кореспонденції з іншими умовами цього договору та з дотриманням механізму відшкодування частини відсотків за кредитами, що надаються комерційними банками молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, що визначений Порядком, а позивач фактично просив внести зміни до укладеного Договору № 287/05 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, в тому числі, відносно розміру часткової компенсації, що надається відповідачем.
Крім того, умовами додаткової угоди № 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15792 від 10.03.2015 року до кредитного договору № 014/0054/74/35613 від 12.09.2005 року, позичальнику надається кредит на рефінансування зобов'язань за первинним кредитом, проте вказана сума кредиту є значно більшою, ніж визначена в додатку 1 до укладеного Договору № 287/05, а можливість перегляду затвердженого сторонами розрахунку відсоткової ставки на який може бути надана часткова компенсація, Порядком не передбачена.
Також, за умовами Порядку та Договору №287/05 відповідач здійснює відшкодування частини відсотків за кредитом, що надається позивачу лише на придбання житла та така часткова компенсація надається лише за одним кредитним договором, а останньому фактично надано другий кредит мета якого рефінансування заборгованості.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може виходячи з наступного.
Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст.651 ЦК передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Одеське регіональне управління Фонду є підрозділом Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” та є юридичною особою, що надає у порядку, встановленому Положенням про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 584 від 29.05.2001 року (далі - Положення), пільгові довготермінові кредити молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, обслуговує ці кредити, забезпечує їх цільове використання та своєчасне погашення; забезпечує реалізацію механізму відшкодування частини відсотків у порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 853 від 04.06.2003 року та Постановою Кабінету міністрів України № 343 від 25.04.2012 року, а також практичне виконання інших програм, виконання яких покладено на Фонд або регіональне управління Фонду розпорядчими та/або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та/або рішеннями органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади.
Згідно п. 3 Порядку часткова компенсація здійснюється у межах коштів, передбачених для Фонду на цю мету в державному та місцевих бюджетах. Часткова компенсація надається позичальникам лише за одним кредитним договором. Відповідно до п.4 Порядку часткова компенсація визначається в розмірі однієї облікової ставки Національного банку, що діє на день укладення кредитного договору.
За приписами пп. 6, 7, 8, 9, 10 Порядку договір про надання часткової компенсації укладається, за результатами розгляду поданої заяву про надання часткової компенсації, з доданими до неї документами, перелік яких визначає п.6 цього Порядку, на підставі рішення про надання часткової компенсації, погодженого з правлінням Фонду, строком на 5 років, в якому попередньо визначається її розмір, а також зазначається умова, що надання часткової компенсації припиняється у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до п. 11 Порядку максимальній розмір кредиту на будівництво (реконструкцію) житла, на який може бути надана часткова компенсація, визначається шляхом множення нормативної площі на розрахункову вартість. Нормативна площа визначається виходячи з норми 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 20 кв. метрів на сім'ю.
Максимальний розмір кредиту на придбання житла, на який може бути надана часткова компенсація, визначається у розмірі експертної оцінки, але не більше ніж добуток нормативної площі і розрахункової вартості (п. 12 Порядку).
За правилами п.13 Порядку розмір часткової компенсації переглядається у разі зміни розміру облікової ставки Національного банку з урахуванням виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та коштів, передбачених на часткову компенсацію у державному бюджеті на відповідний рік.
Судовою колегією встановлено, що у відповідності до кредитногог договору № 014/0054/74/35631 від 12.09.2005 року, укладеного між позивачем та ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3”, 12.10.2005 року між ОСОБА_1 та Одеським регіональним управлінням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву було укладено договір про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків № 287/05.
Умовами пп. 2.1, 2.2 цього договору часткова компенсація визначається в розмірі 1,0 облікової ставки Національного банку України, що діє на день укладення кредитного договору і становить 9,5%. Розмір часткової компенсації, що надається позичальнику розраховується Фондом згідно з додатком 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, та погоджується Позичальником. Фактичний розмір часткової компенсації за відповідний період розраховується виходячи з фактичного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором. Нарахування часткової компенсації здійснюється з моменту підписання договору про надання часткової компенсації між регіональним управлінням Фонду та позичальником.
За правилами п.2.5 Договору № 287/05 розмір часткової компенсації може переглядатися Фондом в односторонньому порядку у разі: зміни розміру облікової ставки Національного банку України; змін у складі сім'ї Позичальника в період дії цього договору.
Згідно пп. 3.1.4 п. 3.1 Договору № 287/05 протягом 3 календарних днів з моменту отримання регіональним управлінням Фонду документів від позичальника, що є підставою для перерахунку розміру часткової компенсації, він здійснює перерахунок розміру часткової компенсації у разі зміни розміру облікової ставки НБУ або змін у складі сім'ї Позичальника в порядку, встановленому пп. 2.5.1, 2.5.2 цього Договору та письмово повідомляє про зміну розміру часткової компенсації комерційний банк, який надав кредит Позичальнику.
Відповідно до п.5.1 Договору № 287/05 у випадках укладення додаткових угод до кредитного договору, що стосуються правовідносин за цим договором в цей договір в обов'язковому порядку вносяться відповідні зміни.
При цьому п.п. 33.3.2, 7.1 Договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до дня підписання сторонами акту про виконання зобов'язань за договором, якщо його не буде розірвано достроково у порядку, передбаченому цим договором, а саме: виявлення недостовірних даних у документах; невиконання позичальником зобов'язань; розірвання кредитного договору.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, однак висновок суду не відповідає таким обставинам виходячи з наступного.
Спірним у даних правовідносинах є право ОСОБА_1 на часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків, у відповідності до договору № 287/05 від 12.10.2005 року між ОСОБА_1 та Одеським регіональним управлінням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, та кредитного договору № 014/0054/74/35631 від 12.09.2005 року, укладеного між позивачем та ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3”, з відповідними додатковими угодами №№ 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15792, 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15793 від 10.03.2015 року.
Так, вищезазначеними нормами та умовами договору про часткову компенсацію відсоткової ставки кредитів комерційних банків чітко передбачено права і обов'язки сторін, особливі умови та підстави для припинення дії договору.
При цьому, як вбачається із зібраних у справі доказів, за наслідком звернення ОСОБА_1 із заявою до відповідача від 29 квітня 2015 року, останнім фактично припинено в односторонньому порядку дію договору № 287/05 від 12.10.2005 року про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків. Факт припинення дії договору встановлено судом на підставі пояснень сторін та доказів фактичної відсутності компенсаційних виплат з травня 2015 року на час розгляду справи.
Однак, такі дії відповідача є прямим порушенням вищезазначених вимог та п.п. 33.3.2, 7.1 Договору, оскільки сторонами акт про виконання зобов'язань за договором не підписувався, а визначені умови для розірвання договору судом не встановлено і відповідачем не обумовлено. Також, правом в односторонньому порядку розірвати договір відповідач, у відповідності до Постанов КМУ № 853 від 04.06.2003 року та № 343 від 25.04.2012 року, не наділений.
Колегія вважає, що за умови існування основних договорів, а саме кредитного договору № 014/0054/74/35631 від 12.09.2005 року та укладеного на виконання останнього № 287/05 від 12.10.2005 року договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, укладені додаткові угоди №№ 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15792, 014/0054/74/35613/81-1-0-00/15793 від 10.03.2015 року, якими змінюється механізм кредитування, є похідними від основних угод, а тому підлягають виконанню відповідачем шляхом внесення змін до договору № 287/05 від 12.10.2005 року про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків.
Однак, виконання таких зобов'язань не є абсолютним, а здійснюється у відповідності до вищезазначеного Порядку та умов договору, з урахуванням основних складових, а саме: розміру кредиту, за умови не можливості збільшення суми; облікової ставки НБУ та інших, що здійснюється шляхом укладання додаткової угоди.
При цьому колегія звертає увагу на той факт, що укладення додаткових угод між позивачем та ПАТ “ОСОБА_2 ОСОБА_3” відбулось у зв'язку з врегулюванням державою Україна кризових явищ у країні, а саме з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці, що вбачається з самих угод, та на виконання Меморандуму Національного банку України від 24.12.14 року.
Тому, відмова Держави Україна в особі Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”, у якому позивач є структурним підрозділом, від взятих зобов'язань щодо часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків є порушенням основоположних прав громадян встановлених, як договором та національним законодавством, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 року.
Вирішуючи питання щодо поновлення порушеного права колегія вважає необхідне зазначити.
Так, з описової частини позову вбачається посилання на протиправність дій відповідача у зв'язку з одностороннім припиненням дії договору, однак у вимогах не ставиться питання щодо поновлення порушеного права, а ставиться питання щодо зобов'язання укласти додатковий договір.
Колегія вважає, що вирішення заявлених позовних вимог без поновлення фактично порушених прав, а саме юридичного поновлення дії адміністративного договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, на яку вказує сам позивач, є не можливим та таким, що не направлено для повного захисту порушеного права, у відповідності до ч.2 ст.11 КАСУ, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50 року.
Тому, належним способом захисту порушеного права на думку колегії є визнання протиправними дій Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву щодо припинення дії договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків №287/05 від 12.10.2005 року та зобов'язання поновити дію договору.
Вирішуючи вимогу щодо зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду до договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків №287/05 від 12.10.2005 року, колегія вважає необхідним задовольнити останню частково шляхом визнання протиправними дій Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.04.2015 року про укладення додаткових угод щодо внесення змін до договору №287/05 від 12.10.2005 року та зобов'язання вирішити питання укладення додаткової угоди, у відповідності до умов договору №287/05 від 12.10.2005 року про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків.
В даному випадку колегія зазначала вище, що укладення додаткової угоди здійснюється у відповідності до Порядку та умов договору, з урахування основних складових, та є волевиявленням сторін, а тому такий спосіб захисту порушеного права є належним та достатнім.
Крім того, частковому задоволенню підлягає вимога про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 інформацію щодо розміру та порядку нарахування позивачу компенсації, за період з другого півріччя 2014 року по теперішній час, так як останній судом першої інстанції не надано правової оцінки, а саме з яких міркувань виходив останній відмовляючи у задоволенні, а такий обов'язок прямо передбачений самим договором. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що на заяву ОСОБА_1 від 29.04.2015 року, відповідачем надано відповідь, згідно листа від 15.05.2015 року, без вказаної інформації. При цьому колегія вважає належним є визнання протиправними дій Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.04.2015 року про надання інформації щодо розміру та порядку нарахування йому компенсації, за період з другого півріччя 2014 року по час подання листа від 29 квітня 2015 року, та зобов'язання надати.
Не підлягає задоволенню вимога щодо зобов'язання відповідача звернутись до ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» щодо внесення позивача до реєстру позичальників, що отримують часткову компенсацію відсоткової ставки кредиту та з відкликанням свого листа про припинення надання позивачу часткової компенсації відсоткової ставки кредиту, так як такі дії є логічним наслідком юридичного поновлення дії договору та укладання додаткової угоди до такого договору та не потребують визнання судом.
Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАСУ, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року - скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3», про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву щодо припинення дії договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків №287/05 від 12.10.2005 року.
Зобов'язати Одеське регіональне управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву поновити дію договору про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків №287/05 від 12.10.2005 року.
Визнати протиправними дії Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.04.2015 року про укладення додаткових угод щодо внесення змін до договору №287/05 від 12.10.2005 року та надання інформації щодо розміру та порядку нарахування йому компенсації, за період з другого півріччя 2014 року по час подання листа від 29 квітня 2015 року.
Зобов'язати Одеське регіональне управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2015 року та вирішити питання укладення додаткових угод, у відповідності до умов договору №287/05 від 12.10.2005 року про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків.
Зобов'язати Одеське регіональне управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву надати інформацію щодо розміру та порядку нарахування йому компенсації, за період з другого півріччя 2014 року по час подання листа від 29 квітня 2015 року.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Одеського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (код ЄДРПОУ 25427018), за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) частково сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги, у розмірі 344,70 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту судового рішення суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Судді: ОСОБА_4 ОСОБА_3 ОСОБА_5