26 травня 2016 року Справа № 876/8200/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третьої особи: військової частини НОМЕР_2 про визнання відмови протиправною та стягнення підйомної допомоги за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року,
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , третьої особи: військової частини НОМЕР_2 про визнання відмови протиправною та стягнення підйомної допомоги в сумі 7022,60 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги. Вирішено стягнути з військової частини НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі 7022 (сім тисяч двадцять дві) грн. 60 коп.
Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржила військова частина НОМЕР_1 , подавши апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Апелянт, зокрема, зазначив, що підйомна допомога виплачується після фактичного переїзду військовослужбовця на постійне проживання до пункту дислокації військової частини. Позивачем не надано доказів того, що його місце проживання було змінено. Також зазначив, що виплата позивачеві підйомної допомоги повинна була відбутись вже при призначенні на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою у новому місці служби. Посилання суду першої інтонації на те, що позивач перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 є безпідставними, адже ОСОБА_1 не перебував на службі в цій частині. Згідно п. 4.1 Інструкції виплата підйомної допомоги здійснюється у новому пункті постійної дислокації частини (підрозділу) на підставі наказу командира частини про прибуття до місця дислокації. Тож військова частина НОМЕР_1 , що розташована в м. Києві, не була належним місцем виплати. Таким місцем була військова частина НОМЕР_3 в м. Одесі, куди саме і було передислоковано позивача.
Представник апелянта Молчанов В.Е. в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.
Позивач у судове засідання не з'явився.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим.
Відповідно до Указу в.о. Президента України ОСОБА_2 було введено в дію рішення РНБО від 23.03.2014 року «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь в інші регіони» та в подальшому було організовано передислокацію військових частин Збройних Сил України з окупованого Криму на материк.
Згідно витягу з наказу військового комісара військового комісаріату Автономної Республіки Крим (по стройовій частині) № 1 від 13.05.2014 року, на виконання спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 року № Д-1, вважати такими, станом на 12.05.2014 року прибули з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до нових місць дислокації та приступили до виконання службових обов'язків: майор юстиції ОСОБА_1 - помічник військового комісара військового комісаріату Автономної Республіки Крим з правової роботи (а.с. 13).
Згідно наказу військового комісара військового комісаріату Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2014 року № 25, майора юстиції ОСОБА_1 , помічника військового комісара з правової роботи військового комісаріату Автономної Республіки Крим оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 31.10.2014 року № 66 зарахованого у розпорядження командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вважати таким, що 14 жовтня 2014 року справи та посаду помічника військового комісара з правової роботи військового комісаріату Автономної Республіки Крим оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здав та вибув до Одеського обласного військового комісаріату для утримання на всіх видах забезпечення та у списках особового складу (а.с. 14).
З 14 листопада 2014 року ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу військового комісаріату Автономної Республіки Крим та знято з фінансового забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 .
Із метою врегулювання питання виплати підйомної допомоги позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із запитом про надання інформації щодо осіб, які отримали підйомну допомогу (а.с. 16).
Листом від 26.12.2014 року за підписом командира військової частини НОМЕР_2 позивачу повідомлено про неможливість надання запитуваної інформації в зв'язку з наявністю в ній персональних даних. Виплата підйомної допомоги військовою частиною НОМЕР_2 позивачу не являється можливою, оскільки останній не знаходиться на фінансовому забезпеченні в даній військовій частині (а.с. 17).
З цього ж приводу позивачем направлено заяву командиру військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2015 року (а.с. 18-19).
На вказану заяву командиром військової частини НОМЕР_1 направлено відповідь позивачу, згідно якої відповідно до наказу Міністра оборони України від 22.10.2001 року № 370 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги» (п. 1 та 18.12) у військовій частині НОМЕР_1 не здійснювалася з підстав передислокації позивача самостійно, а не з військовою частиною (а.с. 20).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки до листопада 2014 року позивач перебував грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , то обов'язок щодо виплати позивачу підйомної допомоги покладається саме на цю військову частину.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Згідно вимог п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), і за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище.
Присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині.
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністром оборони України.
Згідно ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Пунктом 1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 370 від 22.10.2001 р. (далі - Інструкція) передбачено, що особам офіцерського складу (далі - офіцери), прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно п. 6 Інструкції військовослужбовцям, які призначені на посади у військову частину і прибули після отримання цією військовою частиною директиви про передислокацію в інший пункт, підйомна допомога виплачується один раз - після прибуття в пункт нової постійної дислокації військової частини поза пунктом попереднього місця служби військовослужбовця.
Підпунктами 4.1 та 4.2 пункту 4 Інструкції передбачено, що підйомна допомога офіцерам, прапорщикам (мічманам) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом, виплачується: Тим, які переїхали у зв'язку з призначенням на посади, - за новим місцем служби на підставі наказу про призначення і наказу командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою. Тим, які переїхали у зв'язку зі зміною постійної дислокації військової частини або підрозділу, - у новому пункті постійної дислокації частини (підрозділу) на підставі наказу командира частини про прибуття до місця дислокації.
Відповідно до вимог пп. 18.1 п. 18 Інструкції підйомна допомога, в тому числі на членів сім'ї, не виплачується: якщо місце проживання військовослужбовців у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) не змінилося. В цьому випадку підйомна допомога виплачується після фактичного переїзду військовослужбовця на постійне проживання до пункту дислокації військової частини.
Проаналізувавши вимоги зазначеного вище законодавства, можна зробити висновок про те, що для отримання військовослужбовцем підйомної допомоги необхідна наявність таких підстав: 1) зміна постійної дислокації військової частини; 2) прибуття в пункт нової постійної дислокації військової частини; 3) зміна місця проживання військовослужбовця у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини; 4) наказ про призначення і наказ командира військової частини про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою; 5) наказ командира частини про прибуття до місця дислокації.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у військовій частині НОМЕР_1 позивач не перебував на службі.
У 2014 році після залишення півострову Крим він самостійно прибув до м. Києва, однак залишився у списках особового складу військового комісаріату Автономної Республіки Крим.
Лише згідно наказу військового комісара військового комісаріату Автономної Ресубліки Крим (по стройовій частині) № 25 від 14 листопада 2014 року ОСОБА_1 вирішено вважати таким, що вибув до Одеського обласного військового комісаріату.
Перебування ж ОСОБА_1 на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 до 14 листопада 2014 року не дає йому права на отримання підйомної допомоги у цій частині, адже на той час він залишався у списках особового складу військового комісаріату Автономної Республіки Крим.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Пунктом 4 частини 1 статті 202 КАС України передбачено, що підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції не встановив всіх фактів, що мають значення для правильного вирішення спору і неправильно застосував норми матеріального права, а тому є підстави для скасування постанови суду та прийняття нової - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі № 809/1936/15 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст виготовлено 31.05.2016 року.