01 червня 2016 р. Справа № 876/3142/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дяковича В. П.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
представника позивача Ковтун Н.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року по справі № 809/386/16 за поданням Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Компані" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна, -
Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулася до суду з поданням, яким просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТзОВ "Інвест Фінанс Компані".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у відкритті провадження за поданням Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до ТзОВ "Інвест Фінанс Компані" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна - відмовлено.
Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить ухвалу скасувати та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
В апеляційній скарзі покликається на те, що повноваження податкового органу чітко визначені Законом і в їх рамках діяли посадові особи, а суд першої інстанції не провівши аналізу позову на наявність спору про право, а з самого факту подання позову встановив існування спору, що є порушенням норм матеріального права.
В судовому засіданні представник позивача надала пояснення та підтримала доводи апеляційної скарги.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції своєю ухвалою від 20 квітня 2016 року відмовив у прийнятті подання, оскільки із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право на підставі п. 2 ч. 4 ст. 183-3 КАС України.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням про арешт податковим органом застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків, яке перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, 67, офіс 207 (7).
До подання долучено копію наказу заявника від 12 квітня 2016 року № 343 "Про проведення фактичної перевірки", а саме щодо проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Фінанс Компані" за адресою: вулиця Незалежності, 67, офіс 207 (7), місто Івано-Франківськ, з 13.04.2016 року.
Підставою для прийняття заявником рішення про арешт став не допуск його посадових осіб уповноваженим представником платника податків до проведення фактичної перевірки платника податків, з метою здійснення контролю суб'єктами господарювання здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.
Згідно із пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України до платника податків застосовується арешт майна, якщо він відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової.
Пунктом 94.10 ст. 94 ПК України передбачено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Особливості провадження у справах за зверненням до суду органів державної податкової служби передбачені ст. 183-3 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що спір про право в контексті норми, що розглядається має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених ст. 183-3 КАС України.
Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, а саме платником податків оскаржено до суду законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту чи звернення щодо зупинення видаткових операцій.
Як було встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ "Інвест Фінанс Компані" подано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позов до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки №343 від 12.04.2016 року, про що свідчить копія позовної заяви з відміткою суду про її прийняття.
Відтак, на даний час у судовому порядку вирішується питання наявності законних підстав проведення перевірки, недопущення до якої призвело до звернення податкового органу із даним поданням.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність між сторонами спору про право, оскільки предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів. При цьому, платник податків заперечує не лише правомірність застосування таких заходів, а й законність проведення самої перевірки.
Таким чином, наявність спору про право унеможливлює розгляд відповідних вимог в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у прийнятті подання, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право на підставі п. 2 ч. 5 ст. 183-3 КАС України.
Вказані висновки апеляційного суду узгоджуються із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, що висловлена в ухвалах від 19 січня 2015 року, 23 вересня 2015 року у справах № К/800/53850/13, № К/800/54861/14.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, виніс ухвалу у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись статтями ст. 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року по справі № 809/386/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
Т.В. Онишкевич
Повний текст ухвали виготовлено 01 червня 2016 року.