Справа: № 757/5857/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвинова І. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
02 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Беспалова О.О., суддів: Губської О. А., Грибан І. О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що лише при первинному встановленні інвалідності особа має право на отримання допомоги.
Відповідно до ст. 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
У відповідності до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції переглядається колегією суддів в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, з 09 листопада 1979 року по 21 листопада 1981 року позивач проходив військову службу в лавах збройних сил СРСР та з 26 травня 1980 року по 20 жовтня 1981 року був учасником бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, у 1981 році був звільнений з військової служби.
16 жовтня 2014 року отримав ІІ групу інвалідності, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 16 жовтня 2014 року серії АВ №0091997.
В вересні 2015 року Київським міським військовим комісаріатом було надіслано Департаменту фінансів Міністерства оборони України документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у разі встановлення інвалідності IІ групи.
Листом від 20.11.2015 р. № 248/3/6/3456 Департамент відмовив у призначенні допомоги, мотивуючи свою відмову тим, що зміни до ст. 16 Закону № 2011, на підставі яких було прийнято Постанову № 975, набрали чинності лише з 01.01.2014 р., а позивачу встановлено первинно інвалідність до цієї дати, відтак, дія норм ст. 16 та цього порядку на останнього не поширюється.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з другим абзацом п. 2 постанови, якою затверджено Порядок № 975, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011 одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю II групи інвалідності призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Аналогічне положення міститься у підпункті 1 пункту 6 Порядку № 975.
Відповідно до ч. 2 ст. 16-3 Закону № 2011 у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Згідно з п. 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
За змістом пунктів 12 та 13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється, зокрема, Міноборони.
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Отже, наведеними вище положеннями чинного законодавства чітко розмежовані повноваження уповноваженого органу (військового комісаріату) та головного розпорядника бюджетних коштів, тобто Міністерства оборони України, а тому доводи апелянта про неналежність відповідача у справі є необґрунтованими.
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що за виплатою спірної грошової допомоги позивач звернувся вперше, така допомога йому раніше не нараховувалась і не виплачувалась, що не заперечується відповідачем.
Колегія суддів враховує також позицію Верховного Суду України у постанові від 10 березня 2015 року № 21-563а14, який зазначив, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.
Крім того, колегія суддів зауважує, що у відповідності до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В той же час, відповідач не володіє інформацією про дату первинного огляду позивача та прийняття відповідного рішення про встановлення інвалідності, що трактується колегією суддів на користь позивача, позаяк, підставою для відмови позивачу у призначенні допомоги слугував факт встановлення вперше позивачу групи інвалідності до 01.01.2014 року, який залишився непідтвердженим відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, та свідчить про безпідставність оскаржуваної відмови.
Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують та апеляційним судом відхиляються.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 15 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення копії рішення сторонам і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя О. А. Губська
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Губська О.А.
Грибан І.О.