Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
01 червня 2016 року справа №2а-265/07
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі № 2а-265/07 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 12.01.2016 року (згідно поштового штемпелю на конверті) звернувся до суду з заявою (яка була уточнена), в якій просив суд замінити в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007 року № 2-а-265/07 відповідача Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області на правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі № 2а-265/07 відновлено втрачене провадження в адміністративній справі № 2а-265/07 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, в частині: постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007 року по справі № 2а-265/07 наступного змісту: визнати неправомірними дії Червоногвардійського районного управління Пенсійного фонду України в м. Макіївки про відмову ОСОБА_2 у перерахуванні основної та додаткової пенсії по інвалідності за період з 1 листопада 2006 року із розрахунку десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян; зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки нарахувати ОСОБА_2 пенсію за період з 1 листопада 2006 року у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком з послідуючим перерахунком й у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
У задоволенні заяви від 12.01.2016 року (з урахуванням уточнень від 05.03.2016 року, вх. № 4816/16) про заміну боржника у справі № 2а-265/07 - відмовлено.
Позивач не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в заміні відповідача у справі його правонаступником, та задовольнити його заяву про заміну відповідача у справі.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2007 року у справі № 2-а-265/07 адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки про визнання неправомірними дії УПФУ у Червоногвардійському районі м. Макіївки та зобов'язання провести перерахунок пенсії, задоволено частково. Визнано неправомірними дії Червоногвардійського районного Управління Пенсійного фонду України м. Макіївки про відмову ОСОБА_2 у перерахуванні основної та додаткової пенсії по інвалідності за період з 1 листопада 2006 року із розрахунку десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки перерахувати ОСОБА_2 пенсію за період з 1 листопада 2006 року у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком з послідуючим перерахунком її у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян (а.с. 6-7).
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 13 лютого 2014 року у справі «Васильєв та інші проти України» вирішено об'єднати заяви наведені у Додатку 1, серед яких під номером 202 заява ОСОБА_2, оголошено прийнятними скарги заявників, наведених у Додатку 1, за пунктом 1 статті 6, статтею 13 Конвенції та за статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання рішень, ухвалених на їх користь, та щодо відсутності ефективних національних засобів юридичного захисту щодо цих скарг, а решту скарг у заявах - неприйнятними, та постановлено, що було порушення пункту 1 статті 6 нвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, статті 13 Конвенції.
Постановлено, що протягом трьох місяців держава-відповідач має забезпечити виконання рішень національних судів, ухвалених на користь заявників, які підлягають виконанню, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, вказаним у Додатку 1, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових витрат, а також додатково сплатити суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявникам на ці суми; ці суми повинні бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення виплати; із закінченням зазначеного тримісячного строку і до остаточної виплати на ці суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти (а.с. 8-11).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви позивача про заміну відповідача у рішенні, але мотивувальну частину вважає викласти наступним чином.
12.01.2016 року позивач звернувся до суду із заявою (яка була уточнена), в якій просив суд замінити в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007 року № 2-а-265/07 відповідача Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області на правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області.
Таку заяву позивач обґрунтував тим, що на даний час він отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області, де зберігається його пенсійна справа, тому саме це управління має змогу і повинно виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007 року № 2-а-265/07.
Відповідно до ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, позивач, як на підставу задоволення вимог заяв, послався на ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає такий довід апелянт недоречним, оскільки дана стаття не регулює питання в частині внесення змін до рішення (виконавчого провадження), шляхом заміни відповідача, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання.
Питання щодо заміни сторони виконавчого провадження регулюється ст. 264 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Отже, заміна сторони виконавчого провадження можлива лише на стадії примусового виконання рішень судів. Не зайве зазначити, що судове рішення виконується на підставі виконавчого листа, а з матеріалів справи не вбачається, чи був такий лист виданий позивачеві, чи звертав він його до виконання. Державна виконавча служба до розгляду справи не залучалась, а вона могла би надати витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень щодо відкриття/закриття виконавчого провадження за цим рішенням суду.
Позивачем жодних доказів, які б підтверджували знаходження виконавчого документу на примусовому виконанні, не надано, а відтак колегія суддів позбавлена можливості вирішити питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Крім того, в своїй заяві позивач просив замінити в рішенні відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області на його правонаступника - Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області.
Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу позивача на той факт, що пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2 (далі Положення - 28-2) передбачено, що Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням (пункт 12 Положення 28-2).
Частинами 1, 2 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління Пенсійного фонду України у Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області знаходиться за юридичною адресою: 84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Ярослава Галана, буд. 40, відомості щодо припинення юридичної особи відсутні (а.с. 58-59).
Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем в ході розгляду питання щодо заміни сторони у справі не було надано доказів, які б підтверджували наявність виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2007 року у справі № 2-а-265/07 та відомостей щодо невиконання вказаного рішення відповідачем у справі.
Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається.
В силу положень частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Водночас, належних і достатніх доказів, які б надавали суду підстави для задоволення заяви про заміну в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007 року № 2-а-265/07 відповідача Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області на правонаступника Управління Пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області, позивачем не надано.
Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи одночасно питання щодо відновлення втраченого судового провадження та розглядаючи заяву про заміну боржника у справі, суд першої інстанції не порушив норми процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195 , 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі № 2а-265/07 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко