Справа: № 826/2109/16 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
01 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Федотов І.В.
Межевич М.В.
за участю секретаря Запорожченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, за участю третьої особи без самостійних вимог -Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. про зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_3, якій необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року зупинено провадження по справі до розгляду Конституційним Судом України конституційного подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
На вказану ухвалу ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, підставою для звернення позивача до суду стало те, що відповідачем не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015 р. №023-28561-240215, укладеного між позивачем як фізичною особою та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк". Відповідачем рішенням-листом від 23.09.2015 р. №8821/464 встановлено нікчемність зазначеного договору, що на думку позивача порушує його права та перешкоджає йому відшкодувати кошти за банківським вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Колегія суддів зазначає, що на час постановлення оскаржуваної ухвали у конституційному провадженні Конституційного Суду України перебувало на розгляді подання Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України.
Також, на даний час згідно з інформацією на офіційному сайті Конституційного Суду України (www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/311710), вищезазначене подання Верховного Суду України перебуває на розгляді у Конституційного Суду України.
Питання конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» має суттєве значення для правильного та об'єктивного розгляду даної справи, оскільки спірні правовідносини регулюються нормами цього Закону.
Згідно положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", - у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції України може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.
Отже, за результатами розгляду конституційного подання щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правове регулювання відносин, пов'язаних із функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, в залежності від рішення Конституційного Суду України може змінитися. Тому прийняття законного та обґрунтованого рішення у даній адміністративній справі до результатів розгляду судом конституційної юрисдикції зазначеного подання, є неможливим.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності зупинення провадження по справі до вирішення Конституційним Судом України вказаного подання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зупинення провадження по справі, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року - без змін, оскільки вона постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст. 41, 160, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді Федотов І.В.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Федотов І.В.
Межевич М.В.