Справа: № 826/13724/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
31 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Межевича М.В., Твердохліб В.А.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Додусенка Володимира Івановича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, в якому просив:
- визнати ОСОБА_2 вкладником ПАТ "Банк Камбіо" з належною йому сумою у розмірі 169 620,00 грн., отриманою за Договором дарування від 28 вересня 2014 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Авдієнком В.П. і зареєстрованого в реєстрі за № 1688;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 169 620, 00 грн;.
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 169 620, 00 грн;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 169 620, 00 грн.
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 25.09.2014 року № 603 БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК КАМБІО" до категорії проблемних" ПАТ "БАНК КАМБІО" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів. З метою стабілізації діяльності ПАТ "БАНК КАМБІО" та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови та до кінця визначеного строку Установлено для ПАТ "БАНК КАМБІО" наступні обмеження в його діяльності: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування; зупинено в ПАТ "БАНК КАМБІО" здійснення таких операцій: відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунки відкритих у ПАТ "БАНК КАМБІО".
28.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Авдієнком В.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1688.
Відповідно до умов Договору дарування, Дарувальник дарує ОСОБА_2 безоплатно та безумовно у власність, а обдарований приймає у власність грошові кошти у розмірі 11 000 доларів США, які знаходяться на поточному рахунку у ПАТ "Банк Камбіо", що на день укладання цього договору за курсом НБУ (12,9088) еквівалентно 141996,80 грн.
22.10.2014 року представник позивача звернулася до ПАТ "Банк Камбіо" із заявою про відкриття поточного рахунку на ім'я ОСОБА_2 .
Листом від 19.11.2014 року № 19/2625 банк повідомив заявника про те, що відкриття рахунку на ім'я іншої особи може здійснюватися на підставі довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку, довіреності від ОСОБА_2 не надходило.
Заявою від 21.11.2014 представник позивача повторно звернулася до ПАТ "Банк Камбіо" із заявою про відкриття поточного рахунку та перерахування грошових коштів з рахунку Дарувальника на рахунок ОСОБА_2, додавши до заяви нотаріально посвідчену копію довіреності.
Листом від 25.11.2014 року № 19/2679 банк відмовив заявнику у відкритті рахунку, оскільки контролюючими органами зупинено відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам у ПАТ "Банк Камбіо".
Постановою Правління Національного Банку України від 04.12.2014 року №782 Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04.12.2014 року прийнято рішення №161 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо", згідно якого з 25.12.2014 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 року №144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 року №46 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02.03.2015 року по 01.03.2016 року включно.
Листом від 23.04.2015 року №02-036-12455/15 Фонд гарантування вкладів повідомив ОСОБА_2 про те, що у переліку вкладників інформація про його вклад відсутня.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року №4452-VI.
Згідно з положеннями ст. 2 Закону № 4452, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
При цьому, вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно частини першої статті 3 та частини першої статті 4 зазначеного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, основним завданням якого є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої та другої статті 26 Закону №4452 фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
У силу ст. 44 Закону №4452, Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Фонд вносить Національному банку України пропозицію про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку: 1) відповідно до плану врегулювання; 2) у разі закінчення строку тимчасової адміністрації банку та/або невиконання плану врегулювання; 3) в інших випадках, передбачених цим Законом.
Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.
Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст. 27 Закону №4452.
Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 1 ст. 27 Закону №4452).
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (ч. 2 ст. 27 Закону №4452).
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 3 ст. 27 Закону №4452).
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (ч. 4 ст. 27 Закону №4452).
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч. 5 ст. 27 Закону №4452).
Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі якого в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників.
Відповідно до положень частини першої статті 34 Закону №4452 Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків - шість місяців. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону №4452, Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема складає не пізніше ніж через три дні з дня свого призначення перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
Пунктом 2 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 (надалі - Положення № 14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за №1548/21860, передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом 4 розділу IV Положення № 14 передбачено, що Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З наведеного у сукупності вбачається, що Перелік, який складається Уповноваженою особою, та Загальний реєстр вкладників, який затверджується Фондом, є різними за суттю, змістом та призначенням документами. Перелік складається Уповноваженою особою Фонду, а Загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку. Перелік, який складається Уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом.
Так, з метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як те зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону №4452, забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
За змістом ч. 3 ст. 38 Закону №4452, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Як вбачається із матеріалів справи, договір дарування від 28.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений після винесення Постанови Правління Національного банку України від 25.09.2014 року № 603 БТ "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК КАМБІО" до категорії проблемних".
Крім того, в період дії вказаної постанови Правління Національного банку України, було заборонено здійснення таких операцій в банку, як відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунки відкритих у ПАТ "БАНК КАМБІО", а також встановлено обмеження у вигляді не допущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що набуття ОСОБА_2 від ОСОБА_4 грошових коштів було зроблено з метою збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб, а тому дії відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників є законними та обгрунтованими.
Таким чином, Уповноважена особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діяла в межах та в спосіб передбачений чиним законодавством та обґрунтовано не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Камбіо" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже Окружний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про протиправність дій уповноваженої особи Фонду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для її задоволення відсутні.
Отже, судом першої інстанції під час ухвалення рішення порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Межевич М.В.
Твердохліб В.А.
Повний текст виготовлено: 01 червня 2016 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Твердохліб В.А.
Межевич М.В.