Справа: № 826/25737/15 Головуючий у 1-й інстанції: Оругцов О.П.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
31 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Гром Л.М., Межевича М.В.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" до Державної служби геології та надр України про часткове скасування пункту 2 наказу № 374 від 18.11.2015 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Державної служби геології та надр України №374 від 18.11.2015 року "Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4275 від 13.06.2007 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі "ВЕЛТА".
Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.09.2015 року працівниками Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України була проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної "ВЕЛТА" щодо дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування.
За результатами перевірки складено акт № 57/4275-К від 16.09.2015 року відповідно до якого були виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері надрокористування: відсутність дозволу на утворення та розміщення відходів, що є порушенням статті 24 кодексу України про надра; не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 4275 від 13.06.2007 року у зв'язку з затвердженням Протоколу ДКЗ № 2596-ДСК від 11.04.2012, що є порушенням підпункту 4 пункту 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року.
16.09.2015 року Державної служби геології та надр України видано припис № 57/4275-К, яким зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної "ВЕЛТА" усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування зафіксовані в акті № 57/4275-К від 16.09.2015 року та подати в письмовій формі до Південного міжрегіонального відділу матеріали, які підтверджують стан усунення порушень.
18.11.2015 року Державною службою геології та надр України було видано наказ № 374 "Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", яким було зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу, в тому числі дозволу № 4275 від 13.06.2007 року, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної "ВЕЛТА".
Вважаючи такий наказ в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4275 від 13.06.2007 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної "ВЕЛТА", протиправним, а свої права порушеними та з метою їх відновлення позивач за захистом звернувся з відповідним позовом до суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, Законом України "Про відходи", Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 2 Кодексу України про надра, його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Згідно зі статтею 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами. Ці дозволи надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством, як правило, на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра, користувачі надр зобов'язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.
Стаття 25 Кодексу України про надра передбачає, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.
Відповідності до статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Пунктом 17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року встановлено, що внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі: правонаступництва юридичної особи (надрокористувача) у результаті реорганізації; зміни особливих умов та інших умов, визначених у дозволі; зменшення площі ділянки надр за ініціативою надрокористувача або відповідних контролюючих органів; виявлення під час користування надрами даних про нові властивості, якість або кількість корисних копалин після проведення державної експертизи відповідних геологічних матеріалів; заснування (створення) надрокористувачем юридичної особи з метою продовження діяльності на наданій йому у користування ділянці надр за умови передачі новоутвореній юридичній особі основних засобів або іншого майна, необхідного для забезпечення та ефективного користування надрами згідно з дозволом, та якщо частка надрокористувача в статутному (складеному) капіталі новоутвореної юридичної особи на час прийняття рішення про внесення змін до дозволу становить не менш як 50 відсотків; виявлення надрокористувачем після отримання дозволу описок, очевидних помилок.
У відповідності до пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, дія дозволу може бути зупинена Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення; 3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування; 4) наявності заборгованості з плати за користування надрами; 5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища; 6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом; 7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; 8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування; 9) непереоформлення дозволу у випадках, передбачених пунктом 16 цього Порядку. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія дозволу поновлюється Держгеонадрами після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв'язку із зупиненням дії дозволу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09 квітня 2014 року № 1193-VII скасовано ліміт на утворення та розміщення відходів і дозвіл на розміщення відходів. До того ж, введено необхідність отримання підприємствами дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та подання декларації про відходи.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про відходи», до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено встановлення порядку щодо отримання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та декларацій про відходи.
Питання щодо видачі документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами може бути реалізовано департаментом після врегулювання правовідносин шляхом прийняття нормативно-правового акту.
Як вбачається із матеріалів справи, приписом конторолюючого органу № 57/4275-К від 16.09.2015 року позивача зобов'язано усунути порушення, що полягало у не внесені зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 4275 від 13.06.2007 року у зв'язку з затвердженням Протоколу ДКЗ №2596-ДСК від 11.04.2012 року.
Підпунктом 8 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки на час проведення перевірки та складання припису законодавчо не визначено порядок отримання документів дозвільного характеру у сфері поводження з відходами, у тому числі дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, то позивач об'єктивно не мав можливості отримати такий дозвіл, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для зупинення дії дозволу позивача на користування надрами.
Крім того суд першої інстанції правильно врахував і ту обставину, що наказом Державної служби геології та надр України № 401 від 02.12.2015 року "Щодо часткового скасування наказу Держгеонадр України від 18.11.2015 року № 374" скасовано наказ Державної служби геології та надр У країн № 374 від 18.11.2015 року "Щодо анулювання, зупинення та поновлення спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4275 від 13.06.2007 року, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ВЕЛТА" з метою видобування ільменітових розсипних руд Бирлузівського родовища, розташованого Кіровоградській області, з дати його реєстрації.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним пункт 2 наказу Державної служби геології та надр України №374 від 18.11.2015 року "Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4275 від 13.06.2007 року.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2016 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Гром Л.М.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Межевич М.В.
Гром Л.М.