Справа: № 810/5969/15 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
01 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Асоціації фермерських господарств "Таврія" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Державна фіскальна служба України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року позовні вимоги Асоціації фермерських господарств "Таврія" задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 20.11.2015 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Асоціації фермерських господарств "Таврія" (код ЄДРПОУ 22749307) з моменту його прийняття; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації Асоціації фермерських господарств "Таврія" (код ЄДРПОУ 22749307) платником податку на додану вартість з дати анулювання реєстрації - 20 листопада 2015 року. У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Асоціація фермерських господарств "Таврія" була зареєстрована платником податку на додану вартість 01.08.2014, на підставі чого підприємству було присвоєно індивідуальний податковий номер 227493021184.
20.11.2015 відповідачем прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АФГ "Таврія".
З інформації "Анулювання реєстрації платників ПДВ", наявної на сайті ДФС України, вбачається, що причина анулювання - ліквідація за власним бажанням.
При цьому, позивач стверджує, що підприємство не подавало до державного реєстратора будь-яких документів про ліквідацію АФГ "Таврія".
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно до підпункту "б" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом.
Пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату, зокрема, подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.
При цьому, відповідно до п. 5.5. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).
Зокрема, вказаним пунктом Положення визначено, що контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).
Такими документами є, зокрема, затверджений ліквідаційний баланс, передавальний акт, розподільчий баланс або документальне підтвердження факту затвердження цих документів (для платників ПДВ - юридичних осіб) та відомості (повідомлення, документи), якими підтверджується наявність у Єдиному державному реєстрі запису про прийняття рішення про припинення юридичної особи, або копія такого рішення (для юридичних осіб, відомості про яких не включаються до Єдиного державного реєстру), заява або повідомлення платника ПДВ, уповноваженого органу чи особи про прийняття рішення про припинення платника ПДВ (для постійних представництв нерезидентів, договорів про спільну діяльність, договорів управління майном, угод про розподіл продукції), відомості (повідомлення, документи), якими підтверджується наявність у Єдиному державному реєстрі запису про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (для фізичних осіб - підприємців) (підстава - підпункт "б" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу).
Як зазначив позивач, 20.11.2015 в Єдиному державному реєстрі був вчинений запис про прийняття рішення АФГ "Таврія" про припинення юридичної особи шляхом ліквідації.
Таким чином, оскільки в Єдиному державному реєстрі запис щодо припинення позивача шляхом ліквідації був вчинений 20.11.2015, тому двохмісячний строк для заявлення кредиторами своїх вимог до позивача закінчиться не раніше 20.01.2016.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Тобто, лише після закінчення строку для заявлення кредиторами позивача своїх вимог та за відсутності судових спорів з кредиторами щодо невизнаних позивачем кредиторських вимог, останній матиме право здійснювати розрахунки зі своїми кредиторами.
Відповідно до ч. 11 ст. 111 ЦК України, після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.
Таким чином, ліквідаційний баланс позивач зможе затвердити лише через кілька місяців після прийняття рішення про припинення, після того, як вчинить усі передбачені законодавством дії у процедурі ліквідації.
Отже, з наведеного слідує, що лише після затвердження позивачем ліквідаційного балансу, відповідач матиме законне право анулювати реєстрацію позивача, як платника ПДВ на підставі підпункт "б" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Однак, станом на момент прийняття відповідачем рішення щодо виключення позивача з Реєстру платників ПДВ, позивачем ліквідаційний баланс не міг бути затверджений в силу закону.
Крім того, відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, позивачем чи ліквідатором АФГ "Таврія" був затверджений ліквідаційний баланс або передавальний акт, або розподільчий баланс.
Матеріали справи також не містять доказів того, що позивач приймав будь-які рішення та ініціював анулювання реєстрації платника ПДВ.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2015 АФГ "Таврія" було подано до державного реєстратора документи для проведення реєстраційної дії "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу або державного органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи", а саме: рішення засновників (учасників) про відміну рішення засновників про ліквідацію юридичної особи.
Таким чином, наведене вище свідчить, що спірне рішення прийнято відповідачем в порушення вимог підпункту "б" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, що в свою чергу призвело до протиправного позбавлення платника податку права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту та права на виписку податкових накладних, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення та наявність підстав для його скасування.
Крім того, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність зобов'язання Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області вчинити дії щодо поновлення реєстрації позивача платником податку на додану вартість з дати анулювання реєстрації - 20 листопада 2015 року.
Водночас, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 01.06.2016р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.