Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Жук Р.В.
01 червня 2016 рокусправа № П/811/230/16
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети "Правда", 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Царьова Н.П., з участю позивача - ОСОБА_2, представника третьої особи - Логвінова Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 р. у справі №П/811/230/16 за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції ГУЮ в Кіровоградській області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство завод "Агромаш" про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Державної реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції ГУЮ в Кіровоградській області, третя особа - ВАТ завод "Агромаш", в якому просив зобов'язати відповідача вчинити дії по внесенню до державного реєстру прав та обтяжень на нерухоме майно відомості, на підставі рішення Олександрійського міськрайсуду від 09.04.2010 року по справі №2-629/2010.
В обґрунтування позову зазначив, що 12.02.2016 року та 24.02.2016 року звертався до відділу Державної реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції ГУЮ в Кіровоградській області щодо вчинення державної реєстрації права власності на майно, право власності на яке встановлено рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 09.04.2010 року по справі №2-629/2010.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 р. в задоволенні адміністравтивного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження доказів, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в судовому засіданні сторони по справі наполягали на допиті свідків та на ознайомлення суду з оригіналами судових рішень. Відмовившись від заслуховування свідків та розглянувши справу в письмовому порядку (всупереч вимогам директора ВАТ завод «Агромаш» Лавренко С.В.) суд порушив права сторін.
Зауважив, що суд першої інстанції не врахував те, що позовні вимоги обґрунтовані законним рішення Олександрійського міськрайсуду, яке вже набрало законної сили і підлягає виконанню усіма державними органами України, законність якого жодним із сторін не ставиться під сумнів.
Посилається на те, що заперечення відповідача проти позовних вимог, їх безпідставність та необґрунтованість не відповідає обставинам розгляду справи та тексту звукозаписувального засідання.
Неповнота дослідження доказів, відмова суду від допиту свідків та ознайомлення з оригіналами доказів (рішення суду) призвели до прийняття незаконного рішення.
Позивач та представник третьої особи в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали.
Відповідач в судове засідання не з'явились, належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до відділу Державної реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції ГУЮ в Кіровоградській області з заявами про реєстрацію права власності на майно, яке встановлено рішенням суду від 09.04.2010 року по справі №2-629/2010.
24.02.2016 року позивач звернувся з заявою до відділу Державної реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції ГУЮ в Кіровоградській області, в якій просив надати письмову відповідь щодо підстав відмови у вчиненні державної реєстрації прав власності на майно, яке встановлено рішенням суду від 09.04.2010 року по справі №2-629/2010 (а.с.10).
Відповідач листом №8/03.4-06 від 14.03.2016 року повідомив позивача про те, що рішення Олександрійського міськрайонного суду від 09.04.2010 року по справі №2-629/2010 на підставі якого позивач просить вчинити реєстрацію права власності на майно, не має запису про набрання законної сили зазначеного рішення. Позивачу запропоновано звернутися з відповідним запитом до суду для поставлення відповідної відмітки.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 3 статті 10 Закону №1952-IV визначено обов'язки державного реєстратора. Серед них - встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Приписами частини 2 зазначеної статті визначено перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Частина 4 статті визначає, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
З огляду на вищевикладені норми, державна реєстрація прав та їх обтяжень має здійснюватися на підставі достовірних документів, складених в установленому законом порядку.
За змістом статті 124 Конституції України, пункту 9 частини 1 статті 27 Закону №1952-IV підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав може бути лише те судове рішення, що набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що як доказ виникнення права власності на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 надав до відділу Державної реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції рішення Олександрійського міськрайонного суду від 09.04.2010 року по справі №2-629/2010, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
В матеріалах справи міститься не завірена копія рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, яке також надавалось до відділу Державної реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції, з якого не вбачається чи набрало воно законної сили.
Жодних доказів на підтвердження того, що рішення Олександрійського міськрайонного суду від 09.04.2010 року по справі №2-629/2010 на момент звернення до відповідача із заявою про реєстрацію права власності набрало законної сили позивачем не надано.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про витребування доказів голова Олександрійського міськрайонного суду листом від 22.03.2016 року №1/343/2016 повідомив, що за №2-629/2010 р. в Олександрійському міськрайонному суді зареєстрована справа за позовом ОСОБА_5 до Олександрійської районної спілки споживачів товариств про визнання права власності на майно (а.с.72). Наведене дає підстави для виникнення сумнівів у достовірності наданого позивачем документу.
З огляду на відсутність визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для проведення державної реєстрації припинення обтяження - відсутність рішення суду, яке б набрало законної сили, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову відповідача у вчиненні реєстраційних дій.
Окрім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії шляхом внесення до державного реєстру прав та обтяжень на нерухоме майно відомості.
Відповідно до статті 11 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч.3 ст.10 Закону №1952-IV до обов'язків державного реєстратора визначено встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав, а тому суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов'язуючи його приймати такі рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 11.11.2015 року по справі №21-2958а15.
Посилання апелянта на те, що позовні вимоги обґрунтовані законним рішення Олександрійського міськрайсуду, яке вже набрало законної сили і підлягає виконанню усіма державними органами України, законність якого не ставиться під сумнів, спростовується наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на відсутність інформації про набрання наданим позивачем рішенням законної сили та інформацію викладену у листі голови Олександрійського міськрайонного суду від 22.03.2016 року №1/343/2016 про те, що за №2-629/2010 р. в Олександрійському міськрайонному суді зареєстрована справа за позовом ОСОБА_5 до Олександрійської районної спілки споживачів товариств про визнання права власності на майно.
Щодо факту відсутності рішення Олександрійського міськрайонного суду від 09.04.2010 року по справі №2-629/2010 Кіровоградським окружним адміністративним судом було прийнято окрему ухвалу від 08.04.2016 року, яку направлено прокурору Кіровоградської області для перевірки обставин щодо підробки офіційних документів, виявлення винних осіб та прийняття щодо них процесуального рішення в порядку, визначеному Кримінально-процесуальним кодексом України. (а.с.84)
Доводи апелянта про те, що розглянувши справу в письмовому порядку, всупереч вимогам директора ВАТ завод «Агромаш» ОСОБА_4, було порушено права сторін є безпідставними з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що в судове засіданні 07.04.2016 року представники сторін не прибули подавши до суду першої інстанції клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження від позивача і представника третьої особи та клопотання про розгляд справи без участі державних реєстраторів управління юстиції від відповідача. (а.с.79-80)
Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищенаведені обставини справи та норми КАС України суд першої інстанції ухвалив подальший розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження. (а.с.83)
На момент надходження заява директора ВАТ завод «Агромаш» про завершення розгляду справи в загальному порядку - 11.04.2016 року, судом першої інстанції було розглянуто праву по суті в порядку письмового провадження.
Посилання на те, що відмовившись від заслуховування свідків суд першої інстанції порушив права сторін не відповідає дійсності, оскільки сторони по справі мають право звертатись до суду з клопотання про допит свідків, проте рішення про наявність потреби заслухати свідків по справі приймається суддею на його власний розсуд, беручи до уваги обґрунтованість наданого клопотання.
Окрім того, в судовому засіданні 24.03.2016 року представнику третьої особи було відмовлено в задоволенні клопотання про допит свідків.(а.с.57)
Безпідставними також є посилання апелянта на те, що відмова судді першої інстанції від ознайомлення з оригіналами доказів (рішення суду) призвели до прийняття незаконного рішення, оскільки з матеріалів справи не вбачається відмови суддею першої інстанції від огляду оригіналів доказів, позивач не був позбавлений можливості надати їх в судове засідання 24.03.2016 року та 07.04.2016 року, проте своїм правом не скористався.
Доводи позивача про те, що твердження судді про заперечення відповідача проти позовних вимог, посилання на їх безпідставність та необґрунтованість в судовому засіданні не відповідає обставинам розгляду справи та тексту звукозаписувального засідання знайшли свої підтвердження з огляду на звукозапис судового засідання 24.03.2016 року та відсутність о 10:19:05 таких посилань представника відповідача, проте зазначена невідповідність не призвела до неправильного вирішення справи по суті.
З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 р. у справі №П/811/230/16 за позовом ОСОБА_2 до Відділу Державної реєстраційної служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції ГУЮ в Кіровоградській області, третя особа - Відкрите акціонерне товариство завод "Агромаш" про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 01 червня 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 02 червня 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді В.А.Шальєва
Н.А.Олефіренко