17 травня 2016 рокусправа № П/811/1608/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Шелепова Ю.О.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1
відповідачів: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу УМВС України в Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року
у справі № П/811/1608/15
за позовом ОСОБА_1
до відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді та до УМВС України в Кіровоградській області
про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання виплати грошового та речового забезпечення, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді, УМВС України в Кіровоградській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 49-51), просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Відділу ГУ Державної фельд'єгерської служби в м. Кіровограді Московця В.А. № 128 від 24.04.2015 «Про накладення дисциплінарного стягнення на старшого офіцера фельдзв'язку відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 - звільнення з органів внутрішніх справ»;
- визнати незаконним та скасувати наказ №149 о/с від 28 квітня 2015 року Т.в.о. начальника УМВС України в Кіровоградській області Павленка М.В. «По особовому складу» згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ про звільнення старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 з органів МВС у запас Збройних сил (з постановкою на військовій облік) за п.64 «є» (за порушення дисципліни).
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді Московця В.А. 136 о/с від 28 квітня 2015 року «По особовому складу» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ і в порядку, установленому МВС України та Держкомзв'язку України про звільнення з Державної фельд'єгерської служби України у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) за п.64 «є» (за порушення дисципліни) капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-067256), старшого офіцера фельдзв'яку відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді, з 28 квітня 2015 року з виплатою компенсації за невикористану частину чергової планової відпустки за 2015 рік яка складає - 10 днів. Вислуга років на день звільнення у капітана внутрішньої служби у ОСОБА_1 у календарному обчисленні складає 13 років 09 місяців 05 днів;
- поновити капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Державної фельд'єгерської служби в м. Кіровограді;
- зобов'язати Відділ ГУ Держфельдслужби в м.Кіровограді виплатити ОСОБА_1 грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу;
- стягнути з Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, оскільки вимоги внутрішнього трудового розпорядку і трудової дисципліни позивач не порушував. Замикання електричного обігрівача з послідуючим загорання електрообігрівача та спрацювання пожежної сигналізації при виконанні ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків - добовому чергуванні - було протиправно розцінене відповідачем як халатне відношення до виконання своїх службових обов'язків в складі добового наряду, порушення трудової дисципліни та недбале поводження з електричними обігрівальними приладами.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Наказ начальника Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді Московця В.А. №128 від 24 квітня 2015 року «Про накладення дисциплінарного стягнення на старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді капітана внутрішньої служби ОСОБА_1- звільнення з органів внутрішніх справ»
Визнано протиправним та скасовано наказ №149 о/с від 28 квітня 2015 року т.в.о. начальника УМВС України в Кіровоградській області Павленка М.В. «По особовому складу» про звільнення старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни).
Визнано протиправним та скасовано Наказ начальника Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді Московця В.А. від 28 квітня 2015 року №136 о/с про звільнення з Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді капітана внутрішньої служби, старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді ОСОБА_1
Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах МВС України на посаді старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді.
Стягнуто з Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді на користь ОСОБА_1 18436,09 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнуто з Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанову суду мотивовано тим, що рішення про звільнення ОСОБА_1 прийнято недотриманням вимог частини 3 статті 2 КАС України, зокрема, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та непропорційно.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-2 УМВС України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 Відповідач-2 зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16.09.2015 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», УМВС України в Кіровоградській області перебуває в стадії ліквідації (припинення); на базі УМВС України створено новий структурний підрозділ, який не є його правонаступником - Головне управління національної поліції України в Кіровоградській області. Крім того, згідно абз.2 ст.2 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України», Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України є складовою сектору безпеки і оборони України (Збройні сили України) та не входить до структури МВС України. Ухвалюючи постанову, судом першої інстанції не було визначено конкретизовану сторону виконання рішення суду в частині: поновлення ОСОБА_1 на службі в органах МВС України на посаді старшого офіцера фельдзв'язку ВГУ Держфельдзв'язку в м. Кіровограді.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання відповідачі повідомлені судом належним чином.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін. Позивач вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції обґрунтованою та правомірною, звертає увагу, що фактично рішення суду виконано, з 18.11.2015 позивача поновлено на роботі на займаній посаді і він приступив до виконання своїх службових обов'язків, а 20.11.2015 позивач склав рапорт про прийняття на військову службу до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у зв'язку із ліквідацією МВС України та створенням Національної Поліції України.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - ОСОБА_1 08.11.2004 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ УМВС України в Кіровоградській області (а.с.15-16), з 10.05.2006 перебував на службі в органах Держфельдслужби, з 11.02.2007 обіймав посаду старшого офіцера фельдзв'язку відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді, мав звання капітана внутрішньої служби ОСОБА_1
24.04.2015 начальником відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді винесено наказ № 128 «Про накладення дисциплінарного стягнення на старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Держфельдслужби в місті Кіровограді капітана внутрішньої служби ОСОБА_1», яким за халатне відношення до виконання своїх службових обов'язків в складі добового наряду, допущення сну під час несення чергування, яке призвело до надзвичайної події (пожежі), недотримання вимог наведених вище норм чинного законодавства та відомчих розпорядчих актів, на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ (т.1, а. с.20).
Як зазначено у вказаному наказі, підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є висновки службового розслідування.
Наказом т.в.о. начальника УМВС України в Кіровоградській області №149о/с від 28.04.2015 капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-067256), старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді, на підставі пункту 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів МВС у запас Збройних сил України з 28 квітня 2015 року (т.1, а. с.23).
Того ж дня 28.04.2015 начальником відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м. Кіровограді видано наказ №136 ок «По особовому складу», яким позивача капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 (М-067256), старшого офіцера фельдзв'язку відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м.Кіровограді, звільнено з Державної фельд'єгерської служби України у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) за п.64 «є» (за порушення дисципліни), з 28 квітня 2015 року (т.1 а. с.24).
29.04.2014 позивач ознайомлений з наказом № 136 ок від 29.04.2014 (т.1 а.с.24).
Вислуга років позивача станом на день звільнення у календарному обчисленні складає 13 років 09 місяців 05 днів.
Згідно довідки відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м.Кіровограді від 23.06.2015 № 439 грошове забезпечення ОСОБА_1 за квітень 2014 року складає 1564,80 грн. (а. с.93).
Суть виявленого порушення дисципліни полягає в тому, що 09.04.2015 під час чергування в складі особового наряду позивач допустив халатність, яка виразилась в тому, що заснувши на чергуванні і втративши пильність, допустив замикання з послідуючим загоранням електрообігрівача та спрацювання пожежної сигналізації.
24.04.2015 за даним фактом заступником начальника відділу ГУ Держфельдслужби у м. Кіровограді С.А. Стадником проведено службове розслідування, за результатами якого складений висновок, затверджений начальником відділу Головного управління Державної фельд'єгерської служби України в м.Кіровограді 24.04.5015 (т.1 а.с.11).
В ході службового розслідування встановлено, що під час чергування у складі добового наряду у приміщенні чергової частини відділу ОСОБА_1 (помічник чергового по відділу) заснув, в цей час обігрівач горів, а кімната чергової частини наповнювалась димом. ОСОБА_1 прокинувся лише після того, як обігрівач вибухнув, тоді ОСОБА_1 вимкнув його з електромережі та палаючим виніс з приміщення чергової частини. Пожежну сигналізацію згодом вимкнув Саржевський С.О. - черговий по відділу.
Про надзвичайну подію ОСОБА_1 доповів Стаднику С.А., випустивши дійсні факти самого загорання, зменшуючи свою провину, лише через 20 хвилин.
Як зазначено у висновку за результатами службового розслідування, дана подія стала можлива внаслідок халатного відношення до виконання своїх службових обов'язків, недотримання вимог наказів та розпоряджень керівництва відділу ГУ Держфельдслужби у м. Кіровограді, а саме: вимог статей 2, 4, 5, 7 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV; пункту 1.5 Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженої наказом МВС України № 181 від 28.04.2009; п.3.1 Інструкції про порядок оперативного інформування у Державній фельд'єгерській службі спеціального зв'язку та захисту інформації України при виникненні надзвичайних подій і взаємодії з органами державної влади, затвердженої наказом Головного управління державної фельд'єгерської служби України «Про організацію оперативного інформування» № 95 від 06.03.2015; Порядку дій у разі виявлення пожежі та Плану дій чергової зміни та співробітників ВГУ ДФСУ в м. Кіровограді при виникненні пожежі в нічний час, затверджених начальником відділу ГУ Держфельдзв'язку в м. Кіровограді 08.04.2015.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до п.6 Положення про Державну фельд'єгерську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1349-37, особовий склад Держфельдслужби перебуває в кадрах МВС. Проходження служби начальницького складу Держфельдслужби та їх звільнення зі служби здійснюється у порядку, визначеному Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України № 3460-IV від 22.02.2006.
Відповідно до п.10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Згідно п.23 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст.7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
За вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом (ст.5 вказаного Статуту).
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у виді звільнення.
Відповідно до п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який визначає, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.91 № 552, при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини), наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення), причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених порушенням збитків.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до п. 5.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 року № 230, якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Отже, підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, суть якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у ст.1 Дисциплінарного статуту. При цьому, не будь-який дисциплінарний проступок призводить до такого дисциплінарного стягнення як звільнення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач заперечує проти встановленого факту порушення ним службової дисципліни.
Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для звільнення позивача став висновок службового розслідування від 24.04.2015, в якому зафіксовано, що під час перебування у приміщенні чергової частини ОСОБА_1 як помічник чергового по Відділу 09.04.2015 о 6 год. 33 хв. допустив халатність, яка виразилась у тому, що заснувши на чергуванні і втративши пильність, допустив замикання з послідуючим загоранням електрообігрівача та спрацювання пожежної сигналізації.
Разом з тим, у висновку службового розслідування та наказі відповідача-1 № 128 від 24.04.2015 наведено наступну підставу звільнення позивача з займаної посади в органах МВС: за халатне відношення до виконання своїх службових обов'язків в складі добового наряду, допущення сну під час несення чергування, яке призвело до надзвичайної події (пожежі)»), а також недотримання певних правил протипожежної охорони.
Отже, для вирішення даного спору по суті необхідним є з'ясування наявності обставин, визначених відповідачем-1 в якості підстави для звільнення позивача і відповідність обраного виду покарання ступеню вини останнього (за її наявності).
За визначенням, наведеним у ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про недоведеність факту засинання ОСОБА_1, який, за твердженням відповідача-1, з посиланням на відеозапис камери спостереження, мав місце з 6 год. 20 хв. до 6 год. 33 хв. з огляду на те, що у цей проміжок часу позивач сидів у кріслі нерухомо.
Проте, належними доказами відповідачами не спростовано встановлені судом першої інстанції в результаті перегляду у судовому засіданні відеозапису камери спостереження такі обставини:
- 09.04.2015 під час перебування ОСОБА_1 у приміщенні чергової частини зайнявся увімкнений в електричну розетку побутовий обігрівач, що знаходився під столом праворуч від позивача за його спиною;
- обігрівач спалахнув о 6 год. 33 хв. 40 сек. і приблизно за 20 сек., спалах повторився інтенсивніше.
- о 6 год. 34 хв. (00:34 хв. відеозапису) ОСОБА_1, помітивши загорання, вимкнув обігрівач з розетки, виніс його з приміщення чергової частини та загасив у рукомийнику під проточною водою.
Отже посилання відповідачів на відсутність рухів ОСОБА_1 у проміжок часу з 6 год. 20 хв. до 6 год. 33 хв. не є беззаперечним доказом того, що останній заснув.
Також колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає такими, що не відповідають суті фізико-хімічного процесу загорання висновки відповідача-1 про те, що наслідком засипання особи може бути замикання з послідуючим загоранням електроприладу та спрацювання пожежної сигналізації. Зокрема, відповідачами не доведено суду зворотного.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначення відповідачем-1 про допущення позивачем сну під час несення чергування, яке призвело до надзвичайної події (пожежі), не відповідає наведеним вище обставинам та положенням чинного законодавства.
Так, згідно визначення, наведеного у п.32 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту України, пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища.
Отже, з загорання, займання, задимлення може розпочатись пожежа, проте не кожне загорання, займання, задимлення може до неї призвести.
І, враховуючи наведене законодавче визначення пожежі і обставини даної справи, колегія суддів вважає недоведеним той факт, що мав місце неконтрольований процес знищення або пошкодження вогнем майна, яке належить органам МВС, тобто факт пожежі відсутній.
Таким чином, відповідачами всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено того, що ОСОБА_1 заснув на чергуванні і мала місце пожежа, а формулювання «допущення сну під час несення чергування, яке призвело до надзвичайної події (пожежі)» взагалі нівелює можливість встановлення причинно-слідчого зв'язку між цими обома подіями в силу існуючих фізико-хімічних процесів.
З огляду на це єдиною підставою для притягнення позивача (з числа наведених відповідачем-1 підстав) є недотримання ОСОБА_1 певних правил протипожежної охорони.
Наказом начальника Відділу ГУ Держфельдслужби в м.Кіровограді № 55 о/с від 18.04.2010 «Про визначення відповідальної особи по підрозділу за стан економного споживання енергоносіїв та водопостачання» (т.1, а. с.74, 75) заборонено співробітникам підрозділу під час виконання ними службових обов'язків використання електрообігрівачів різного типу, в тому числі масляні та електричні, і ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків, в порушення вищезазначеного наказу, використовував власний електричний обігрівач.
Разом з тим, як вірно зауважено судом першої інстанції, порушення вимог означеного наказу № 55 о/с від 18.04.2010 в ході службового розслідування відповідачем-1 не встановлено.
Щодо недотримання позивачем Порядку дій у разі виявлення пожежі та Плану дій чергової зміни та співробітників ВГУ ДФСУ в м.Кіровограді при виникненні пожежі в нічний час затверджених начальником відділу ГУ Держфельдзв'язку в м.Кіровограді (а. с.81, 82), то з цих внутрішніх документів вбачається, що вони стосуються саме пожежі, факт якої, як встановлено вище, місця не мав.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з положень ст.14 Дисциплінарного статуту вбачається, що вибір виду дисциплінарного стягнення наданий керівництву, яке при визначенні такого виду дисциплінарного стягнення має враховувати тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків.
Матеріали справи містять довідку відповідача-1 від 12.08.2015, згідно якої на ОСОБА_1 накладались дисциплінарні стягнення: «зауваження» - за наказом Відділу від 03.10.2012 № 380 о/с; «догана» - за наказом Відділу від 16.10.2012 № 398 о/с; «сувора догана» - за наказом Відділу від 19.10.2012 № 405 о/с (т.1, а. с.165).
Одночасно згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 за час служби в органах внутрішніх справ (ОВС) заохочувався п'ять разів (т.1, а. с.16 на зв.).
Стаття 18 Дисциплінарного статуту визначає порядок виконання та зняття дисциплінарних стягнень.
Так, у частині 5 вказаної статті особа рядового або начальницького складу вважається такою, яка не має дисциплінарного стягнення, якщо її заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, нагороджено державною нагородою чи відзнакою Президента України або минув рік з дня накладення дисциплінарного стягнення.
Проте з Висновку службового розслідування, а також інших матеріалів справи не вбачається дотримання відповідачами вимог ст.14 Дисциплінарного статуту щодо дослідження при виборі виду дисциплінарного стягнення попередньої поведінки позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, наявності стягнень, їх зняття, наявності заохочень тощо.
При цьому колегія суддів вважає за доцільну зауважити, що законодавство про проходження служби в ОВС вимагає не тільки дотримання службової дисципліни особами. які проходять службу, але й створення певних умов для її проходження.
Так, у статті 1 Дисциплінарного статуту зазначено про те, що службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, крім іншого, створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу.
В свою чергу, у пункті 11 Положення про проходження служби встановлено, що прямі начальники зобов'язані дбати про безпечні умови служби підлеглих, надавати їм реальні можливості для службового, культурного й морального зростання, створювати належні умови для побуту і відпочинку. При цьому має враховуватися думка колективу органу внутрішніх справ, забезпечуватися гласність і соціальна справедливість.
Окремо колегія суддів наголошує на необхідності при обранні певного виду покарання враховувати співрозмірність допущеного особою порушення мірі відповідальності у вигляді дисциплінарного стягнення, яке обирається.
Так, колегія суддів вважає, що наявність порушення особою правил пожежної безпеки, яке не призвело до пошкодження державного (відомчого) майна і не зашкодило здоров'ю людей, ще й особою, яка не є відповідальною за таку безпеку, не може ототожнюватись з порушенням службової дисципліни, тобто не може створювати наслідки для застосування найсуворішого з існуючих дисциплінарних стягнень - звільнення, яке було застосовано до позивача оскаржуваними наказами.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу начальника Відділу ГУ Державної фельдслужби в м.Кіровограді Московця В. А. № 128 від 24.04.2015, наказу т. в. о. начальника УМВС України в Кіровоградській області №149 о/с від 28.04.2025 та наказу начальника відділу ГУ Держфельдслужби в м.Кіровограді № 136 о/с від 28.04.2015 про звільнення з Державної фельд'єгерської служби України у запас Збройних сил України (з постановкою на військовий облік) за п.64 "є" (за порушення дисципліни) капітана внутрішньої служби ОСОБА_1
За прямою нормою п.24 наведеного вище Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Отже також є правомірним задоволення позову в частині поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ на посаді старшого офіцера фельдзв'язку Відділу ГУ Державної фельд'єгерської служби в м. Кіровограді і стягнення з Відділу ГУ Держфельдслужби в м. Кіровограді на користь позивача 18436,09 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З приводу наведених відповідачем-2 в апеляційній скарзі доводів апеляційний суд зазначає, що фактично відповідач-2 встановлені судом першої інстанції обставини та відповідні висновки не спростував.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, відповідач-2 фактично ставить питання з приводу його виконання, викладені відповідачем-2 обставини не стосуються суті спірних відносин, отже не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відповідно до ст.202 КАС України.
Апеляційний суд з цього приводу звертає увагу також на те, що подані позивачем до письмових заперечень на апеляційну скаргу документальні докази свідчать, що позивача поновлено на займаній посаді і він приступив до виконання своїх службових обов'язків, а також 20.11.2015 написав заяву та рапорт про прийняття на військову службу до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, у зв'язку із ліквідацією МВС України та створенням Національної Поліції України.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення. Апеляційна скарга УМВС України в Кіровоградській області підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу УМВС України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2015 року у справі № П/811/1608/15 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко