31 травня 2016 рокусправа № 808/2102/15
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року по справі № 808/2102/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунального закладу «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» Запорізької обласної ради про зобов'язання виконати вимогу,-
У квітні 2015 року ДФІ в Запорізькій області (далі по тексту - позивач або Інспекція) звернулась до суду з позовом до КЗ «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» Запорізької обласної ради (далі по тексту - відповідач або Заклад), в якому просила зобов'язати відповідача виконати підпункти 2.1 та 2.2 пункту 2 вимоги від 17.09.2014 року № 08-04-14-14/7145: в повному обсязі відшкодувати зайво виплачені кошти у загальній сумі 40285,88 грн. шляхом внесення коштів до каси або на розрахунковий рахунок на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного соціального внеску відповідно до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надмірну та/або помилково сплачених коштів, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 450 (зі змінами), повернути зайво сплачені кошти у загальній сумі 14623,81 грн., або зарахувати в рахунок майбутніх платежів; в повному обсязі відшкодувати зайво виплачені кошти у загальній сумі 5625,13 грн. шляхом внесення коштів до каси або на розрахунковий рахунок на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного соціального внеску відповідно до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надмірну та/або помилково сплачених коштів, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 450 (зі змінами), повернути зайво сплачені кошти у загальній сумі 2223,43 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.02.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що вимога відносно усунення фінансових порушень є обов'язковою до виконання, виявлене порушення не було належним чином усунуто. В порушення п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», внутрішнім сумісникам на посаді лікарів інтенсивної терапії за квітень-грудень 2013 року та січень-червень 2014 року нараховано та виплачено заробітну плату за роботу за сумісництвом без документального підтвердження фактично виконаної роботи на посадах лікарів інтенсивної терапії, відповідне порушення призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати за рахунок коштів загального фонду на суму 30058,44 грн. При нарахуванні заробітної плати працівникам, що були на сумісництві, за час відпустки, перебування на курсах, відрядженні, в розрахунок включались зайво нараховані заробітна плата за роботу за сумісництвом, що призвело до переплати заробітної плати за час відпусток, на загальну суму 10227,44 грн. В ході ревізії встановлено порушення умов оплати праці зовнішнім сумісникам. Апелянт заперечував проти того, що органи ДФІ не можуть звертатись до суду з позовом про зобов'язання виконати вимогу, а лише з позовами про стягнення суми виявлених збитків, вказував, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають змісту прав контролюючого органу.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України за відсутності осіб, що беруть участь у розгляді справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при виявленні збитків, завданих державі об'єктом контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави про стягнення збитків з підконтрольної установи. Суд першої інстанції зазначав, що, орган державного фінансового контролю має право самостійно визначати розмір збитків згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства. Суд першої інстанції вказував, що об'єкту контролю може бути вказано у вимозі на недоліки щодо фінансової роботи, але кошти, про які позивач вказує як перевитрата не можуть бути стягнуті або повернуті до місцевого бюджету шляхом зобов'язання виконати вимогу. Суд вказував, що такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Як вбачається з матеріалів справи, ДФІ в Запорізькій області у період 21.07.2014 року по 13.08.2014 року, проведена ревізія фінансово-господарської діяльності КЗ «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» Запорізької обласної ради за період з 01.02.2013 року по 01.07.2014 року. За результатами ревізії складено акт № 04-21/54 від 13.08.2014 року. Актом зафіксовано, що згідно пункту 1.4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519, оплата праці працівників здійснюється за фактично відпрацьований час, головному лікарю санаторію ОСОБА_3 та заступнику головного лікаря з лікувальної роботи ОСОБА_2 проведено оплату по основній посаді та по роботі за внутрішнім сумісництвом в санаторії за часи, які фактично були відпрацьовані в Комунальній установі Бердянської міської ради «Бердянське територіальне медичне об'єднання», що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати зазначеним працівникам за період з 01.08.2013 року по 01.07.2014 року за рахунок коштів загального фонду на загальну суму 6125,13 грн. та, відповідно, зайвого проведення нарахування на заробітну плату на загальну суму 2223,43 грн. 43 коп. Встановлено порушення п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», внутрішнім сумісникам на посаді лікаря інтенсивної терапії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за квітень-грудень 2013, січень-червень 2014 року нараховано та виплачено заробітну плату за роботу за сумісництвом (0,75 та 0,5 шт.од) без документального підтвердження фактично виконаної роботи на посаді інтенсивної терапії, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати за роботу за сумісництвом зазначеним працівникам за квітень-грудень 2013 року та січень-червень 2014 року за рахунок коштів загального фонду кошторису на загальну суму 30058,14 грн. Встановлено зайве нарахування заробітної плати працівникам за час відпустки, курсів та відряджень в розрахунок включалась заяво нарахована заробітна плата за роботу за сумісництвом, що призвело до переплат заробітної плати за час відпустом, курсів та відряджень за рахунок коштів загального фонду кошторису КТКВ 080206 на загальну суму 10227,44 грн., та, відповідно, до зайвого перерахування єдиного соціального внеску на суму 3712,56 грн.
17.09.2014 року ДФІ в Запорізькій області направлено до Закладу вимогу № 08-04-14-14/7145 про вжиття заходів щодо усунення та недопущення виявлених ревізією фінансових порушень, в якій інспекція вимагала серед іншого, в повному обсязі відшкодувати зайво виплачені кошти у загальній сумі 402858,88 грн. шляхом внесення коштів до каси або на розрахунковий рахунок санаторія на підставі статті 166 Цивільного кодексу України; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного соціального внеску відповідно до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 450 (зі змінами), повернути зайво сплачені кошти у загальній сумі 14623,81 грн., або зарахувати в рахунок майбутніх платежів; в повному обсязі відшкодувати заяво виплачені кошти у загальній сумі 6125,13 грн. шляхом внесення коштів до каси або на розрахунковий рахунок санаторію на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України; провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум єдиного соціального внеску відповідно до Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 450 (зі змінами), повернути зайво сплачені кошти у загальній сумі 2223,43 грн., або зарахувати в рахунок майбутніх платежів. Вимогою зобов'язано відповідача у строк до 17.10.2014 року повідомити ДФІ в Запорізькій області про вжиті заходи.
В матеріалах справи наявний лист Приморського РВ ГУМВС України в Запорізькій області про проведення досудового розслідування № 12014080340000680 від 23.09.2014 року за ч. 2 ст. 191 КК України, відкритого за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності КЗ «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» Запорізької обласної ради за період з 01.02.2013 року по 01.07.2014 року. Відповідно до ухвали Приморського районного суду Запорізької області від 14.11.2014 року у справі № 1-кс/326/378/2014 слідчому Приморського РВ ГУМВС України в Запорізькій області надано тимчасовий доступ до документів КЗ «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» Запорізької обласної ради з можливістю вилучення оригіналів. Відповідно до листа від 17.11.2014 року № 741 Закладом надано витребовувані документи у межах кримінальної справи. Інформація про закінчення досудового розслідування у кримінальній справі у матеріалах справи відсутня.
Відповідно до пп. 4 п. 4, пп. 15, 21 п. 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011 Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано право здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. У органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. ДФІ в Запорізькій області вимагає від Закладу виконати пункти вимоги, у той час як винуватість та взагалі наявність перевитрат коштів не доведена.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність або відсутність розтрати коштів загального фонду, встановлення винних осіб та взагалі підтвердження результатів ревізії фінансово-господарської діяльності КЗ «Санаторій медичної реабілітації «Глорія» Запорізької обласної ради за період з 01.02.2013 року по 01.07.2014 року може бути встановлено у межах кримінальної справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року по справі № 808/2102/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук