"30" травня 2016 р. справа 336/9052/15-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)
судді Ясенова Т.І. Головко О.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов'язання поновити виплату пенсії
ОСОБА_1 18.12.2015 звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить визнати протиправними дії стосовно припинення виплати пенсії за вислугу років та зобов'язати поновити виплату пенсії з 01.06.2015.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2016 позов задоволений.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що оскільки позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», йому зупинено з 01.04.2015 виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 з 1994 року призначена пенсія за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач працює на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення митного поста «Запоріжжя аеропорт».
Законом України №213 від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» статтю 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в такій редакції: «Тимчасово, в період з 01.04.2015 по 31.12.2015, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I і II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 01.01.2016 пенсії, що призначаються відповідно до цього Закону, виплачуються без врахування одержуваного заробітку (прибутку). Пенсіонерам, які мають прибуток від заняття підприємницькою діяльністю, надбавки до пенсії, передбачені непрацездатним членам сім'ї відповідно до пункту «а» частини 1 статті 16 та пункту «а» частини 1 статті 24 цього Закону, не нараховуються».
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України №213 від 02.03.2015, в разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
На письмове звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду листом від 23.11.2015 відмовило в поновленні виплати пенсії.
Задовольняючи позов, районний суд правильно вказав, що Законом України №213 від 02.03.2015 чітко визначені умови, за яких працюючим особам тимчасово не виплачуються пенсії. Зокрема вони повинні працювати на посадах, які дають право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Виходячи з положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону України №213 від 02.03.2015, скасовані з 01.06.2015 норми стосовно пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначені, в тому числі, відповідно до Закону України «Про державну службу» оскільки не був прийнятий закон про призначення всіх пенсій на загальних підставах.
Таким чином з 01.06.2015 посада, на якій працює ОСОБА_1, не дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому відсутні законодавчі приводи для невиплати раніше призначеної пенсії за вислугу років.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 11.03.2016 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко