01 червня 2016 рокусправа № 808/6647/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 808/6647/15 за позовом Приватного підприємства «Магістр» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Приватне підприємство «Магістр» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, Мелітопольська ОДПІ), в якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000202205 від 30.04.2015 року, форми «У» про нарахування суми грошового зобов'язання 894740,66 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства. (а.с.4-7)
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що висновки, викладені в Акті перевірки та оскаржуване податкове повідомлення - рішення є необґрунтованими, хибними та такими, що суперечать чинному законодавству України. Вважають, що визначена Відповідачем пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті по експортним операціям є адміністративно - господарською санкцією, а отже, повинна бути застосована у межах строків визначених ст.250 ГК України, чого Відповідачем дотримано не було.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №808/6647/15 адміністративний позов задоволено повністю.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що встановлений законом термін застосування штрафних санкцій сплинув, а отже, в силуприписів статті 250 ГК України, у контролюючого органу не було підстав для застосування по відношенню до позивача фінансових санкцій у вигляді нарахування пені згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». (а.с.120-122)
Відповідач - Мелітопольська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №808/6647/15 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що твердження позивача, з яким погодився суд першої інстанції, стосовно строків застосування фінансових санкцій у вигляді нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД поза межами строків, визначених ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, є безпідставним, адже Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, було внесено зміни до ст.250 ГК України. А тому до даних правовідносин мають бути застосовані положення п.102.1 ст.102 ПК України. (а.с.126-127)
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Магістр» 02.06.1998 року зареєстровано Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області та підприємство перебуває на податковому обліку у Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області з 02.06.1998р. (а.с.77-89)
У період з 11.11.2014 року по 24.11.2014 року уповноваженими особами Мілітопольської ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 27.03.2013 року по 04.04.2014 року по контракту №65 від 01.02.2012 року з нерезидентом ООО «Гидравлик», Російська Федерація (митні декларації №664 від 27.03.2013р., №899 від 25.04.2013р., №1108 від 29.05.2013р., №1527 від 10.07.2013р., №1678 від 26.07.2013р., №1804 від 16.08.2013р., №1894 від 29.08.2013р.) та по контракту №67 від 01.10.2012р. з нерезидентом ООО «ТД Гидравлика 2012», Російська Федерація (митні декларації №915 від 26.04.2013р., №980 від 13.05.2013р., №1087 від 27.05.2013р., №1520 від 09.07.2013р., №1916 від 30.08.2013р., №2016 від 13.09.2013р., №2081 від 20.09.2013р., №2153 від 30.09.2013р.), за результатами якого складено Акт перевірки від 01.12.2014р. № 3160/08-32-22-01/25485464.(далі по тексту - Акт) (а.с. 12-35)
Згідно наданої суду ксерокопії Акту перевірки від 01.12.2014р. № 3160/08-32-22-01/25485464, перевіркою встановлені порушення, а саме:
вимог п.3 постанови Правління НБУ №475 від 16.11.2012 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за №1921/22233;
вимог п.1 постанови Правління НБУ №163 від 14.05.2013 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 року за №718/23250;
вимог п.1 постанови Правління НБУ №453 від 14.11.2013 року «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 року за №1951/224483;
статті 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року зі змінами та доповненнями, виручка по експортним операціям надійшла на валютний рахунок в уповноважений банк пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення. (а.с. 32-34)
На вищезазначений акт, складений Мелітопольською ОДПІ, позивачем були подані заперечення №1 від 06.01.2015 р. (а.с. 52-58)
Згідно відповіді податкового органу від 14.01.2015р. №701/08-32-22-03 на заперечення позивача, висновки акту документальної планової виїзної перевірки ПП «Магістр» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 27 березня 2013 року по 04 квітня 2014 року відповідають чинному законодавству.
16 січня 2015 року на підставі акту перевірки №3160/08-32-22-01/25485464 від 01 грудня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» №0000052205, згідно з яким Позивачу нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 895038,54 грн. за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000. (а.с.9)
23 лютого 2015 року позивачем було подано скаргу до Головного управління ДФС у Запорізькій області на податкове повідомлення - рішення №0000052205 від 16.01.2015 року.
Рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.04.2015 року №2895/7/0801-100413 податкове повідомлення - рішення №0000052205 від 16.01.2015 року було скасовано в частині 297,88 грн. надмірно нарахованої пені, в іншій частині було залишено без змін. (а.с. 64-66)
30 квітня 2015 року, з урахуванням вищезазначеного, було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000202205 про нарахування Позивачу грошового зобов'язання у сумі 894 740,66 грн. за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, код платежу 21081000. (а.с.67)
На вищезазначене податкове повідомлення - рішення ПП "Магістр" в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу до Державної фіскальної служби України за № 12658/6 від 12.05.2015.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 03.07.2015 скаргу ПП "Магістр" було залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення № 0000202205 від 30.04.2015 - без змін.
Скасування спірного податкового повідомлення - рішення і було предметом судового спору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка відповідачем була проведена більш ніж через рік з моменту порушення. Оскільки встановлений законом (статтею 250 Господарського кодексу України) термін застосування штрафних санкцій сплинув, то у контролюючого органу не було законних підстав для застосування стосовно позивача фінансових санкцій у вигляді нарахування пені згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заявлених вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року N 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Закон № 959) зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно частини 4 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-ХІІ суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Отже, у перевіряємий період Позивач здійснював свою господарську (зовнішньо економічну) діяльність у відповідності до вищевказаного Закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР (далі - Закон № 185, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виручка (виторг) резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у строки заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених, зокрема статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
В той же час, як слідує із пункту 1.1. статті 1 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.
Пунктом 41-1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Згідно з пунктом 41.3 вказаної статті встановлено, що повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України.
Відповідно дло пункту 3.1статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Статтею 6 ПК України чітко визначено поняття податків і зборів.
Колегією суддів встановлено, що юридичними фактами, що зумовили реалізацію норм права, стали порушення суб'єкта господарювання ПП «Магістр» саме у сфері валютного регулювання та під час господарської діяльності, займаючись якою, воно мало дотримуватися нормативно визначених приписів (правил) щодо підстав, порядку, строків та умов здійснення валютних операцій.
Саме за недотримання цих правил (статті 1 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» , як зазначено і в акті перевірки, і у податковому повідомленні-рішенні) встановлена фінансова відповідальність (стаття 4 цього ж Закону), до якої було притягнуто позивача.
Отже, зі змісту (природи) виявлених порушень випливає, що вони не містять у собі ознак (елементів) складу податкового правопорушення, оскільки вони не стосуються відносин, що існують при визначенні державою видів податків, їх введення, справляння, проведення контролю і притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства; вони не стосуються відносин, пов'язаних із вилученням власності.
Таким чином, зміст конкретних обставин і зумовлене ними правозастосування дає підстави вважати, що порушення статті 1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) на підставі якого було винесено спірне податкове повідомлення - рішення відповідно, є порушенням валютного законодавства, що підпадають під визначення порушень, за які застосовуються адміністративно - господарські санкції, передбачені статтею 238 ГК України, і на них не поширюється штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначається податковим законодавством України.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Одним із видів таких санкцій є адміністративно - господарський штраф (частина перша статті 239 ГК України)
З урахуванням вищезазначеного та у відповідності до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З огляду на зазначене та з урахуванням встановлених обставин справи і вищенаведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно з'ясував характер і правову природу порушень, виявлених у господарській діяльності Приватного підприємства «Магістр», правильно визначив форму і вид юридичної відповідальності й правомірно застосував до цих порушень строки адміністративно - господарських санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України.
Аналогічний підхід до розуміння суті адміністративно - господарських санкцій та їх відмінність від штрафних санкцій, визначених у податковому законодавстві, був сформульований (з певними поправками) у постановах Верховного Суду України від 04 липня 2011 року (справа №21-163а11), 10 липня 2012 року (справа №21-147а12), 27 травня 2014 року (справа №21-126а14).
Посилання заявника апеляційної скарги, як на правомірність своїх дій, на внесені зміни до статті 250 Господарського кодексу та приписи статті 102 Податкового кодексу України , визнаються колегією суддів такими, що ґрунтуються на невірному тлумаченні норм права. Адже вищезазначена стаття Податкового кодексу України стосується суми грошових зобов'язань платника податків визначених нормами цього Кодексу, однак нарахування суми пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті по експортним операціям, як вже неодноразово встановлював у своїх рішеннях Верховний Суд України, регулюється зовсім іншими нормативно - правовими актами, в першу чергу - Законом України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті».
За таких обставин підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.195, п.1 ч.1 ст. 198, ст..ст. 200,205,206 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі №808/6647/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено - 02 червня 2016 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: О.В. Юхименко