Справа № 442/2478/16 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/566/16 Доповідач: ОСОБА_2
27 травня 2016 року місто Львів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
з участю прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відео конференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Львові справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2016 року, -
встановила:
ОСОБА_7 засуджений 08.06.1987 року Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.3 ст. 186, ст.71 КК України на 6 років 8 місяців позбавлення волі та сплатою штрафу у розмірі 17 000 грн.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.01.2016 в термін покарання зараховано час попереднього ув'язнення з 27.06.2012 р. по 17.05.2013 р. відповідно до Закону України від 26.11.2015 р. № 838-VI.
Початок строку відбуття ОСОБА_7 покарання - 27 червня 2012 року; кінець строку відбуття покарання - 07 квітня 2018 року.
Адміністрація ДВК № 40 спільно із спостережною комісією при Дрогобицькому міськвиконкомі звернулись до суду з поданням, в якому просять звільнити засудженого ОСОБА_7 умовно-достроково.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2016 року в задоволенні спільного подання адміністрації ДВК-40 та спостережної комісії при Дрогобицькому міськвиконкомі про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_7 - відмовлено.
В мотивах ухвали зазначено, що засуджений ОСОБА_7 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, переконливих доказів виправлення засудженого судом не здобуто.
На дану ухвалу засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2016 року скасувати, а справу скерувати на новий судовий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7 , зазначає, що при винесенні ухвали суд не взяв до уваги цілий ряд обставин та фактів, що мали б значення для прийняття об'єктивного та неупередженого рішення. Серед них те, що під час перебування на дільниці соціальної реабілітації був працевлаштований, за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку два рази заохочувався, щиро розкаявся у вчиненому, крім того його дружина перебуває на другому місяці вагітності, а після звільнення планує працевлаштуватися автослюсарем.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не погодився з доводами апеляційної скарги, виступ засудженого, який підтримав свою апеляційну скаргу, а також доповнив свої апеляційні вимоги та просив звільнити його умовно-достроково, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Виконання призначеного покарання має своєю метою не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин, за який був засуджений ОСОБА_7 відноситься до тяжких.
Як вбачається з постанови Пленуму Верховного суду України "Про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м"яким" №2 від 26 квітня 2002 року умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбуття покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, а також те, що засуджений ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, перебуваючи у слідчому ізоляторі м. Львова порушив вимоги режиму тримання, за що 1 раз карався в дисциплінарному порядку шляхом оголошення догани, не заохочувався, перебуваючи у Дрогобицькій виправній колонії №40, згідно із довідкою про заохочення і стягнення засудженого, ОСОБА_7 допустив порушення правил поведінки, зо що 1 раз притягався до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани, а 29.05.2015 р. за отримання перекиду (мобільного телефону) притягався до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани, характеризується посередньо, суд правомірно відмовив в умовно-достроковому звільненні.
З врахуванням цього місцевий суд правомірно визнав, що засуджений не довів свого виправлення та не заслуговує на застосування умовно-дострокового звільнення.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги засудженого про незаконність судового рішення, неврахування судом першої інстанції того, що вінбув працевлаштований та наявність у нього заохочень, так як вбачається з матеріалів провадження, такі дані були в розпорядженні суду при розгляді клопотання по суті й досліджувались судом, а викладені в ухвалі суду висновки зроблені на підставі усіх об'єктивно з'ясованих обставин та їх оцінки в сукупності.
Ухвала суду є законною та обґрунтованою. При перевірці справи не виявлено допущених істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнули б за собою скасування ухвали, про що порушується питання в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і в такій слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 366, 407 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2016 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4