Справа № 449/370/16-ц
"13" травня 2016 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Борняк Р.О.,
при секретарі Баран П.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
05.09.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про спільну діяльність, відповідно до умов якого сторони зобов'язались шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить кожній з них на праві власності спільно діяти у сфері здійснення будівництва овочесховища за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Карпенко Карого, 35 «м». Пунктом 3 Договору передбачено, що фінансування будівництва відбувається шляхом оплати кожною із сторін вартості будівельних матеріалів, підрядних робіт тощо або шляхом перерахування коштів на рахунок іншої сторони. У випадку припинення фінансування однією із сторін інша сторона може вимагати передачі їй незавершеного будівництва. При цьому сторони компенсують одна одній понесені витрати. Після завершення будівництва сторони отримають у власність частку, що пропорційна їх внеску в вартість будівництва, про що складаються відповідні акти та протоколи розподілу часток (п. 4 Договору).
Як зазначається у позовній заяві приступивши до виконання Договору, позивач самостійно, власним коштом здійснив всі будівельні роботи та повністю завершив будівництво овочесховища. Відповідач всупереч договірним зобов'язанням пайової участі у будівництві не прийняв.
Відповідно до умов Договору позивачем було складено Протокол розподілу пайової участі, в якому вказано, що пайовий внесок ОСОБА_1 у будівництві овочесховища загальною площею 527,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Карпенко Карого, 35 «м» становить 100 % вартості та складає 1/1 ідеальну частку. Пайовий внесок ОСОБА_2 у вказане будівництво становить 0,00 грн., що становить 0% вартості.
Протокол розподілу пайової участі супровідним листом було скеровано на адресу відповідача, однак, як стверджує позивач, відповідач від підписання документів відмовився, що в свою чергу унеможливлює оформлення права власності на спірний об'єкт за позивачем.
Враховуючи те, що право позивача на овочесховище за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Карпенко Карого, 35 «м» відповідач не визнає, позивач із посиланням на ст.ст. 391, 392 ЦК України просить суд визнати та захистити його право власності в судовому порядку.
Заслухавши представника позивача в судовому засіданні, вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних відомостей за матеріалами справи. Позивач не заперечив проти ухвалення заочного рішення.
Тому керуючись ст.224 ЦПК України, у відповідності до якої у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В процесі розгляду справи суд встановив, що відповідач договірних зобов'язань щодо спільної участі у будівництві овочесховища не виконав. Такий було збудовано лише за кошти позивача.
Відповідно до ч.3 ст. 355 ЦК України, право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Згідно ст. 357 ЦК України -частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
Пунктом 3 Договору передбачено, що у випадку припинення фінансування однією із сторін інша сторона може вимагати передачі їй незавершеного будівництва.
Суд відмовляє у визнанні права власності на торгівельний павільйон за адресою: Львівська область, Перемишлянський район, с. Лани, вул. Весела, 16, оскільки жодної технічної документації позивачем та стороною не надано.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст.3,10,11,60, 209, 212, 215, 218, 224-233 ЦПК України, суд -
Позов задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на овочесховище загальною площею 527,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Самбір, вул. Карпенко Карого, 35 «м».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Суддя ОСОБА_3