1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/6150/16-а 2-а/335/183/2016
про залишення позовної заяви без руху
1 червня 2016 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа - Державний архів Запорізької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
30 травня 2016 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа - Державний архів Запорізької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Розглянувши подані матеріали, прихожу до висновку, що позовна заява не відповідає наступним вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
У порушення пункту 1 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не вірно зазначено назву суду, до якого подається позовна заява як «Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя». Так, дійсно, Орджонікідзевський район міста Запоріжжя було перейменовано у Вознесенівський в порядку декомунізації, проте Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя як орган судової влади свою назву не змінював.
Крім того, як передбачено пунктом 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У позовній заяві першою позовною вимогою позивач визначив поновлення строку на подання позовної заяви як такого, що був пропущений з поважних причин. При цьому, другою позовною вимогою є визнання неправомірною відмови відповідача щодо надання дозволу на приватизацію квартири, без зазначення дати, якою така відмова надана позивачеві.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана позовна заява надійшла до суду 30 травня 2016 р. Проте, у позовних вимогах позивачем не зазначено дати відмови відповідача, яку він вважає неправомірною. З матеріалів, доданих до позовної заяви, випливає, що відповідь на звернення позивача з питання приватизації житла надана відповідачем 4 серпня 2015 р. за № Ч-0230.
Таким чином, позивачеві слід уточнити зміст другої позовної вимоги, вказавши дату відмови відповідача, дату отримання цієї відмови, і виходячи з цього визначитися, чи був ним пропущений строк звернення до суду.
Крім того, вважаю за необхідне звернути увагу позивача на те, що КАС України не передбачає можливості поновлення пропущеного строку звернення до суду, а передбачає можливість визнання судом причин пропуску такого строку поважними.
У позовній заяві позивач не вказав причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, зазначивши лише про те, що вважає строк звернення до суду не пропущеним та таким, що рахується з дати отримання відповіді з Державного архіву від 18.02.2016 № 01-32/Ч-0164. Проте, за змістом позовної заяви позивач дії Державного архіву не оскаржує.
У разі, якщо позивач пов'язує причини пропуску звернення до суду з необхідністю отримання відповіді у Державному архіві, про це слід вказати у позовній заяві при викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (або у додатково поданій заяві про визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними).
Крім того, зазначаючи у якості третьої особи Державний архів Запорізької області, позивач не конкретизує, на стороні позивача чи відповідача слід залучити дану особу, а також не обґрунтовує, яким чином рішення у справі може вплинути на його права, інтереси або обов'язки.
Також, як передбачено частиною п'ятою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства, якщо позовна заява подається представником, одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Вимогами статті 58 цього Кодексу визначено документи, що підтверджують повноваження представників. Частиною першою цієї статті передбачено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на підставі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Частиною п'ятою цієї ж статті визначено, що повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордеру обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписами сторін.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Всупереч наведеним вище вимогам, до позовної заяви, яка подана представником позивача адвокатом ОСОБА_2, додано лише договір (угоду) про надання правової допомоги від 24 травня 2016 р. без надання ордеру або довіреності. Крім того, даний договір укладений між ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «ВОРОНОВ та ПАРТНЕРИ», а не безпосередньо із адвокатом ОСОБА_2 Відтак, в цьому разі представникові слід надати документ, якій підтверджує його повноваження як члена даного адвокатського об'єднання та уповноважує його діяти від імені цього об'єднання під час надання правової допомоги позивачеві.
Також, відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
У позовній заяві позивачем пред'явлено дві позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позовна вимога немайнового характеру оплачується судовим збором у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 гривень).
Як визначено частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Проте, до позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 580,00 гривень. Отже, позивачеві слід доплатити до бюджету судовий збір 522,40 гривень.
Судовий збір слід сплачувати за такими реквізитами: отримувач - УДКСУ у м. Запоріжжі Запорізької області, код ЄДРПОУ 38025409, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31210206700007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;________(ідентифікаційний номер платника);Судовий збір за позовом__________(ПІБ позивача), Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору, роздрукувати квитанцію на офіційному сайті суду http://og.zp.court.gov.ua/sud0818/tax/
Тому, суд доходить висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом зазначення вірної назви суду, до якого подається позовна заява, визначення змісту позовних вимог, викладення обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надання документа на підтвердження повноважень представника позивача, доплати судового збору до бюджету, надання заяви (або уточнення до позовної заяви) про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними із зазначенням відповідних доказів поважності таких причин.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, третя особа - Державний архів Запорізької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя А.В. Шалагінова