Справа №451/441/16-ц
Провадження № 2/451/267/16
іменем України
(заочне)
26 травня 2016 року м. Радехів
Радехівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
20 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В заяві зазначає, що 18.06.1994 року Відділом запису актів громадського стану Львівської міської ради, зареєстровано шлюб з відповідачем, актовий запис №973. Мають двох неповнолітніх дітей. Їх шлюб фактично розпався в 2015 році, позивач зажадала, щоб відповідач залишив сім'ю. Причиною розпаду сім'ї стало те, що відповідач зраджував подружню вірність, мав іншу жінку з якаю фактично жив. Протягом понад рік вони не підтримують жодних стосунків і позивач вважає, що примирення між ними є неможливе.
Просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18.06.1994 року Відділом запису актів громадського стану Львівської міської ради, актовий запис №973.
В судове засідання позивач не з»явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти винесення судом заочного рішення не заперечує, просила постановити рішення про задоволення позову (а.с.11).
Відповідач у судове засідання не з"явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с.16).
Тому, згідно з ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечила позивач.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд встановив, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18.06.1994 року Відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, актовий запис №973 (а.с.5).
Від даного шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12), ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14), ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).
Сторони подружніх стосунків не підтримують, їх сім'я фактично розпалася й подальше подружнє життя є неможливим. Причинами розпаду сім'ї є відчуження один від одного, відсутність взаєморозуміння. Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред»явлений одним із подружжя, який виявив прояв з власної ініціативи, з поваги до себе. Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Узагальнюючи наведене, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов про розірвання шлюбу підлягає до задоволення.
На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 551 гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст.3,10,11,60, 88, 209, 212, 215, 218, 224-233 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18.06.1994 року Відділом запису актів громадського стану виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів, актовий запис №973.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого в АДРЕСА_1 користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_2 судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 (двадцять) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
ГоловуючийСеменишин О. З.