Справа № 683/1911/15-ц
Провадження № 22-ц/792/912/16
25 травня 2016 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Юзюка О.М.,
суддів: Ярмолюка О.І., Федорової Н.О.,
секретар: Шевчук Ю.Г.,
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22-ц/792/912/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Старокостянтинівської державної нотаріальної контори, про визнання недійсними заяви про відмову від спадщини за заповітом та договору про розподіл спадкового майна, визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувшись до суду з означеним позовом вказував, що 2 березня 2000 року його батько ОСОБА_7 склав заповіт, яким заповів все своє майно йому, в тому числі квартиру АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року його батько помер. Після смерті батька відкрилась спадщина, яку він прийняв подавши заяву до нотаріальної контори. Крім нього спадщину прийняла дружина батька ОСОБА_8 4 жовтня 2010 року в приміщенні нотаріальної контори він у присутності ОСОБА_8 підписав заяву, зміст якої нотаріус йому не роз'яснила, а самостійно він цього зробити не міг оскільки є інвалідом по зору. Також він розписавсь в нотаріальних книгах і отримав договір розподілу спадкового майна який не міг прочитати та вважав його правовстановлюючим документом на спадкове майно. Після вчинення цих дій він на прохання ОСОБА_8 дозволив їй проживати у спірній квартирі. В 2014 році
Головуючий у першій інстанції - Сеньков О.Г. Категорія № 39
Доповідач - Юзюк О.М.
ОСОБА_8 померла. Після її смерті він вирішив розпорядитись, як він вважав, належною йому квартирою. Однак виявив, що нотаріус своїми діями незаконно позбавила його права на спадкове майно, яке належало його батькові і яке він успадкував за заповітом. Уточнивши свої вимоги просив, після уточнень, визнати недійсними заяви про відмову від спадщини за заповітом та договорів про розподіл спадкового майна, як правочини вчинені під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невідних умовах.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 23 березня 2016 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважав, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилавсь на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати та задовольнити позов. Зазначав, що відмова від спадщини по заповіту і заява про прийняття спадщини по закону, може бути вчинена протягом шестимісячного строку який встановлений для прийняття спадщини.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Частиною 1 ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В силу ст. ст. 10, 60 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При вирішенні справи, суд першої інстанції правильно визначивсь із правовідносинами, повно, всебічно і об'єктивно оцінив докази, та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Так, із змісту заяви ОСОБА_1 від 04.03.2010 року (а. с. 37) видно, що він є спадкоємцем 1/2 частини квартири та двох земельних ділянок після смерті ОСОБА_7 Спадкоємницею 1/2 частини є ОСОБА_8 Спадщину він прийняв і просив видати йому свідоцтво на 1/2 частку даного спадкового майна.
Колегія суддів погоджується з висновком мотивувальної частини рішення про те, що ОСОБА_1 реалізував своє право на спадкування за законом оскільки обставини справи вказували на певні труднощі, які б виникнули після оформлення спадщини за заповітом. ОСОБА_8 мала б обов'язкову частку у кожному об'єкті спадкування, що створювало б незручності.
За змістом ч. 1 ст. 1241 ЦК України, зокрема, непрацездатна вдова (вдівець) спадкує, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка б належала їй у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Вищевказані дії ОСОБА_1 є не відмовою від спадщини, а способом реалізації своїх спадкових прав, який він лише змінив у процесі їх оформлення, тому не вірним є твердження апелянта про неможливість вчинення цих дій після закінчення встановленого ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Факт спадкування ОСОБА_1 і ОСОБА_8 після написання заяви 04.03.2010 року по закінченню строку встановленого ст. 1270 ЦК, не припинявсь, а між цими спадкоємцями лише було досягнуто угоди щодо зручного для кожного з них володіння, користування і розпоряджання конкретними об'єктами спадкування.
Не надано суду й доказів і взагалі не названо обставин про написання заяви щодо спадкування і договору про поділ спадкового майна які можливо було б розцінювати як наявність тяжких обставин чи вкрай невигідних умов.
Не спростованими із сторони позивача залишилось пояснення суду представника відповідачів ОСОБА_4 про те, що на земельній ділянці біля м. Тернополя належній спадкодавцю, розташований будинок який перейшов по договору про поділ спадкового майна до ОСОБА_1, вартість якого є суттєво більшою ніж квартира у м. Старокостянтинові, що перейшла за цим договором до ОСОБА_8
Суд також на підставі ст. 11 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства) звертає увагу на ту обставину, що у позовній заяві оспорюється заява в якій зазначено, що позивач відмовляється від спадщини за заповітом а спадкуватиме за законом (а. с. 10) про незгоду з заявою про прийняття спадщини і прохання видати свідоцтво на 1/2 частку майна не вказується (а. с. 11).
Не має значення для вирішення справи посилання в скарзі на залучення нотаріуса не третьою особою а співвідповідачем, оскільки цим права нічиї не порушені.
У межах доводів скарги підстави для скасування рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Старокостянтинівського районного суду від 23 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк