Ухвала від 01.06.2016 по справі 689/1013/16-к

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1013/16-к

1-в/689/96/16

УХВАЛА

01 червня 2016 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого-судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

представника ХОПЛ № 1 ОСОБА_5 ,

особи, стосовно якої застосовуються примусові заходи медичного характеру - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці заяву головного лікаря Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 про зміну примусових заходів медичного характеру в відділенні з посиленим наглядом на примусові заходи медичного характеру у відділенні зі звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , інваліда ІІ-ої гр.,

встановив:

Головний лікар Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 (далі - ХОПЛ № 1) звернувся в суд із заявою про зміну примусових заходів медичного характеру в відділенні з посиленим наглядом на примусові заходи медичного характеру у відділенні зі звичайним наглядом щодо ОСОБА_6 , зазначивши, що згідно постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 24.12.2013 року відносно ОСОБА_6 було застосовано примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим режимом нагляду. Ухвалами Ярмолинецького районного суду від 25.06.2014 р., 29.12.2014 р., 26.06.2015 р. та 11.12.2015 р. щодо ОСОБА_6 були продовжені примусові заходи медичного характеру у відділенні з посиленим режимом нагляду.

Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 19.05.2016 р. стан здоров'я ОСОБА_6 за час лікування покращився, що проявляється: впорядкованою поведінкою, відсутністю різких коливань настрою, формуванням критичного відношення до скоєного, відсутністю антисоціальних тенденцій, а тому рекомендовано змінити примусові заходи медичного характеру у відділенні з посиленим наглядом на примусові заходи медичного характеру у відділенні з звичайним наглядом.

В судовому засіданні представник ХОПЛ № 1 підтримав заяву із зазначених у ній мотивів. Ствердив, що психічний стан хворого суттєво покращився, тому рекомендовано змінити примусові заходи медичного характеру в відділенні з посиленим наглядом на примусові заходи медичного характеру у відділенні з звичайним наглядом.

Прокурор не заперечував щодо задоволення заяви.

ОСОБА_6 та його захисник не заперечували щодо зміни примусових заходів медичного характеру у відділенні зі звичайним наглядом.

Дослідивши матеріали справи та подані докази оцінивши їх належність, допустимість достовірність як окремо так і взаємний їх зв'язок, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.185 КК України та ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 24.12.2013 року до нього було застосовано примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим режимом нагляду. Ухвалами Ярмолинецького районного суду від 25.06.2014 р., 29.12.2014 р., 26.06.2015 р. та 11.12.2015 р. були продовжені примусові заходи медичного характеру у відділенні з посиленим режимом нагляду.

У відповідності до висновку комісії лікарів-психіатрів № 43 від 19.05.2016 р., ОСОБА_6 виявляє параноїдну шизофренію з приступообразним прогредієнтним типом перебігу. Психічний стан хворого за час лікування покращився, що проявляється: впорядкованою поведінкою, відсутністю різких коливань настрою, формуванням критичного відношення до скоєного, відсутністю антисоціальних тенденцій. Оскільки за час лікування стан хворого істотно покращився, рекомендовано замінити примусові заходи медичного характеру у відділенні з посиленим наглядом на примусові заходи медичного характеру у відділенні зі звичайним наглядом.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України “Про психіатричну допомогу ”, перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Згідно із ч. 3 ст. 514 КПК України, ч. ч. 1, 2 ст. 95 КК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за заявою представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому ст. 95 КК України та ст. 512 цього Кодексу порядку. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу.

З матеріалів справи вбачається, що з часу винесення ухвали Ярмолинецького районного суду від 11.12.2015 р. стан здоров'я хворого істотно покращився, існують підстави для зміни застосування примусових заходів медичного характеру. За наведених обставин заява обґрунтована і підлягає задоволенню.

На підставі ст. 17 Закону України “Про психіатричну допомогу”, ст. 95 КК України, ст. ст. 512, 514 КПК України, суд,

постановив:

Заяву задовольнити.

Змінити примусові заходи медичного характеру щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з госпіталізації до психіатричного закладу зі посиленим наглядом на примусові заходи медичного характеру у відділенні зі звичайним наглядом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
58027334
Наступний документ
58027336
Інформація про рішення:
№ рішення: 58027335
№ справи: 689/1013/16-к
Дата рішення: 01.06.2016
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності