Справа № 689/975/15-ц
2/689/2/16
Іменем України
08.04.2016 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -
головуючий-суддя Баськов М.М.
за участю:
секретаря Кушнір О.М.
прокурорів Гуменної В.В., Лежніна І.О.
представника відповідача -
Ярмолинецької райдержадміністрації Галазюк С.А.
представника відповідача ОСОБА_3 Підлісного О.В.
представника третьої особи -
Баламутівської сільської ради Гопчака В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом прокурора Ярмолинецького району в інтересах держави до Ярмолинецької районної державної адміністрації, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Баламутівська сільська рада Ярмолинецького району Хмельницької області, про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування запису про реєстрацію державного акта,
встановив:
У травні 2015 року прокурор Ярмолинецького району Хмельницької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Ярмолинецької районної державної адміністрації, ОСОБА_3, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Ярмолинецької районної державної адміністрації від 16.10.2009 №745/2009-р «Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання гр. ОСОБА_6. ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання ОСОБА_3 дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; визнати незаконним та скасувати розпорядження Ярмолинецької районної державної адміністрації від 09.12.2009 №898/2009-р «Про передачу земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Баламутівської сільської ради за межами с.Баламутівка»; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21.12.2009, виданий на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,4459 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_2; скасувати запис про реєстрацію державного акту від 21.12.2009 серії НОМЕР_1 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010976500267.
На обґрунтування позовних вимог прокурор вказав, що розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації від 16.10.2009 №745/2009-р затверджено матеріали вибору земельної ділянки та надано відповідачу ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації від 09.12.2009 №898/2009-р «Про передачу земельної ділянки в приватну власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Баламутівської сільської ради за межами с. Баламутівка» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 1,4459 га для ведення особистого селянського господарства на території Баламутівської сільської ради Ярмолинецького району за межами села Баламутівка та передано її у власність. На підставі вказаного розпорядження 21 грудня 2009 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010976500267. Згідно інформації відділу Держземагенства у Ярмолинецькому районі від 07.05.2015 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, яку отримав ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, відноситься до земель резервного фонду. Позивач зазначає, що передача вказаної земельної ділянки у власність відповідачу ОСОБА_3 відбулася з порушенням вимог ст. 25, 33, 78, 116, 118 Земельного кодексу України та п.7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». З аналізу вищенаведених норм слідує, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій у приватну власність передаються земельні ділянки (крім земель резервного фонду) працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Створений у процесі приватизації резервний фонд земель призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням переважно громадянами, зайнятими у соціальній сфері на селі, а також іншими особами, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Разом з тим, за інформацією Баламутівської сільської ради, ОСОБА_3 членом колишнього колгоспу ім. Горького, Спілки селян с. Баламутівка та СТОВ «Обрій» с. Баламутівка не був, у соціальній сфері села не зайнятий, на території сільської ради не проживав та не проживає. Оскаржуваними рішеннями порушено інтереси держави, оскільки з державної власності протиправно вибула земельна ділянка, яка не могла бути передана у власність, оскільки відноситься до земель резервного фонду.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Підлісний О.В. заперечував проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.
Представник відповідача Ярмолинецької районної державної адміністрації - Галазюк С.А. просила відмовити в задоволенні позову, так як рішення про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки не порушує вимог законодавства та права інших громадян.
Представник третьої особи без самостійних вимог - Баламутівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області вважає, що позов підлягає задоволенню. Зазначив, що згідно картографічних документів надана у власність земельна ділянка відноситься до земель резервного фонду.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації від 16.10.2009 №745/2009-р «Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання гр. ОСОБА_6. ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» затверджено матеріали вибору земельної ділянки ОСОБА_3 площею 1,4459 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Баламутівка Баламутівської сільської ради Хмельницької області та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації від 09.12.2009 №898/2009-р. «Про передачу земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Баламутівської сільської ради за межами с. Баламутівка» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,4459 га для ведення особистого селянського господарства з земель державної власності на території Баламутівської сільської ради за межами села Баламутівка.
21 грудня 2009 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) серії НОМЕР_1, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010976500267.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і не оспорюються сторонами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною 1 статті 33 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
В силу ч.1 ст. 116 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
У відповідності до п.12 розділу Х «Перехідні положення», що був чинним на час виникнення спірних правовідносин, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.
Частинами шостою, сьомою та дев'ятою статті 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ч. 1 ст. 125 ЗК України).
Із положень ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-ХІV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів накази.
Згідно із ч.1, 4, 9, 10 ст. 25 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд).
Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.
Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
Порядок формування земель резервного фонду в ході передачі земель, що перебували у постійному користуванні господарств, врегульовувався статтею 5 Земельного Кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (далі - ЗК України 1990 року).
Відповідно до частини 6 цієї статті площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян.
Сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням (ч.ч.13, 15 ст.5 ЗК України 1990 року).
Згідно зі ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом статті 5 ЗК України 1990 року, достатніми та допустимими доказами на підтвердження площі земель сформованого резервного фонду, а також їх місця розташування, є відповідне рішення Баламутівської сільської ради з планово-картографічними матеріалами.
Як встановлено судом, рішення Баламутівської сільської ради щодо створення земель резервного фонду відповідно до ч.13, 15 ст.5 ЗК України 1990 року в архівному відділі Ярмолинецької РДА, а також в Баламутівській сільській раді відсутнє.
Згідно матеріалів технічного звіту по коректуванню планового матеріалу зйомок минулих років с. Баламутівка Баламутівської сільської ради Ярмолинецького району, виготовлених Хмельницькою філією Інституту землеустрою станом на 1995 рік, всього земель державної власності на території Баламутівської сільської ради, що відносяться до резервного фонду, - 151 га. Згідно планово-картографічних матеріалів до цього звіту (коректування планового матеріалу зйомок минулих років) земельний масив, до якого входить передана у власність відповідачу земельна ділянка, відноситься до земель резервного фонду (а.с. 92).
Ці письмові докази цілком узгоджуються між собою, а також з даними планово-картографічних матеріалів Баламутівської сільської ради - схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) по СТОВ „Обрій" с. Баламутівка, за якими земельний масив площею 63 га, до якого входить спірна земельна ділянка, відноситься до земель резервного фонду (а.с. 93).
В судовому засіданні сторони не заперечили, що спірна земельна ділянка ОСОБА_3 розташована саме у досліджуваному земельному масиві. Водночас цей факт підтверджується і викопіюванням з Публічної кадастрової карти України (а.с. 93).
Отже, оцінюючи належність та допустимість вказаних доказів, а також їх достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд визнає встановленим факт, що спірна земельна ділянка виділена ОСОБА_3 із земель резервного фонду Баламутівської сільської ради.
Пунктом 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що резервний фонд земель, який створюється в процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, підлягає перерозподілу в першу чергу між працівниками державних і комунальних закладів, підприємств та організацій культури, освіти й охорони здоров"я та пенсіонерів з їх числа, що проживають у сільській місцевості.
Земельна ділянка площею 1,4459 га з кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства, яка передана у приватну власність ОСОБА_3 на території Баламутівської сільської ради Ярмолинецького району за межами села Баламутівка, відноситься до земель резервного фонду.
Зазначене підтверджується даними повідомлення відділу Держземагентства в Ярмолинецькому районі №0-2221-0.3-2922/2-15 від 07.05.2015 (а.с. 21).
Доводи представника відповідача про відсутність доказів того, що спірна земельна ділянка відноситься до земель резервного фонду, спростовуються наявними матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_3 не був членом колгоспу ім.Горького, Спілки селян с.Баламутівка, СТОВ «Обрій», не був працівником соціальної сфери, не зайнятий у соціальній сфері села, не проживав і не проживає на території сільської ради та не переселяється у сільську місцевість для постійного проживання, а тому не має права на отримання такої земельної ділянки з резервного фонду.
За таких обставин земельна ділянка з резервного фонду Баламутівської сільської ради Ярмолинецького району розпорядженнями Ярмолинецької районної державної адміністрації від 16.10.2009 №745/2009-р та від 09.12.2009 №898/2009-р була передана безоплатно у власність відповідача ОСОБА_3 з порушенням вказаних норм законодавства, а тому слід визнати незаконними та скасувати розпорядження: від 16.10.2009 №745/2009-р «Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання гр. ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання ОСОБА_3 дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та від 09.12.2009 №898/2009-р «Про передачу земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Баламутівської сільської ради за межами с.Баламутівка».
Визнання незаконними розпоряджень Ярмолинецької районної державної адміністрації про передачу земельної ділянки у власність є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, який видано на підставі цих рішень, та скасування запису про державну реєстрацію державного акту в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010976500267.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки порушення закону при передачі земельної ділянки у власність допущене Ярмолинецькою районною державною адміністрацією, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з неї підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 974,40 грн.
На підставі ст. 25, 33, 78, 116, 118, 126, п.12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", п.7 Указу президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", керуючись ст. 3, 10, 11, 45, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Ярмолинецької районної державної адміністрації від 16.10.2009 року №745/2009-р «Про затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання гр. ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» в частині затвердження матеріалів вибору земельних ділянок та надання ОСОБА_3 дозволу та вимог на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження Ярмолинецької районної державної адміністрації від 09.12.2009 року №898/2009-р «Про передачу земельної ділянки в приватну власність гр. ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства на території Баламутівської сільської ради за межами с.Баламутівка».
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 21.12.2009 року, виданий Ярмолинецькою районною державною адміністрацією на ім"я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 1,4459 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_2.
Скасувати запис про реєстрацію державного акту від 21.12.2009 року серії НОМЕР_1 в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010976500267.
Стягнути з Ярмолинецької районної державної адміністрації на користь держави судовий збір в сумі 974,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис
Копія вірна:
Суддя М.М.Баськов