Справа № 686/10464/16-к
31 травня 2016 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю :
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні 1-кп/686/589/16 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Везденьки Хмельницького району, українця, громадянина України, розведеного, на утриманні 1 неповнолітня дитина, з середньою спеціальною освітою, працюючого охоронцем ТОВ «Інтерполіс ЛТД», мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого :
- 7.06.2010 року Хмельницьким міськрайонним судом за ст.ст. 15 ч.2, 305 ч.3, 305 ч.3, 70 КК України на 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та предметів контрабанди,
- 13.12.2010 року Красилівським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 286 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.3, 290, 70, 70 ч.4 КК України на 10 років позбавлення волі, з конфіскацією майна та предметів контрабанди, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки;
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2013 року звільненого від подальшого відбування основного покарання у виді позбавлення волі у зв'язку з хворобою, повністю відбувшого додаткове покарання у виді конфіскації майна та предметів контрабанди, а також позбавлення права керування транспортними засобами;
за ч.1 ст. 389 КК України,
ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що ухилився від відбування призначеного вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 13.12.2010 року додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наступних обставин.
Так, вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 13.12.2010 року ОСОБА_6 засуджено за ст.ст. 286 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.3, 290, 70, 70 ч.4 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та предметів контрабанди, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2013 року звільнений від подальшого відбування основного покарання у виді позбавлення волі у зв'язку з хворобою.
28.02.2013 року його поставлено на облік у Хмельницькому МРВ відділу кримінально - виконавчої інспекції УДПтС України у Хмельницькій області для відбування додаткового покарання.
4.03.2013 року з ним проведено початкову бесіду, під час якої роз'яснено умови відбування покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, відібрано відповідну розписку та попереджено про кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України за порушення умов або ухилення від відбування цього покарання.
Незважаючи на це та на неодноразові індивідуально - профілактичні бесіди, проведені з ним працівниками кримінально - виконавчої інспекції, маючи умисел на ухилення від відбування покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, ОСОБА_6 , з метою невиконання встановлених обов'язків, порушуючи порядок та умови відбування вказаного покарання, 8.01.2016 року в м. Хмельницькому керував автомобілем марки «БМВ» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, без посвідчення водія відповідної категорії.
Тобто, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України, а саме в ухиленні від відбування призначеного вироком суду покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю (позбавлення права керування транспортними засобами).
31.05.2016 року прокурор Хмельницької місцевої прокуратури юрист 2 класу ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ст.ст. 469, 470, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості, за умовами якої ОСОБА_6 беззастережно повністю визнав свою винуватість в інкримінованому йому діянні.
Визначивши істотними для даного кримінального провадження обставинами :
- повне беззастережне визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України;
- обставини, які пом'якшують покарання : щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів;
- обставини , які обтяжують покарання : вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння;
сторони узгодили міру покарання ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 389 КК України у виді 1 року виправних робіт з відрахуванням із заробітку в дохід держави 10%.
ОСОБА_6 дав згоду на призначення йому такого узгодженого покарання.
З'ясувавши у обвинуваченого, що він цілком розуміє :
1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину, щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України;
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом;
переконавшись у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, -
суд, приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, адже її умови :
- не суперечать вимогам закону (дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 389КК України кваліфіковано вірно, даний злочин є злочином невеликої тяжкості і у відповідності з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена; обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 є : щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів; обставиною, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння),
- відповідають інтересам суспільства,
- не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб,
- взяті на себе обвинуваченим зобов'язання виконати можливо,
- наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Хоча обвинувачений скоїв новий злочин після постановлення Красилівським районним судом Хмельницької області вироку від 13.12.2010 року і до повного відбуття додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосувати ст. 71 КК України в даному випадку неможливо, адже у відповідності до вимог ч.3 цієї статті за сукупністю вироків до покарання призначеного за новим вироком суд приєднує невідбуту частину додаткового покарання за попереднім вироком. Проте на даний час усі додаткові покарання, призначені ОСОБА_6 попереднім вироком (конфіскація майна та предметів контрабанди, позбавлення права керування транспортним засобами) обвинуваченим ОСОБА_6 відбуті повністю.
Керуючись ст.ст. 468 - 475, 374 КПК України, суд
Укладену 31.05.2016 року між прокурором Хмельницької місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 угоду про визнання винуватості затвердити.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у виді виправних робіт строком на 1 рік з відрахуванням із його заробітку в дохід держави 10%.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 4,6,7 статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав : призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною 4 статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Суддя