Вирок від 23.05.2016 по справі 607/10377/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2016 Справа №607/10377/14-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарях с/з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження №12013210010001038 про обвинувачення:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Єва, ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця смт. Кушугум Запорізького району Запорізької області, з середньою освітою, одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, раніше судимого:

- 11 серпня 2004 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;

-18 квітня 2006 року Запорізьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 05 травня 2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 01 грудня 2010 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком від 05 травня 2009 року, остаточно до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Тернополя, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з неповною вищою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого:

- 15 грудня 1995 року Миколаївським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 142 КК України (1960 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 23 березня 2005 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 29 червня 2006 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком від 23 березня 2005 року, остаточно до 4 років позбавлення волі;

- 29 липня 2010 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 185, ст. 395 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до 2 роки позбавлення волі

- 01 лютого 2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст. 395 КК України на 2 місяці арешту. Звільненого 12 липня 2013 року по відбуттю строку покарання

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів прокуратури Тернопільської області ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників - адвокатів ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_9 на початку жовтня 2013 року, будучи раніше судимим, не маючи постійного джерела доходу, переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, вирішив організувати діяльність, пов'язану з незаконним заволодінням шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя, під приводом відшкодування шкоди заподіяної постраждалим та не притягнення до кримінальної відповідальності близьких родичів (дітей) потерпілих, за нібито порушення правил безпеки дорожнього руху з заподіянням тілесних ушкоджень постраждалим від дорожньо-транспортних пригод (ДТП) чи умисне спричинення їм тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого наміру та полегшення здійснення злочинної діяльності ОСОБА_30 зорганізував стійке злочинне об'єднання - організовану групу, до якої увійшов сам як організатор та співвиконавець і залучив як співвиконавців ОСОБА_11 та особу на ім'я ОСОБА_31 , які в цей час обидва відбували покарання в Кам'янській виправній колонії управління ДПтС України в Запорізькій області (№101) за раніше вчинені ними злочини, та ОСОБА_32 - жителя м.Тернополя, з яким він раніше був знайомий на протязі тривалого періоду часу та підтримував дружні відносини.

Вказані особи зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення злочинів проти власності.

Організована ОСОБА_33 група, учасники якої мали єдність намірів на вчинення злочинів, діяла на протязі тривалого часу, в тісному зв'язку, заздалегідь розробленим єдиним планом підготовки, вчинення та приховання злочинів, з чітким розподіленням ролей між її учасниками, спрямованих на досягнення єдиного плану - незаконного заволодіння грошовими коштами жителів м. Тернополя.

Таким чином, в жовтні 2013 року ОСОБА_30 організував стійке об'єднання, в яке увійшов сам як організатор та співвиконавець і залучив трьох виконавців ОСОБА_32 , ОСОБА_11 та особу на ім'я ОСОБА_31 , які добровільно увійшли до складу організованої групи, усвідомлюючи протиправність своїх дій щодо вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним заволодінням коштів шляхом обману з метою досягнення єдиної мети - незаконного отримання прибутку.

Організована ОСОБА_33 група діяла на протязі тривалого часу, з незмінним складом її учасників, була об'єднана єдиним злочинним планом, який ОСОБА_30 довів до всіх учасників групи, спрямований на незаконне заволодіння шляхом обману грошовими коштами жителів м. Тернополя, з метою незаконного збагачення таким шляхом. Між всіма учасниками організованої групи були чітко розподілені її функції та ролі, спрямовані на досягнення цього плану.

У створеній організованій групі, ОСОБА_33 , як організатором, були розподілені ролі всіх учасників цієї групи.

Так, ОСОБА_30 , як організатор та співвиконавець відвів собі наступні ролі та функції в складі організованої групи:

-керував діями організованої групи, даючи кожному учаснику групи вказівки та розподіляв між ними функції;

-проводив інструктаж учасників організованої групи перед вчиненням злочину, а також координував їх дії під час вчинення злочину за допомогою стільникового зв'язку;

-здійснював контроль за своєчасним прибуттям учасників групи на місце вчинення злочину, у разі необхідності, був готовим прибути на місце вчинення злочину з метою отримання від потерпілих грошових коштів;

-кошти отримані від вчинення злочинів, розподіляв порівну між всіма учасниками організованої групи, пересилаючи їх за допомогою банківських терміналів на заздалегідь відкриті банківські рахунки в ПАТ КБ «ПриватБанк», які належали знайомим або родичам учасників групи, які і знімали дані кошти;

-здійснював контроль за своєчасним та повним надсиланням грошових коштів учасникам групи за допомогою філіалів ПАТ КБ «ПриватБанк», або сам їх доставляв в раніше обумовлене із ними місце.

Особа на ім'я « ОСОБА_31 » як співвиконавець, згідно із заздалегідь розподілених організатором групи ОСОБА_33 ролей та функцій організованої групи:

-забезпечував учасників організованої групи засобами зв'язку в місцях позбавлення волі, шляхом надання мобільних пристроїв, які він ховав у тайниках, а також забезпечував поповнення коштами рахунку оператора стільникового зв'язку за допомогою якого здійснювались вихідні дзвінки на стаціонарні телефони потерпілих;

-встановлював та визначав номера стаціонарних телефонів жителів м. Тернополя, до яких у подальшому здійснювались дзвінки з метою незаконного отримання коштів шляхом обману;

-безпосередньо приймав участь у телефонних розмовах з потерпілими, які відбувались у нічну пору доби, та використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвильованим та розгубленим станом останніх, видавав себе, за їх близьких родичів (сина), повідомляв про вчинення дорожньо-транспортної пригоди, заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим та неможливість продовження бесіди, після чого передавав слухавку для подальшої розмови ОСОБА_11 , називаючи його працівником міліцій зокрема, на ім'я « ОСОБА_34 » (або « ОСОБА_35 », « ОСОБА_36 ») або диктуючи номер телефону, на який їм необхідно зателефонувати для продовження бесіди з вказаною особою з приводу вирішення питання про не притягнення їх родичів до кримінальної відповідальності за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху чи умисного спричинення тілесних ушкоджень та переконував потерпілих у необхідності здійснення такого дзвінка.

ОСОБА_11 як співвиконавець, згідно із заздалегідь розподілених організатором групи ОСОБА_33 ролей та функцій організованої групи:

-користуючись під час телефонної розмови схвильованим та розгубленим станом потерпілих, представлявся працівником міліції, підтверджував факт вчинення їх близьким родичем дорожньо-транспортної пригоди чи умисного спричинення тілесних ушкоджень, наявність постраждалих осіб, перебування їх родича в міліції, що насправді не відповідало дійсності та пропонував вирішити ситуацію, що склалась, шляхом передачі певної суми грошей, іншому працівникові міліції чи його довіреній особі, яка приїде в домовлене місце з метою нібито подальшої передачі потерпілим як відшкодування за завдані збитки;

-під час розмови дізнавався від потерпілого його адресу проживання, назву вулиці, номер будинку та квартири в м. Тернополі;

-у ході розмови по мобільному телефону із потерпілим, після отримання його згоди на передачу грошей, в цей же час спілкувався по другому мобільному телефону із ОСОБА_37 чи ОСОБА_33 , яким повідомляв анкетні дані, адреси місця проживання потерпілого чи їх місце перебування, номер коду замка на вхідних дверях у будинку потерпілого, які останні називали під час бесіди з ним та суму грошових коштів, яку необхідно забрати. В подальшому, до моменту передачі потерпілими, що були введені в оману, грошових коштів, постійно знаходився з ними на телефонному зв'язку, з метою недопущення здійснення потерпілими телефонних дзвінків до близьких родичів щоб переконатись у вчиненні ними дорожньо-транспортних пригод чи умисного спричинення тілесних ушкоджень.

ОСОБА_38 як співвиконавець, згідно із заздалегідь розподілених організатором групи ОСОБА_33 ролей та функцій організованої групи:

-виконуючи вказівки ОСОБА_11 , які той йому переказував у телефонному режимі, щодо анкетних даних, місця проживання потерпілих та суми грошових коштів, яку повинні передати потерпілі, на автомобілі таксі прибував в обумовлений час до місця вчинення злочинів, видаючи себе за довірену особу працівника міліції, отримував від потерпілих або забирав у домовленому місці грошові кошти призначені нібито для їх подальшої передачі працівнику міліції та потерпілим як грошову винагороду за вирішення питання про не притягнення до кримінальної відповідальності їх дітей;

-координував дії ОСОБА_11 щодо вибору найбільш безпечного місця передачі грошових коштів потерпілими;

-отримані злочинним шляхом кошти передавав ОСОБА_39 для їх подальшого розподілу між учасниками групи;

-частину коштів, отриманих злочинним шляхом, за вказівкою ОСОБА_40 , перераховував через банківські термінали ПАТ КБ «ПриватБанк» на банківські рахунки які належали знайомим або родичам учасників групи.

Таким чином, ОСОБА_30 , ОСОБА_11 , ОСОБА_38 та особа на ім'я ОСОБА_31 , організувались у стійке об'єднання - організовану групу для вчинення тяжких злочинів у сфері злочинів проти власності, де між її учасниками існувала згуртованість та одностайність, постійні міцні внутрішні зв'язки, які ОСОБА_30 , ОСОБА_11 , ОСОБА_38 та особа на ім'я ОСОБА_31 підтримували між собою. Організована група була стабільною, що проявлялось у її тривалості, системності та детальній організації її функціонування, мала постійний склад. Кожен із учасників групи був обізнаний єдиним планом організованої групи з розподілом функцій та ролей, спрямованих на досягнення цього плану.

Організована група в складі організатора та співвиконавця ОСОБА_40 , виконавців ОСОБА_11 , ОСОБА_32 та особи на ім'я ОСОБА_31 , набувши ознак стійкого злочинного угрупування, діяла з жовтня 2013 року, члени якої вчиняли умисні, корисливі злочини проти власності і припинила своє існування в січні 2014 року, після затримання її учасників працівниками міліції.

Так, члени організованої ОСОБА_33 групи у період з 15 по 20 листопада 2013 року вчинили на території м.Тернополя низку шахрайств з використанням стільникового зв'язку, за наступних обставин.

Зокрема в середині листопада 2013 року, ОСОБА_30 дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, наказав учасникам організованої групи ОСОБА_11 , ОСОБА_41 та особі на ім'я ОСОБА_31 підготуватись та вчинити на території м.Тернополя злочин пов'язаний із незаконним заволодінням чужого майна, шляхом шахрайства.

У вечірній час 14 листопада 2013 року ОСОБА_11 використовуючи стільниковий зв'язок, повідомив ОСОБА_32 про необхідність перебування в ніч з 14 на 15 листопада 2013 року в м. Тернополі з метою виконання відведених йому функцій в організованій групі, згідно заздалегідь обумовленого розподілу ролей з метою його поїздки до потерпілих, для незаконного отримання у них грошових коштів.

В подальшому 14 листопада 2013 року, особа на ім'я ОСОБА_31 в складі організованої ОСОБА_33 групи діючи за розробленим, відомим та схваленим усіма учасниками групи планом, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, знаходячись в одному приміщенні Кам'янської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області, за адресою смт.Кам'яне, Вільнянського району, Запорізької області, із ОСОБА_11 визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_19 , що проживає АДРЕСА_6 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її сина та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний намір, особа на ім'я ОСОБА_31 , перебуваючи разом з ОСОБА_11 , в одному приміщенні Запорізької виправної колонії №101, виконуючи свої ролі та відведені йому функції в організованій групі, чітко діючи заздалегідь визначеним планом організованої групи та з відома її всіх учасників, маючи в наявності стільниковий телефон № НОМЕР_2 , у присутності ОСОБА_11 15 листопада 2013 року о 02:26 год. здійснив дзвінок на телефонний № НОМЕР_1 , де слухавку підняла ОСОБА_19 . Після цього, особа на ім'я ОСОБА_31 в телефонній розмові з ОСОБА_19 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за її сина ОСОБА_42 та повідомив про те, що в нього проблеми, через неможливість проведення бесіди, переконав потерпілу в необхідності їй зателефонувати на телефон з № НОМЕР_2 для подальшої розмови. Будучи введена в оману потерпіла ОСОБА_19 , зателефонувала на вказаний їй номер телефону, який згідно заздалегідь обумовленим розподілом ролей взяв ОСОБА_11 та продовжив з нею розмову. ОСОБА_11 , видаючи себе за працівника міліції, представившись слідчим ОСОБА_43 повідомив про вчинення її сином ОСОБА_44 дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння шкоди постраждалому від ДТП. Скориставшись розгубленим станом потерпілої, її родинними зв'язками ОСОБА_11 висунув вимогу ОСОБА_19 добровільно передати грошові кошти у розмірі 20 000 гривень в якості відшкодування потерпілому за нібито завдані збитки, та з метою вирішення питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за фактом нібито вчиненого ним порушення правил дорожнього руху. ОСОБА_19 , будучи введена в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилась передати частину коштів в сумі 12 000 гривень. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів, ОСОБА_11 повідомив їй про приїзд до неї довіреної особи співробітника міліції, якому вона повинна передати грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному зв'язку тим самим не даючи можливості ОСОБА_19 усвідомити події, які з нею відбуваються, з метою недопущення здійснення потерпілою телефонних дзвінків до близьких родичів та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій.

Надалі ОСОБА_11 використовуючи стільниковий зв'язок, в цей же час спілкуючись по другому мобільному телефону із ОСОБА_12 повідомив йому анкетні дані, адресу проживання потерпілої, код до вхідних дверей під'їзду її будинку, які остання вказала під час телефонної розмови із ОСОБА_11 .

ОСОБА_38 дотримуючись своєї ролі та функцій в організованій групі, діючи чітко визначеного плану, знаходився в м.Тернополі та отримавши від ОСОБА_11 по телефону відомості про місце проживання ОСОБА_19 , на автомобілі таксі 15 листопада 2013 року близько 03:00 год. прибув до будинку АДРЕСА_7 та зайшовши в під'їзд будинку АДРЕСА_7 , за місцем мешкання потерпілої, видаючи себе за довірену особу працівника міліції, відвернувши своє обличчя з метою унеможливлення його подальшого впізнання, отримав від ОСОБА_19 на сходовій клітці грошові кошти в сумі 12 000 гривень та з місця вчинення злочину зник.

Діючи згідно розподілених ролей та функцій в організованій групі, ОСОБА_38 , незаконно отримані внаслідок вчинення шахрайства відносно ОСОБА_19 грошові кошти, передав ОСОБА_39 для їх подальшого розподілу між учасниками групи.

ОСОБА_30 відповідно до відведених собі функції в складі організованої групи, отримані злочинним шляхом кошти в результаті вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_19 розподілив порівну між усіма учасниками організованої групи, та організував їх пересилання ОСОБА_11 та особі на ім'я ОСОБА_31 учасником угрупування ОСОБА_37 за допомогою банківських терміналів ПАТ КБ «ПриватБанк» на відкриті банківські рахунки ОСОБА_45 та ОСОБА_46 , необізнаних про походження вказаних платежів, використовуючи для здійснення таких переказів їх заздалегідь отримані банківські розрахункові рахунки, які і знімали дані кошти.

Телефонну розмову з потерпілою ОСОБА_19 , яка була закінчена відразу після отримання ОСОБА_37 від неї грошових коштів, ОСОБА_11 та особа на ім'я ОСОБА_31 , побудували таким чином, щоб у неї не було можливості виявити факт вчинення шахрайських дій.

Протиправними діями ОСОБА_40 , ОСОБА_11 , ОСОБА_32 та особи на ім'я ОСОБА_31 потерпілій ОСОБА_19 заподіяно матеріальну шкоду на суму 12 000 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в вечірній час 15 листопада 2013 року особа на ім'я ОСОБА_31 , використовуючи стільниковий зв'язок, повідомив ОСОБА_32 про необхідність перебування в ніч на 16 листопада 2013 року в м.Тернополі з метою виконання відведених йому функцій згідно заздалегідь обумовленого розподілу ролей з метою його поїздки до потерпілих, для отримання у них грошових коштів. У свою чергу ОСОБА_38 повідомив ОСОБА_40 про розмову із особою на ім'я ОСОБА_31 та про свій намір приїхати до нього.

У нічний час 16 листопада 2013 року особа на ім'я ОСОБА_31 в складі організованої групи із ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_37 діючи за розробленим, відомим та схваленим усіма учасниками групи планом, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, знаходячись в одному приміщенні Кам'янської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області, із ОСОБА_11 визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_21 , що проживає АДРЕСА_8 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її сина та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_11 перебуваючи разом із особою на ім'я ОСОБА_31 , в одному приміщенні Запорізької виправної колонії №101, виконуючи свої ролі та відведені йому функції в організованій групі, чітко діючи заздалегідь визначеним планом організованої групи та з відома її всіх учасників, маючи в наявності стільниковий телефон № НОМЕР_4 , у присутності особи на ім'я ОСОБА_31 , 16 листопада 2013 року о 02:12 год. зателефонував на телефонний № НОМЕР_3 де слухавку підняла ОСОБА_21 отримавши відповідь на дзвінок ОСОБА_11 , виконуючи відведені йому функції, в телефонній розмові з ОСОБА_21 , повідомив їй неправдиву інформацію відносно її сина ОСОБА_47 , що він потрапив у біду, про те, що в міліції на нього написана заява і що на даний час ОСОБА_48 перебуває в міліції, після чого, з метою введення потерпілої в оману, передав телефон особі на ім'я ОСОБА_31 ,

Особа на ім'я ОСОБА_31 дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, виконуючи відведені йому функції із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, в телефонній розмові з ОСОБА_21 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за її сина ОСОБА_47 та переконав потерпілу в необхідності їй зателефонувати на телефон з № НОМЕР_4 для подальшої розмови із слідчим ОСОБА_49 . Будучи введена в оману потерпіла ОСОБА_21 , зателефонувала на вказаний їй телефон який згідно заздалегідь обумовленим розподілом ролей взяв ОСОБА_11 та продовжив з нею розмову. ОСОБА_11 видаючи себе за працівника міліції, представившись слідчим ОСОБА_50 , повідомив про умисне спричинення її сином тілесних ушкоджень громадянину. Скориставшись розгубленим станом потерпілої, її родинними зв'язками ОСОБА_11 висунув вимогу ОСОБА_21 добровільно передати їй грошові кошти у розмірі 20 000 гривень на відшкодування потерпілому за завдані збитки, з метою вирішення питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за фактом умисного спричинення тілесних ушкоджень. ОСОБА_21 будучи введена в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилась передати їм частину коштів в сумі 10 300 гривень. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів ОСОБА_11 , зімітувавши розмову із потерпілим, повідомив ОСОБА_21 про приїзд до неї іншого працівника міліції, якому вона повинна передати грошові кошти, при ньому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному зв'язку.

Використовуючи стільниковий зв'язок, ОСОБА_11 в цей же час спілкуючись пo другому мобільному телефону із ОСОБА_37 повідомив йому анкетні дані та адресу проживання потерпілої, які остання назвала під час бесіди.

ОСОБА_38 дотримуючись своєї ролі та функцій в організованій групі, діючи чітко визначеного плану, знаходився в м.Тернополі та отримавши від ОСОБА_11 по телефону відомості про місце проживання ОСОБА_21 , на автомобілі таксі 16 листопада 2013 року близько 02:44 год. прибув до будинку АДРЕСА_7 . В подальшому ОСОБА_11 за погодженням із ОСОБА_37 вказав потерпілій покласти конверт з грішми на лавку біля свого будинку АДРЕСА_7 . Виконуючи запланований злочин та діючи згідно єдиного плану і розподілених ролей ОСОБА_38 , видаючи себе за працівника міліції, підійшовши до лавки забрав звідти грошові кошти які залишила ОСОБА_21 в сумі 10 300 гривень та з місця вчинення злочину зник.

Діючи згідно розподілених ролей ОСОБА_38 , отримані внаслідок вчинення шахрайства відносно ОСОБА_21 грошові кошти, передав ОСОБА_39 для їх розподілу між учасниками групи.

ОСОБА_30 відповідно до відведених собі функцій в складі організованої групи, отримані злочинним шляхом кошти в результаті вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_21 розподілив порівну між всіма учасниками організованої групи та організував їх пересилання ОСОБА_11 та невстановленій досудовим слідством особі на ім'я ОСОБА_31 учасником угрупування ОСОБА_37 за допомогою банківських терміналів ПАТ КБ «ПриватБанк» на відкриті банківські рахунки ОСОБА_51 та ОСОБА_46 , необізнаних про походження вказаних платежів, використовуючи для здійснення таких переказів їх заздалегідь отримані банківські розрахункові рахунки, які і знімали дані кошти.

Телефонну розмову з потерпілою ОСОБА_21 , яка була закінчена відразу після отримання ОСОБА_37 від неї грошових коштів, ОСОБА_11 та особа на ім'я ОСОБА_31 побудували таким чином, щоб у неї не було можливості зв'язатись будь-яким способом зі своїм сином та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій.

Протиправними діями ОСОБА_40 , ОСОБА_11 , ОСОБА_32 та невстановленої слідством особи на ім'я ОСОБА_31 потерпілій ОСОБА_21 заподіяно матеріальну шкоду на суму 10 300 гривень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в вечірній час 17 листопада 2013 року особа на ім'я ОСОБА_31 використовуючи стільниковий зв'язок, повідомив ОСОБА_32 про необхідність перебування в ніч на 18 листопада 2013 року в м.Тернополі з метою виконання відведених йому функцій згідно заздалегідь обумовленого розподілу ролей з метою його поїздки до потерпілих, для отримання у них грошових коштів.

У нічний час 18 листопада 2013 року особа на ім'я ОСОБА_31 в складі організованої групи із ОСОБА_33 , ОСОБА_11 та ОСОБА_37 діючи за розробленим, відомим та схваленим усіма учасниками групи планом, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, знаходячись в одному приміщенні Кам'янської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області, із ОСОБА_11 визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_22 , що проживає по АДРЕСА_9 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її сина та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства.

Отримавши відповідь на дзвінок, особа на ім'я ОСОБА_31 , дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, виконуючи відведені йому функції із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, з метою введення потерпілої ОСОБА_22 в оману, в телефонній розмові використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за її сина ОСОБА_52 та повідомив, що в нього проблеми і він знаходиться в міліції, при цьому переконав потерпілу в необхідності їй зателефонувати на телефон з № НОМЕР_6 для подальшої розмови із ОСОБА_53 . Будучи введена в оману потерпіла ОСОБА_22 , зателефонувала на вказаний їй телефон, який згідно заздалегідь обумовленим розподілом ролей взяв ОСОБА_11 та продовжив з нею розмову. ОСОБА_11 представившись ОСОБА_53 та видаючи себе за працівника міліції, повідомив про умисне спричинення її сином тілесних ушкоджень громадянину. Скориставшись розгубленим станом потерпілої, її родинними зв'язками ОСОБА_11 висунув вимогу ОСОБА_54 добровільно передати їй грошові кошти у розмірі 4 000 доларів США як відшкодування потерпілому за завдані збитки, з метою вирішення питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за фактом умисного спричинення тілесних ушкоджень. ОСОБА_22 будучи введена в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилась їм передати вказану суму грошей нібито потерпілому. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_22 про приїзд до неї іншого працівника міліції, якому вона повинна передати грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному зв'язку.

Використовуючи стільниковий зв'язок, ОСОБА_11 в цей же час спілкуючись по другому мобільному телефону із ОСОБА_37 повідомив йому анкетні дані та адресу проживання потерпілої, які остання назвала під час бесіди.

ОСОБА_38 відповідно до своїх функцій знаходився в м.Тернополі та чекав вказівок останнього. Отримавши відомості про місце мешкання ОСОБА_22 , та виконуючи відведені йому функції ОСОБА_38 18 листопада 2013 року близько 01:35 год. на автомобілі таксі прибув до будинку АДРЕСА_10 . В подальшому ОСОБА_11 за погодженням із ОСОБА_37 вказав потерпілій покласти конверт із 4 000 доларами США на землю біля свого будинку АДРЕСА_10 . Виконуючи запланований злочин, та діючи згідно єдиного плану і розподілених ролей ОСОБА_38 , видаючи себе за працівника міліції, підійшовши дo місця де ОСОБА_22 залишила конверт з грішми забрав його та з місця злочину зник.

Діючи згідно розподілених ролей ОСОБА_38 , отримані внаслідок вчинення шахрайства відносно ОСОБА_22 грошові кошти, передав ОСОБА_39 для їх розподілу між учасниками групи.

ОСОБА_30 відповідно до відведених собі функції в складі організованої групи, отримані злочинним шляхом кошти в результаті вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_22 розподілив порівну між всіма учасниками організованої групи, та організував їх пересилання ОСОБА_11 та особі на ім'я ОСОБА_31 учасником угрупування ОСОБА_37 за допомогою банківських терміналів ПАТ КБ «ПриватБанк» на відкриті банківські рахунки ОСОБА_55 та ОСОБА_46 , необізнаних про походження вказаних платежів, використовуючи для здійснення таких переказів їх заздалегідь отримані банківські розрахункові рахунки, які і знімали дані кошти. Крім цього, частину грошових коштів по проханні особи на ім'я ОСОБА_31 , в м.Тернополі передав його знайомій ОСОБА_56 ..

Телефонну розмову з потерпілою ОСОБА_22 , яка була закінчена відразу після отримання ОСОБА_37 від неї грошових коштів, ОСОБА_11 та особа на ім'я ОСОБА_31 , побудували таким чином, щоб у неї не було можливості зв'язатись будь-яким способом зі своїм сином та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій.

Протиправними діями ОСОБА_40 , ОСОБА_11 , ОСОБА_32 та особи на ім'я ОСОБА_31 потерпілій ОСОБА_22 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 4 000 доларів США, що відповідно офіційного курсу встановленого Національним банком України станом на 18 листопада 2013 року становило 31972 гривні.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у вечірній час 18 листопада 2013 року особа на ім'я ОСОБА_31 використовуючи стільниковий зв'язок, повідомила ОСОБА_40 про необхідність перебування в ніч на 19 листопада 2013 року ОСОБА_32 в м.Тернополі з метою виконання відведених йому функцій, згідно заздалегідь обумовленого розподілу ролей, з метою його поїздки до потерпілих, для отримання в них грошових коштів.

ОСОБА_30 згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей та відведених собі функції в складі організованої групи, здійснюючи контроль за своєчасним прибуттям учасників групи на місце вчинення злочину, використовуючи стільниковий зв'язок повідомив ОСОБА_32 про необхідність перебування його в ніч на 19 листопада 2013 року в м.Тернополі з метою виконання відведених йому функцій, згідно заздалегідь обумовленого розподілу ролей, з метою поїздки до потерпілих, для отримання в них грошових коштів.

У нічний час 19 листопада 2013 року особа на ім'я ОСОБА_31 в складі організованої групи із ОСОБА_33 , ОСОБА_11 та ОСОБА_37 діючи за розробленим, відомим та схваленим усіма учасниками групи планом, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, знаходячись в одному приміщенні Кам'янської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області, із ОСОБА_11 визначив стаціонарний номер телефону НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_20 , що проживає АДРЕСА_11 для подальшого здійснення до неї дзвінка з метою повідомлення їй неправдивої інформації щодо її сина та незаконного заволодіння коштами останньої шляхом шахрайства.

Реалізуючи свій злочинний намір, особа на ім'я ОСОБА_31 , перебуваючи разом з ОСОБА_11 ,, в одному приміщенні Запорізької виправної колонії №101, виконуючи свої ролі та відведені йому функції в організованій групі, чітко діючи заздалегідь визначеним планом організованої групи та з відома її всіх учасників, маючи в наявності стільниковий телефон № НОМЕР_4 , у присутності ОСОБА_57 19 листопада 2013 року о 04:30 год. здійснив дзвінок на телефонний № НОМЕР_7 , дe слухавку підняла ОСОБА_20 . Після цього, особа на ім'я ОСОБА_31 в телефонній розмові з ОСОБА_20 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за її сина ОСОБА_58 та повідомив, що в нього проблеми і переконав потерпілу в необхідності їй зателефонувати на телефон з № НОМЕР_4 для подальшої розмови. Будучи введена оману потерпіла ОСОБА_20 , зателефонувала на вказаний їй телефон, який згідно заздалегідь обумовленим розподілом ролей взяв ОСОБА_11 та продовжив з нею розмову. ОСОБА_11 видаючи себе за працівника міліції та представившись працівником чергової частини, повідомив про умисне спричинення її сином тілесних ушкоджень громадянину та перебування його на даний час в міліції.

Скориставшись розгубленим станом потерпілої, її родинними зв'язками ОСОБА_11 висунув вимогу ОСОБА_20 добровільно передати їй грошові кошти у розмірі 25 000 гривень як відшкодування потерпілому за завдані збитки, з метою вирішення питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за фактом умисного спричинення тілесних ушкоджень. ОСОБА_20 будучи введена в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, погодилась передати їм частину коштів в сумі 6 500 гривень. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_20 про приїзд до неї іншого працівника міліції, якому вона повинна передати грошові кошти, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному зв'язку.

Використовуючи стільниковий зв'язок, ОСОБА_11 реалізовуючи запланований злочин та діючи згідно розподілених ролей, паралельно спілкуючись по другому мобільному телефону із ОСОБА_33 повідомив йому адресу мешкання потерпілої, яку остання назвала під час бесіди та суму грошових коштів яку необхідно забрати. При цьому, ОСОБА_11 згідно розподілений ролей та злочинного плану, повідомив ОСОБА_40 , що ОСОБА_38 не відповідає на його дзвінок.

ОСОБА_30 згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей та відведених собі функції в складі організованої групи, здійснюючи контроль за своєчасним прибуттям учасників групи на місце вчинення злочину, використовуючи стільниковий зв'язок повідомив ОСОБА_32 про необхідність негайного виїзду на місце вчинення злочину, а саме на вул.Слівенську, що в м.Тернополі для отримання в потерпілої грошових коштів та негайно здзвонитись із ОСОБА_11 .

Однак, вважаючи, що ОСОБА_38 згідно виконання відведених йому функцій та заздалегідь обумовленого розподілу ролей не встигне в якомога коротший строк приїхати на місце вчинення злочину, ОСОБА_30 використовуючи стільниковий зв'язок повідомив ОСОБА_11 , що сам виїжджає за вказаною ним адресою.

ОСОБА_38 відповідно до своїх функцій знаходився в м.Тернополі та чекав вказівок щодо виїзду на місце вчинення злочину. Отримавши від ОСОБА_40 , а в подальшому і від ОСОБА_11 відомості про місце мешкання ОСОБА_20 , та виконуючи відведені йому функції на автомобілі таксі 19 листопада 2013 року близько 05:00 год. прибув до будинку АДРЕСА_12 . В подальшому ОСОБА_11 використовуючи стільниковий зв'язок, за погодженням з ОСОБА_37 , наказав потерпілій покласти грошові кошти в поліпропіленовий пакет та вкинути його через вікно своєї квартири на двір, повідомивши при цьому, що його таким чином там забере працівник міліції ОСОБА_20 будучи введена в оману, та реально сприймаючи слова ОСОБА_11 за його вказівкою, поклавши грошові кошти в сумі 6 500 гривень в пакет, у вказаний ним час, через вікно своєї кватири, перекинула пакет з грішми на двір.

Виконуючи запланований злочин, та діючи згідно єдиного плану і розподілених ролей ОСОБА_38 , видаючи себе за працівника міліції, підійшовши до місця де ОСОБА_20 викинула пакет з грішми забрав його та з місця злочину зник.

Діючи згідно розподілених ролей ОСОБА_38 , використовуючи стільниковий зв'язок повідомив ОСОБА_40 , що їде до нього та отримані внаслідок вчинення шахрайства відносно ОСОБА_20 грошові кошти, в подальшому передав йому для їх розподілу між учасниками групи.

ОСОБА_30 відповідно до відведених собі функції в складі організованої групи, отримані злочинним шляхом кошти в результаті вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_20 , розподілив порівну між всіма учасниками організованої групи, та за допомогою свого знайомого ОСОБА_59 необізнаного про походження грошей організував їх пересилання ОСОБА_11 та особі на ім'я ОСОБА_31 за допомогою банківських терміналів ПАТ КБ «ПриватБанк» на відкриті банківські рахунки ОСОБА_46 та ОСОБА_45 , необізнаних про походження вказаних платежів, використовуючи для здійснення таких переказів їх заздалегідь отримані банківські розрахункові рахунки, які і знімали дані кошти.

Телефонну розмову з потерпілою ОСОБА_20 , яка була закінчена відразу після отримання ОСОБА_37 її грошових коштів, ОСОБА_11 та особа на ім'я ОСОБА_31 побудували таким чином, щоб у неї не було можливості зв'язатись будь-яким способом зі своїм сином та виявити факт вчинення відносно неї шахрайських дій.

Протиправними діями ОСОБА_40 , ОСОБА_11 , ОСОБА_32 та особи на ім'я ОСОБА_31 потерпілій ОСОБА_20 заподіяно матеріальну шкоду на суму 6 500 гривень.

Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, в вечірній час 19 листопада 2013 року ОСОБА_30 згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей та відведених собі функції в складі організованої групи, здійснюючи контроль за своєчасним прибуттям учасників групи на місце вчинення злочину, використовуючи стільниковий зв'язок повідомив ОСОБА_32 про необхідність перебування його в ніч з 19 на 20 листопада 2013 року в м. Тернополі з метою виконання відведених йому функцій, згідно заздалегідь обумовленого розподілу ролей, з метою поїздки до потерпілих, для отримання в них грошових коштів. Крім цього, ОСОБА_30 до вчинення злочину залучив свого знайомого ОСОБА_60 , якому не були відомі обставини вчинення злочинів та про діяльність створеної ОСОБА_33 організованої групи, якому використовуючи стільниковий зв'язок, повідомив про необхідність приїзду в м.Тернопіль та контактувати із членом організованої ним групи ОСОБА_61 .

Діючи згідно розподілених ролей, в вечірній час 19 листопада 2013 року невстановлена досудовим слідством особа на ім'я ОСОБА_31 використовуючи стільниковий зв'язок, повідомив ОСОБА_32 про необхідність перебування в ніч на 20 листопада 2013 року в м.Тернополі з метою виконання відведених йому функцій згідно заздалегідь обумовленого розподілу ролей, з метою його поїздки до потерпілих, для отримання у них грошових коштів.

В подальшому, діючи з єдиним умислом направленим на заволодіння грошовими коштами громадян, особа на ім'я ОСОБА_31 використовуючи стільниковий зв'язок, повідомив ОСОБА_40 , про готовність спільно із ОСОБА_11 до вчинення нових правопорушень. ОСОБА_30 координуючи діяльність злочинного угрупування, згідно із заздалегідь обумовленим розподілом ролей та відведених собі функції в складі організованої групи, здійснюючи контроль за своєчасним прибуттям учасників групи на місце вчинення злочину, дізнавшись про місце знаходження ОСОБА_32 та ОСОБА_60 та вважаючи, що ОСОБА_38 згідно виконання відведених йому функцій та заздалегідь обумовленого розподілу ролей, не встигне в якомога коротший строк приїхати на місце вчинення злочину, використовуючи стільниковий зв'язок повідомив особу на ім'я ОСОБА_31 про необхідність почекати 10-15 хвилин.

Особа на ім'я ОСОБА_31 у складі організованої групи із ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_37 , діючи за розробленим, відомим та схваленим усіма учасниками групи планом, умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, знаходячись в одному приміщенні Кам'янської виправної колонії управління ДПтС України в Запорізькій області із ОСОБА_11 , знаючи телефонний код та перші цифри телефонних номерів у м.Тернополі - « НОМЕР_8 », виконуючи відведені йому функції, здійснюючи дзвінки на міські телефонні номери, 20 листопада 2013 року з телефонного № НОМЕР_9 о 01:57 год. здійснив дзвінок на телефонний № НОМЕР_10 , належний потерпілій ОСОБА_23 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_13 . Отримавши відповідь на дзвінок, невстановлена слідством особа дотримуючись розробленого плану діяльності організованої групи, виконуючи відведені йому функції із заздалегідь обумовленим розподілом ролей, в телефонній розмові з ОСОБА_23 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись схвилюванням та розгубленим станом потерпілої, видав себе за її сина ОСОБА_62 та повідомив, що в нього проблеми і переконав потерпілу в необхідності зателефонувати їй на телефон з № НОМЕР_4 для подальшої розмови із чоловіком якого назвав ОСОБА_53 . Будучи введена оману потерпіла ОСОБА_23 , зателефонувала на вказаний невстановленою слідством особою телефон, який згідно заздалегідь обумовленим розподілом ролей взяв ОСОБА_11 та продовжив з нею розмову. ОСОБА_11 видаючи себе за працівника міліції та представившись ОСОБА_53 повідомив про вчинення її сином дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння шкоди постраждалому від ДТП. Скориставшись розгубленим станом потерпілої, її родинними зв'язками, ОСОБА_63 висунув вимогу ОСОБА_23 добровільно передати грошові кошти у розмірі 30 000 гривень як відшкодування потерпілому за завдані збитки, з метою вирішення питання про не притягнення її сина до кримінальної відповідальності за фактом вчиненого порушення правил дорожнього руху. ОСОБА_23 будучи введена в оману, реально сприймаючи слова шахраїв та переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого сина, оцінивши характер негативних наслідків які можуть в подальшому настати відносно її сина у випадку якщо вона не передасть вказані шахраями грошові кошти, повідомила, що має 10 000 гривень які готова їм передати. Почувши це ОСОБА_11 з метою введення в оману ОСОБА_23 зімітував розмову нібито із своїм керівником та повідомив їй щоб грошові кошти в сумі 10 000 гривень вона помістила так, щоб не було видно що це гроші та поклала їх біля вхідних дверей в свою квартиру, при цьому наказав потерпілій постійно знаходитись з ним на телефонному зв'язку.

Використовуючи стільниковий зв'язок, ОСОБА_11 паралельно спілкуючись по другому мобільному телефону із ОСОБА_12 повідомив йому адресу помешкання потерпілої, яку остання назвала під час бесіди.

ОСОБА_38 відповідно до своїх функцій знаходився в м.Тернополі та чекав вказівок останнього. Отримавши відомості про місце проживання ОСОБА_23 , та виконуючи відведені йому функції ОСОБА_38 разом із ОСОБА_64 , якому не були відомі деталі вчинення злочину, на автомобілі таксі 20 листопада 2013 року близько 02:20 год. прибув до будинку АДРЕСА_14 . В подальшому, ОСОБА_11 реалізовуючи запланований злочин, направлений на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_23 , використовуючи стільниковий зв'язок, паралельно спілкуючись із ОСОБА_23 та по другому мобільному телефону із ОСОБА_37 , координував дії останнього з метою отримання ним від потерпілої грошових коштів.

ОСОБА_23 будучи введена в оману та реально сприймаючи слова шахраїв, усвідомлюючи і будучи переконаною, що її син знаходиться в міліції за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, і йому від неї потрібна допомога, сказавши ОСОБА_11 , що йде складати гроші, використовуючи стільниковий зв'язок зателефонувала до свого зятя ОСОБА_65 та повідомила про розмову із шахраями, який в подальшому викликав працівників міліції, при цьому ОСОБА_23 за вказівкою ОСОБА_65 продовжувала розмовляти із ОСОБА_11 до приїзду міліціонерів.

Таким чином, злочинними діями ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 і невстановленої досудовим слідством особи виконано усі дії, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Також, 09 січня 2014 року близько 14.00 години, на перехресті вул. С.Бандери та вул. Генерала Шухевича м. Тернополя затримано ОСОБА_9 , у якого під час особистого огляду, в присутності понятих, вилучено пістолет «Zoraki mod.914 - S», № НОМЕР_11 без відповідного дозволу на право його носіння.

Вилучений в ОСОБА_40 пістолет є короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом, який придатний для стрільби 9-ти мм травматичними патронами з еластичними кулями «несмертельної дії» та до проведення пострілів свинцевими кулями шляхом роздільного спорядження, при цьому кулі отримують енергію, достатню для враження людини.

Окрім цього, під час документування незаконної діяльності ОСОБА_9 09 січня 2014 року його було затримано працівниками міліції на перехресті вулиць С.Бандери та Генерала Шухевича м.Тернополя, де під час особистого огляду із внутрішньої кишені куртки в нього вилучено порошкоподібну речовину в якій виявлено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) масою 0,0979 грам який згідно ст. 2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 22 грудня 2006 року та Таблиці №1, Списку №2, Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1890 від 12 грудня 2002 року, відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Дану особливо небезпечну психотропну речовину ОСОБА_30 незаконно зберігав при собі з метою подальшого його збуту.

Крім цього органами досудового розслідування ОСОБА_30 обвинувачується в тому, що в січні 2014 року він придбав при невстановлених слідством обставин особливо небезпечну психотропну речовину PVP (1-феніл-2-піролідин-14-іл-пентан-1-он), яку незаконно зберігав при собі в порушення вимог ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 22 грудня 2006 року, з метою подальшого її збуту.

Реалізовуючи свій злочинний намір направлений на незаконний збут наркотичного засобу, 09 січня 2014 року о 13.00 годині ОСОБА_30 маючи в наявності заздалегідь незаконно придбану особливо небезпечну психотропну речовину, знаходячись по вул.Слівенській в м.Тернополі, незаконно, безоплатно збув його ОСОБА_66 в кількості однієї доріжки довжиною близько п'яти сантиметрів, яку остання вжила шляхом вдихання через носову порожнину.

Крім цього, органами досудового розслідування ОСОБА_30 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вимаганні в потерпілого ОСОБА_18 , вчиненого за наступних обставин.

На початку вересня 2013 року ОСОБА_18 в м. Тернополі втратив своє посвідчення водія серії НОМЕР_12 категорії «АВ» вдане 18 серпня 2007 року УДАІ УМВС України в Тернопільській області.

На початку вересня 2013 року в ОСОБА_9 за попередньою змовою із ОСОБА_13 , які за невстановлених слідством обставин заволоділи посвідченням водія ОСОБА_18 , та усвідомлюючи, що ОСОБА_18 не має перед ними фінансових зобов'язань, виник злочинний намір, направлений на вимагання в нього грошових коштів в сумі 1 000 гривень за повернення втраченого ним посвідчення водія.

Переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 у невстановленої слідством особи дізнався адресу проживання та номер телефону ОСОБА_18 які для подальшого вчинення злочину, повідомив ОСОБА_13 .

З метою реалізації свого наміру та полегшення здійснення злочинної діяльності ОСОБА_9 вживав заходів щодо організації та безпосереднього вчинення вказаного злочину. Так, ОСОБА_9 встановлював вартість виготовлення втраченого посвідчення водія, обговорював із ОСОБА_13 деталі вчиненого злочину, керував його діями, зокрема обговорював вартість виготовлення втраченого посвідчення водія, суму коштів, яку можна вимагати в ОСОБА_18 за повернення його посвідчення водія, як себе вести та що говорити ОСОБА_13 під час розмови із потерпілим по телефону та під час зустрічі зокрема, з метою доведення до свідомості ОСОБА_18 реальності погроз заподіяння шкоди, у випадку ігнорування його вимог та примушення потерпілого виконати пред'явлену до нього вимогу. Постійно тримав на контролі хід вимагання грошових коштів у ОСОБА_18 , координував та проводив інструктаж ОСОБА_13 з метою доведення злочинного умислу до кінця.

Продовжуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_18 05 вересня 2013 року о 16 год. 19 хв. ОСОБА_13 за попередньою змовою із ОСОБА_9 , із свого телефону № НОМЕР_13 зателефонував на телефон до ОСОБА_18 № НОМЕР_14 та повідомивши, що він знайшов його посвідчення водія, запропонував зустрітись. Цього ж дня, близько 18.00 години, зустрівшись на вул..Бережанській м.Тернополя ОСОБА_13 пред'явив потерпілому ОСОБА_18 вимогу про передачу йому 1 000 гривень за повернення втраченого ним посвідчення водія. Почувши відповідь ОСОБА_18 , що він таких грошей не має і це значна для нього сума за повернення втраченого посвідчення водія, ОСОБА_13 продовжуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_18 повідомив, що він втратив багато часу щоб його знайти і дізнатись його телефон. Виконуючи запланований злочин, з метою примушення потерпілого виконати пред'явлену до нього вимогу та забезпечення вигідної для себе поведінки потерпілого, ОСОБА_13 , повідомив ОСОБА_18 , що у випадку не передачі йому грошей в сумі 1 000 гривень, він спалить його водійське посвідчення. ОСОБА_18 будучи заляканим та реально усвідомлюючи погрози ОСОБА_13 , що у випадку ігнорування вимог вимагача про не передачу ним грошових коштів в сумі 1 000 гривень, його посвідчення водія буде знищено, погодився на передачу вказаних коштів.

Використовуючи стільниковий зв'язок, ОСОБА_13 спілкуючись із ОСОБА_9 повідомив йому про проведену зустріч із ОСОБА_18 та про те, що останній немає грошей і просив не палити його посвідчення водія, вказавши також, що потерпілий пообіцяв шукати вказану ним суму грошей.

Крім цього, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_18 , з метою забезпечення вигідної для себе поведінки потерпілого, ОСОБА_13 в період з 06 вересня 2013 року по 08 вересня 2013 року неодноразово телефонував до ОСОБА_18 з вимогою передати грошові кошти в сумі 1000 гривень, а в подальшому 700 гривень за повернення його посвідчення водія.

Так, 08 вересня 2013 року близько 17 год. 15 хв. ОСОБА_18 реально сприймаючи погрози ОСОБА_13 та усвідомлюючи, що у випадку ігнорування його вимог, про непередачу ним грошових коштів в сумі 1 000 гривень, його посвідчення водія буде знищено, попередньо домовившись із ОСОБА_13 про зустріч, за адресою м. Тернопіль, вул. Гетьмана Мазепи передав ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 500 гривень, за повернення його посвідчення водія, які в нього вимагав ОСОБА_13 .

У подальшому, гроші в сумі 500 гривень були розподілені між ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_67 .

Крім цього, органами досудового розслідування ОСОБА_9 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України за наступних обставин.

Починаючи з 15 листопада 2013 року по 19 листопада 2013 року ОСОБА_30 разом із ОСОБА_11 , ОСОБА_37 та особою на ім'я ОСОБА_31 шляхом обману заволоділи грошовими коштами громадян в сумі 60 772 гривень. Кошти отримані шляхом обману ОСОБА_30 та ОСОБА_38 розподіляли між собою, а частину коштів передавали ОСОБА_11 та ОСОБА_68 . Так, з метою приховання незаконного походження грошових коштів, шляхом вчинення фінансової операції ОСОБА_30 18 листопада 2013 року в 13:23 год., згідно наданої інформації від банку ПАТ «ПриватБанк», перерахував 16 350 грн. на рахунок № НОМЕР_15 який належить ОСОБА_69 .

Крім цього, 19 листопада 2013 року за допомогою свого знайомого ОСОБА_59 , необізнаного про походження вказаних грошей, перерахував кошти на рахунок № НОМЕР_16 який належить ОСОБА_70 та № НОМЕР_17 який належить ОСОБА_71 відкриті в ПАТ «ПриватБанк» для подальшої конвертації їх у готівку з використанням пластикової картки, тобто їх легалізовував.

Згідно наданої інформації від банку ПАТ «ПриватБанк», 19 листопада 2013 року на рахунок № НОМЕР_16 який належить ОСОБА_72 надійшли грошові кошти в сумі 3 250 грн.

Згідно наданої інформації від банку ПАТ «ПриватБанк», 19 листопада 2013 року на рахунок № НОМЕР_17 який належить ОСОБА_73 надійшли грошові кошти в сумі 1 621 грн. 89 коп.

Зазначені кошти в загальній сумі 21 221 грн. 89 коп. були отримані ОСОБА_33 шляхом шахрайства, які він легалізував.

Також, органами досудового розслідування ОСОБА_12 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України за наступних обставин.

З метою приховання незаконного походження грошових коштів, шляхом вчинення фінансової операції ОСОБА_12 перерахував загалом кошти в сумі 16 616 грн. 91 коп. на рахунок № НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_70 та № НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_71 відкриті в ПАТ «ПриватБанк» для подальшої конвертації їх у готівку з використанням пластикової картки, тобто їх легалізовував.

Згідно наданої інформації від банку ПАТ «ПриватБанк», на рахунок № НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_72 надійшли грошові кошти, а саме: 15 листопада 2013 року в сумі 5 970 грн. 15 коп.; 16 листопада 2013 року в сумі 5 104 грн. 48 коп.

Згідно наданої інформації від банку ПАТ «ПриватБанк», на рахунок № НОМЕР_17 , який належить ОСОБА_74 надійшли грошові кошти, а саме: 15 листопада 2013 року в сумі 2 985 грн. 07 коп.; 16 листопада 2013 року в сумі 2 557 грн. 21 коп.

Зазначені кошти в загальній сумі 16 616 грн. 91 коп. були отримані ОСОБА_37 шляхом шахрайства, які він легалізував.

Крім цього, органами досудового розслідування ОСОБА_30 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 обвинувачуються у відкритому викраденні майна в потерпілого ОСОБА_75 , вчиненого за наступних обставин.

В вересні 2013 року ОСОБА_9 стали відомі обставини про те, що ОСОБА_76 житель АДРЕСА_15 тривалий час, не повертає грошові кошти ОСОБА_77 в сумі 300 гривень.

Після цього, в ОСОБА_9 в вересні 2013 року виник злочинний намір спрямований на відкрите викрадення майна ОСОБА_75 , поєднаний з проникненням в житло.

З цією метою ОСОБА_9 залучив до вчинення даного злочину своїх знайомих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , з яким він раніше був знайомий на протязі тривалого періоду часу та підтримував дружні стосунки, яким довів свій злочинний намір.

З метою реалізації свого наміру та полегшення здійснення злочинної діяльності ОСОБА_30 вживав заходів щодо організації та безпосереднього вчинення вказаного злочину. Так, ОСОБА_30 координував дії ОСОБА_78 та ОСОБА_32 , зокрема обговорював із ОСОБА_13 деталі вчиненого злочину, керував його діями, за допомогою стільникового зв'язку давав вказівки ОСОБА_13 та ОСОБА_41 на спричинення ОСОБА_79 тілесних ушкоджень, погодився із ОСОБА_13 на те, що той із собою візьме предмет, названий «палочкою виручалочкою». У свою чергу ОСОБА_41 наказав не брати із собою ніяких «побочних засобів».

Реалізовуючи свій злочинний намір, 21 вересня 2013 року, близько 20.00 год. ОСОБА_13 та ОСОБА_38 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_33 , зв'язавшись з ним перед цим за допомогою стільникового зв'язку, погодивши та скоординувавши свої дії, підійшли до вхідних дверей квартири АДРЕСА_16 , де в цей час перебували ОСОБА_80 та ОСОБА_81 . Переконавшись, що в квартирі є жильці, ОСОБА_13 направився до вікна квартири АДРЕСА_17 , що на першому поверсі будинку, де через кватирку даного вікна, яка була відкрита, проник в приміщення квартири і відкрив вхідні двері ОСОБА_82 . Надалі ОСОБА_13 застосовуючи до ОСОБА_75 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, що виразилось в нанесенні ударів кулаками по тілу та одного удару кулаком в район обличчя, в той час як ОСОБА_38 за руку тримав ОСОБА_83 , щоб подолати її можливий опір, наказали ОСОБА_79 передати їм гроші в сумі 300 гривень. Почувши, що грошей у ОСОБА_75 немає, ОСОБА_13 переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутків, реалізовуючи запланований злочинний намір, відкрито викрав карнавальну маску вартістю 5 000 гривень, цифрову фотокамеру «CASIO EX-Z100» із чохлом до неї вартістю 250 гривень, розкладний ніж із чохлом до нього вартістю 105 гривень та чоловічий наручний годинник «Calvin Klein» вартістю 2 500 гривень, які знаходились в квартирі і належали ОСОБА_79 , після чого ОСОБА_13 разом із ОСОБА_37 з місця злочину зникли.

Одразу, після вчиненого злочину, ОСОБА_13 та ОСОБА_38 використовуючи стільниковий зв'язок, за попередньою домовленістю, повідомили ОСОБА_39 деталі вчиненого нападу на ОСОБА_75 та заволодіння його майном. У свою чергу, ОСОБА_30 дізнавшись деталі нападу на ОСОБА_75 , з метою утримування жорсткої дисципліни, запитав у ОСОБА_32 чому той не завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_79 , на що той відповів, що йому стало його шкода, оскільки ОСОБА_13 «сам добре справлявся».

У подальшому, викрадене в ОСОБА_75 майно було розподілене порівну між ОСОБА_33 , ОСОБА_13 та ОСОБА_84 .

Таким чином злочинними діями ОСОБА_40 , ОСОБА_13 та ОСОБА_32 потерпілому ОСОБА_79 завдано матеріальних збитків на загальну суму 7 855 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та зазначив, що визнає вину у вчиненні шахрайства, однак заперечує його вчинення організованою групою та створення ним такої групи, по інших статтях, пред'явлених йому стороною обвинувачення, він вину не визнає, оскільки вказаних злочинів не вчиняв. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_9 суду показав, що організованої групи по вчиненню шахрайства з використанням стільникового зв'язку він не створював. Вказане підтверджується прослуханими в судовому засіданні результатами негласних слідчих дій. Зокрема із вказаної інформації вбачається що саме ОСОБА_31 запропонував йому отримати додатковий заробіток, давав вказівки що і кому робити, куди їхати, і з ким зустрічатися, кому і скільки необхідно передавати грошей. Він ( ОСОБА_9 ) не брав участь в отриманні коштів, не говорив кому і скільки коштів слід передати, не телефонував до потерпілих і взагалі не знав, що кошти отримані ним шахрайським шляхом. У телефонній розмові із ОСОБА_85 , яка прослухана судом в судовому засіданні, він намагався з'ясувати якою саме діяльністю вони будуть займатися, однак ОСОБА_31 нічого йому не розповів. Про дійсні обставини отримання грошових коштів він дізнався уже після затримання ОСОБА_12 та ОСОБА_86 . Він також просив ОСОБА_87 перерахувати його ( ОСОБА_9 ) власні кошти ОСОБА_88 через відділення банку, в рахунок позики.

Щодо епізодів із потерпілими ОСОБА_89 та ОСОБА_18 показав, що заяви про вчинення злочинів відносно них були прийняті правоохоронними органами через чотири місяці після вчинення так званих злочинів і на обох у працівників міліції був компромат. Тому покази під час досудового розслідування потерпілі ОСОБА_80 та ОСОБА_18 давали під тиском працівників правоохоронних органів. Ніякого наміру на відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_75 у нього не було та ніяких речей він у нього не викрадав та не давав вказівки викрадати. Венеціанську маску йому приніс ОСОБА_13 та повідомив, що вказану річ йому передав ОСОБА_80 в рахунок його боргу. Також він не вимагав у потерпілого ОСОБА_18 жодних коштів, а лише дізнався вартість отримання нового посвідчення водія без жодної матеріальної вигоди. Сам потерпілий добровільно передав ОСОБА_13 грошові кошти за повернуте посвідчення водія.

З приводу обвинувачення за ст. 263 КК України обвинувачений ОСОБА_9 показав, що вилучений у нього під час затримання пістолет він не вважає зброєю, на що вказує і висновок експерта, який долучений до матеріалів провадження. З приводу обвинувачення за ст. 307 КК України - показав, що походження знайденої у нього речовини йому не відомо, звідки її взяли працівники міліції він не знає.

У вчиненні шахрайських дій обвинувачений ОСОБА_9 розкаюється та просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України визнав, у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст. 186, ч. 1 ст. 209 КК України не визнав та суду показав, що ОСОБА_9 познайомив його із чоловіком на ім'я ОСОБА_31 , який його не вводячи в суть подій, повідомляв де і коли йому необхідно забрати гроші, керував його діями. Під час цього він намагався уникнути контакту із потерпілими з метою конспірації. Частину грошей, які він забирав у потерпілих він залишав собі, а части декілька разів пересилав через відділення банку «ПриватБанк». Також ОСОБА_31 дав його номер телефону іншій особі на ім'я ОСОБА_90 , який до нього також телефонував. Обставини, які викладені в обвинувальному акті, щодо дат, адрес, та суми коштів отриманий у потерпілих шляхом шахрайства відповідають дійсності.

Щодо епізоду із потерпілим ОСОБА_89 обвинувачений ОСОБА_12 показав, що за місцем проживання потерпілого він був, двері його квартири відкрив ОСОБА_13 , однак до останнього ніхто не застосовував фізичної сили, а всі речі він віддав добровільно в рахунок боргу.

У вчиненні шахрайських дій обвинувачений ОСОБА_12 розкаюється та просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України не визнав та суду показав, що його було незаконно затримано на території лікарні, де він проходив замісну терапію. Працівники міліції під психологічним тиском змусили його написати заяву щодо визнання ним своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів. Щодо пред'явленого обвинувачення показав, що на початку осені 2013 року він, на території школи м. Тернополя, знайшов посвідчення водія і вирішив його повернути. З цією метою він звернувся до ОСОБА_9 , щоб той дізнався адресу проживання чи номер телефону особи, яка їх загубила. Після з'ясування анкетних даних, він зателефонував та зустрівся із потерпілим ОСОБА_18 і назвав суму 700 грн., як вдячність за повернуті права, однак потерпілий повідомив, що сума завелика і запропонував 500 грн. Він ( ОСОБА_13 ) на вказану пропозицію погодився. Тоді вони зустрілися і він передав ОСОБА_18 права, а той в свою чергу передав добровільно йому гроші сумі 500 грн.

Щодо епізоду з потерпілим ОСОБА_89 обвинувачений ОСОБА_13 показав, що до нього звернулася знайома ОСОБА_91 та сказала, що ОСОБА_80 винен їй гроші в сумі 300 грн. Також ОСОБА_80 позичав і в нього гроші, однак суму на даний час пригадати не може. Він намагався повернути вказані кошти, тому неодноразово телефонував до потерпілого, зустрічався з ним. Черговий раз ОСОБА_80 домовився з ним про зустріч, однак коли він прийшов до нього, той дверей не відкривав, однак в квартирі було чути жіночий голос, який сказав, що потерпілого в дома немає. Знаючи випадки, коли ОСОБА_80 потрапляв до своєї квартири через вікно, він вирішив зробити так само. Підійшовши до вікна від побачив, що в квартирі ховається потерпілий і він заліз через це вікно в середину приміщення, де він (потерпілий) проживає. Відкривши двері ОСОБА_12 він почав розмовляти із ОСОБА_89 з приводу повернення боргу. Під час розмови потерпілий запропонував забрати деякі речі, серед яких: венеціанська маска, фотоапарат, ніж, з домовленістю, що забере їх, коли буде мати кошти. Під час перебування в помешкання ОСОБА_75 він до нього насильства не застосовував, не штовхав його. Речі, які йому надав потерпілий він залишив в ОСОБА_9 , оскільки на той час у нього не було постійного місця проживання. Телефонну розмову між ним та ОСОБА_9 щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_79 , може пояснити його бажанням похвастатися.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав та суду показав, що він відбував покарання у Запорізькій колонії № 101 та був винен одному чоловікові велику суму грошей, яку програв в карти. Коли цей чоловік звільнявся, повідомив йому, що до нього зателефонує чоловік на ім'я ОСОБА_31 і борг він буде віддавати йому. Враховуючи, що коштів для повернення боргу у нього не було ОСОБА_31 сказав йому, що потрібно буду телефонувати за вказаним ним ( ОСОБА_85 ) номером телефону та дав вказівки як себе поводити при розмові і що говорити, з метою отримання грошей. Номер телефону ОСОБА_12 йому також повідомив ОСОБА_31 .

У вчиненні шахрайських дій обвинувачений ОСОБА_11 розкаюється та просить суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 , враховуючи повне визнання вини обвинуваченими ОСОБА_12 та ОСОБА_11 у заволодінні чужим майном шляхом шахрайства, їх вина у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, повністю доводиться показаннями потерпілих, свідків, а також оголошеними, дослідженими та проаналізованими під час судового розгляду документами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_20 суду показала, що 19 листопада 2013 року, приблизно о 04 год. - 04 год. 30 хв. у її квартирі задзвонив домашній телефон, коли вона підняла слухавку то почула чоловічий голос та слова «мамо я в біді», «записуй номер 0668100654» та сказав на нього зателефонувати. Вона спала, а тому подумала, що телефонує син. Вона передзвонила на вказаний номер, однак слухавку ніхто не піднімав. Проте через 5 хвилин знову задзвонив телефон і чоловічий голос сказав «мамо чекаю твого дзвінка». Вона знову зателефонувала на вказаний номер, слухавку підняв чоловік і на російській мові сказав, що він черговий працівник міліції і її синові загрожує 12 років позбавлення волі за спричинення тілесних ушкоджень та запитав чи має вона 25000 грн. щоб йому допомогти. Вона повідомила, що таких грошей не має, але має 6500 грн. Він запитав де вона проживає, на що вона повідомила адресу. Тоді невідомий чоловік сказав зібрати гроші, положити їх у кульок, вийти на балкон та викинути гроші через вікно. Враховуючи, що в цей час вона перебувала у шоковому стані, тому до сина не зателефонувала, а виконала вказівки невідомого чоловіка. Зібравши гроші вона поклала їх у кульок, куди поклала ще яблуко. Коли вона вийшла на балкон, то побачила чоловіка в сірому капюшоні і викинула йому гроші. Вказана особа забрала пакет. В цей час невідомий чоловік, який говорив з нею по телефоні сказав, що вона може лягати спати і поклав слухавку. Під час розмови невідомий чоловік наголошував, щоб вона не клала слухавку, а постійно з ним була на зв'язку, тому всі події вона сприймала реально. Приблизно через півтори години вона зателефонувала до сина, який повідомив, що з ним все гаразд, вона розповіла, що сталося і він викликав працівників міліції.

Завдана шкода в сумі 6500 грн. їй відшкодована повністю, тому від заявленого цивільного позову вона відмовляється. Потерпіла ОСОБА_20 просить суворо не карати обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_23 суду показала, що 20 листопада 2013 року, приблизно о 02 год. подзвонив стаціонарний телефон, вона підняла слухавку і почула чоловічий голос «мамо в мене проблеми», який був схожий на її сина. Вона сказала « ОСОБА_92 то ти?», на що чоловічий голос повідомив «беріть ручку пишіть номер телефону і зателефонуйте», що вона і зробила і зателефонувала на вказаний номер. Слухавку підняв чоловік представився ОСОБА_53 і російською мовою сказав, що у її сина проблеми, він потрапив в аварію і поки не прийшов начальник потрібно 30000 грн. щоб випустити сина. Вона відповіла, що вказаних коштів немає, на що невідомий чоловік запитав скільки є? ОСОБА_93 цей час вона розповіла про розмову, яка відбувається з нею, своєму чоловікові, на що той сказав, що це шахраї і необхідно телефонувати в міліцію. Вона подзвонила до свого зятя, який викликав працівників міліції, а вона повідомила чоловікові, який говорив з нею російською мовою, що вона пила таблетки та почала тягнути час. Говорила невідомому чоловікові що має 12 000 грн., тоді говорила, що має 10 000 грн. На вказану суму невідомий чоловік погодився та сказав завернути гроші і виставити за двері, біля коврика. Вона тягнула час поки не приїхали працівники міліції і не затримали двох осіб. Тоді вона поклала слухавку. Вся розмова тривала до півтора години.

Завдана моральна шкода в сумі 5000 грн. їй відшкодована повністю, тому від заявленого цивільного позову вона відмовляється. Потерпіла ОСОБА_23 просить суворо не карати обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_21 суду показала, що 16 листопада 2013 року, приблизно о 02 год. 10 хв. подзвонив стаціонарний телефон, вона підняла слухавку і почула голос невідомого чоловіка, який сказав «ваш син потрапив в міліцію і йому загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі за те, що побив людину». Вона повірила, бо син працює таксистом. Невідомий чоловік сказав що вона може поговорити з сином, який сказав, що довго говорити не може та продиктував номер телефону до слідчого - ОСОБА_94 . Голос був схожий на голос її сина. Вона передзвонила, невідомий чоловік, який говорив російською мовою і картавив, сказав, щоб допомогти синові і закрити справу потрібно 20000 грн., вона відповіла, що таких коштів немає, а невідомий чоловік сказав їй подумати. Вона поклала слухавку та порадившись з чоловіком, вони вирішили дати гроші. Знову задзвонив телефон і чоловік, який представлявся слідчим, сказав не класти слухавку і вона постійно було з ним на зв'язку. На його запитання вона повідомила свою адресу і невідомий чоловік сказав, що за грошима приїде машина. Однак потім він сказав, щоб вона винесла гроші на вулицю і положила на лавочці. Назбиравши гроші в сумі 10300 грн., які упакувала в конверт, вони з чоловіком вийшли на вулицю і побачили невідомого чоловіка в темному одязі і в капюшоні. Побоюючись, що гроші зникнуть вона сіла на лавочці, однак задзвонив телефон і невідомий чоловік сказав, що він її бачить і щоб вона залишала гроші. Вона бачила, як невідомий чоловік в темному одязі забрав цей конверт. В період розмови з невідомим чоловіком вона перебувала в шоковому стані. Повернувшись в квартиру чоловік зателефонував до сина і виявилося, що син знаходиться вдома, вони звернулися в міліцію.

Завдана шкода їй відшкодована повністю, тому від заявленого цивільного позову вона відмовляється. Потерпіла ОСОБА_21 просить суворо не карати обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_22 суду показала, що 18 листопада 2013 року, приблизно о 01 год. 15 хв. задзвонив стаціонарний телефон, вона підняла слухавку та почула чоловічий голос «мамо то я в мене проблеми, я в міліції, візьми ручку і запиши телефон ОСОБА_95 ». Їй здалося, що це голос її сина. Вона передзвонила на продиктований номер телефону, слухавку підняв невідомий чоловік і сказав, що син побив людину, йому загрожує 12 років позбавлення волі, і щоб потерпілий не звертався в міліцію потрібно 4000 доларів США. Вона поклала слухавку, однак невідомий чоловік знову перетелефонував та сказав бути постійно на зв'язку. Також він сказав, що гроші потрібно винести на вулицю та залишити. Вона взяла обумовлену суму грошей та разом з чоловіком вийшла в двір будинку. Там невідомий чоловік повідомив, що він їх бачить і щоб вони кошти положили біля дерева і йшли, що вони і зробили. Відійшовши декілька метрів від місця, де вони залишили гроші вона побачила, як її конверт забрав чоловік в чорному капюшоні. Тоді невідомий чоловік, який з нею говорив по телефону, сказав, щоб вона лягала спати і з її сином буде все гаразд. Через декілька хвилин вона подзвонила до сина, який сказав, що він вдома.

Завдана шкода потерпілій відшкодована частково в сумі 16000 грн., моральних претензій до обвинувачених вона не має, тому від заявленого цивільного позову в цій частині - відмовляється. Потерпіла ОСОБА_22 просить суворо не карати обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_19 суду показала, що 15 листопада 2013 року, приблизно о 02 год. 26 хв. задзвонив стаціонарний телефон і вона почула чоловічий голос «мамо проблеми, терміново зателефонуй по номеру НОМЕР_18 » і вона почула, що хтось вирвав слухавку. Голос був схожий на голос її сина. Передзвонивши по вказаному нору, невідомий чоловік, який взяв слухавку, представився слідчим ОСОБА_43 та сказав, що син збив людину і потрібно 20000 грн. на лікування потерпілого. Вона відповіла, що таких грошей не має. Тоді чоловік запитав скільки є коштів, на що вона відповіла, що є 12 000 грн. та повідомила де проживає. Вони домовилися, що вказані гроші вона винесе на сходову клітку третього поверху, що вона і зробила. Кошти забрав чоловік в капюшоні, як їй здається в рукавичках. Повернувшись в квартиру вона зателефонувала до сина, який повідомив їй, що з ним все гаразд.

Завдана шкода їй відшкодована повністю, моральних претензій до обвинувачених вона не має, тому від заявленого цивільного позову відмовляється. Потерпіла ОСОБА_19 просить суворо не карати обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_96 суду показав, що приблизно в 2013 році о 02 год. ночі задзвонив стаціонарний телефон, слухавку взяла дружина і невідомий чоловік сказав, що їх син в міліції та сказав передзвонити ОСОБА_97 на продиктований номер. Дружина передзвонила і невідомий чоловік сказав, що її син потрапив в аварію, збив людину і потрібно 20000 грн. Вказаної суми грошей у них не було, однак якусь частину коштів, а саме, приблизно 10500 грн., дружина знайшла. Невідомий чоловік сказав, що за грошима приїде його товариш і їм необхідно вийти на вулицю. Весь час, особа, яка розмовляла з дружиною, не давала їй можливості покласти слухавку. Коли саме дружина положила гроші на лавку він бачив, однак коли вони перебували на вулиці, він зрозумів, що їх обманюють. Повернувшись в квартиру він зателефонував до сина, який знаходився в дома. На вулиці він бачив чоловіка, який був в капюшоні, та який проходив біля лавки, однак моменту, як він забирав гроші він (свідок) не бачив. Проте, після розмови з сином він пішов перевірити чи є на лавці гроші, однак коштів там не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_98 суду показав, що в 2013 році він працював в патрульній службі. Точної дати пригадати не може, він був на зміні разом із Приймаком та здійснювали охорону громадського порядку на масиві «Східний». Приблизно о 02 год. надійшло повідомлення про те, що на вул. Ст. Бандери в м. Тернополі спроба шахрайства. Приїхавши за вказаною їм адресою була виявлена громадянка, яка повідомила, що розмовляє по телефону з чоловіком, який говорить про те, що її син потрапив в аварію і вимагає гроші. Тоді вона сказала невідомому чоловікові, щоб той прийшов до під'їзду. Коли вони вийшли на вулицю, приблизно за 10 метрів від під'їзду, з правої сторони, вони виявили ОСОБА_12 , який говорив по телефону. На їх запитання повідомити мету перебування у вказаному місці він чітко відповісти не міг, говорив, що має віддати телефон. Приблизно через хвилину до нього підійшов ще один громадянин, який також не міг пояснити чуму він там знаходиться. У зв'язку з цим вони запросили їх проїхати у відділення з метою встановлення особи, на що вони погодилися.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_99 суду показав, що в листопаді 2013 року, приблизно о 02 год. задзвонив стаціонарний телефон, слухавку підняла сестра ОСОБА_19 та повідомила йому, що в її сина ОСОБА_100 проблеми. Самої розмови по телефону він не чув та не бачив, коли вона передавала гроші. Вже після цих подій сестра розповіла йому, що до неї зателефонував невідомий чоловік та повідомив що в її сина проблеми, продиктував номер телефону, на який вона передзвонила, слухавку підняв чоловік, який представився слідчим і повідомив, що потрібно 20 000 грн., щоб допомогти синові, вона сказала, що таких грошей немає і передала на сходовій клітці невідомому чоловікові гроші в сумі 12 000 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_87 суду показав, що приблизно в листопаді, грудні 2013 року ОСОБА_9 , в телефонній розмові, оскільки сам він поспішав, попросив його перерахувати грошові кошти в сумі від 5000 до 7000 грн. на банківський рахунок, який саме пригадати на даний час не може. Він погодився. ОСОБА_9 зранку заніс йому гроші і він ( ОСОБА_87 ) в той самий день перерахував вказану суму в банківській установі на вул. Руській в м. Тернополі через термінал, однак скільком особам він перераховував гроші на даний час він пригадати не може. Після перерахування грошей він повідомив про це ОСОБА_9 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_101 суду показав, що 18 листопада 2013 року, приблизно о 01 год. 30 хв. його розбудила дружина та сказала йому вставати, бо з їх сином проблеми, потрібно нести гроші на вулицю. Вона була стривожена та постійно з кимось говорила по мобільному телефоні. Вийшовши на вулицю, чоловік по телефону говорив дружині де потрібно залишити гроші. Вона положила конверт з коштами за будинком біля дерева. Через 10 хв. гроші забрав невідомий чоловік в капюшоні. Як йому пізніше сказала дружина, в конверті було 4000 доларів США. Після цього вони передзвонили синові, який сказав, що з ним все добре.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_102 суду показав, що він час-від-часу працював таксистом та таксі «ТТ». Він пригадує, що в листопаді 2013 року він забирав пасажира із вул. К.Савури на Майдан Перемоги, 4 в м. Тернополі, однак впізнати цю людину він на даний час не може, оскільки не бачив її лиця.

Витяг з протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, в якому містяться результати проведення негласної слідчої «розшукової» дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону із сім-картою НОМЕР_19 , яким користується ОСОБА_12 , що проводилося з 31 жовтня 2013 року по 25 листопада 2013 року, за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 вересня 2013 року № 01/1618 цт. Вказаний протокол містить розмови між ОСОБА_12 та іншою особою на ім'я ОСОБА_31 , щодо вчинення шахрайських дій, під час яких ОСОБА_31 надає ОСОБА_12 вказівки як необхідно діяти безпосередньо на місці вчинення кримінальних правопорушень, як реагувати на зустріч із потерпілими, під час заволодіння ним їхнім майном, а також наголошує, що вказівки він повинен отримувати тільки від нього особисто. Також ОСОБА_31 зазначає ОСОБА_12 осіб, які будуть телефонувати до нього та говорити куди саме буде потрібно їхати і де забирати незаконно привласнені кошти та яким чином їх розподілити.

Суд звертає увагу, що сім картка із номером мобільного телефону НОМЕР_19 вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 .

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26 грудня 2013 року, згідно якого ОСОБА_19 , яка проживає по АДРЕСА_6 повідомила, що 15 листопада 2013 року, близько 03 год. 00 хв. невідома особа, перебуваючи в будинку АДРЕСА_7 шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами в сумі 12000 грн.

Витяг з протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, в якому містяться результати проведення негласної слідчої «розшукової» дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону із сім-картою НОМЕР_19 , яким користується ОСОБА_12 , що проводилося з 31 жовтня 2013 року по 25 листопада 2013 року, за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 вересня 2013 року № 01/1618 цт. Вказаний протокол містить розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 15 листопада 2013 року, під час яких ОСОБА_11 вказує ОСОБА_12 куди потрібно під'їхати, яким чином забрати отриманні шляхом обману гроші потерпілої ОСОБА_19 , а також вони обговорюють інші деталі отримання цих коштів. Також із вказаних розмов вбачається, що після отримання ОСОБА_12 грошей, останній одразу ж попрямував до ОСОБА_9 , який також спілкується з ОСОБА_85 , бере участь в розподілі отриманих коштів.

Суд звертає увагу, що сім картка із номером мобільного телефону НОМЕР_20 вилучена під час огляду місця події 09 січня 2013 року у ОСОБА_9 .

Ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/2529/14-к, №607/2528/14-к від 17 лютого 2014 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Укртелеком» за № НОМЕР_1 , № НОМЕР_10 , а саме: тип з'єднань, дата, час, тривалість з'єднання, та вказана інформація, направлена листом № Д-3/12 від 20 лютого 2014 року, в якій зазначено номера телефонів, з яких здійснювалися телефонні дзвінки на номера телефонів потерпілих ОСОБА_23 20 листопада 2013 року, ОСОБА_19 15 листопада 2013 року, ОСОБА_21 16 листопада 2013 року.

Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2014 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, за період з 00.00 год. 14 листопада 2013 року по 00.00 год. 16 листопада 2013 року, яка знаходиться в оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «МТС Україна» за сім-картою № НОМЕР_2 , а саме: адреси розташування базової станції, тип з'єднання, інформаційні ознаки кінцевого обладнання. Протокол огляду предметів від 12 травня 2014 року, відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд оптичного диску, на якому міститься інформація, отримана в ПрАТ «МТС Україна», відповідно до ухвали суду від 14 лютого 2014 року. В ході огляду встановлено, що 15 листопада 2013 року о 02:26:23 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_2 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_22 . Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_2 , знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Кам'яне Вільнянського району Запорізької області. Також, 15 листопада 2013 року о 02:27:55 год. та о 02:57:55 год. на абонентський номер телефону НОМЕР_2 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , надійшли два вхідні дзвінки з номеру абонентського телефону НОМЕР_22 .

Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 березня 2014 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, за період з 00.00 год. 01 вересня 2013 року по 00.00 год. 09 січня 2014 року, яка знаходиться в оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «МТС Україна» за сім-картою № НОМЕР_24 , а саме: адреси розташування базової станції, тип з'єднання, дата, час, тривалість з'єднання, інформаційні ознаки кінцевого обладнання, ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв'язку. Протокол огляду предметів від 19 травня 2014 року, відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд оптичного диску, на якому міститься інформація, отримана в ПрАТ «МТС Україна», відповідно до ухвали суду від 21 березня 2014 року. В ході огляду встановлено, що 09, 14, 15, 16 та 18 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_24 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_25 , відбулись ряд вихідних дзвінків на номер абонентського телефону НОМЕР_19 . 18 та 19 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_24 , який був поміщений в мобільні телефони ІМЕІ НОМЕР_26 та ІМЕІ НОМЕР_27 відбулись ряд вихідних дзвінків на номер абонентського телефону НОМЕР_20 . 16 та 19 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_24 , який був поміщений в мобільні телефони ІМЕІ НОМЕР_28 та ІМЕІ НОМЕР_27 відбулись рад вихідних дзвінків на номер абонентського телефону НОМЕР_29 . Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_30 , знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Камяне Вільнянського району Запорізької області.

Суд звертає увагу, що сім-картка з номером телефону № НОМЕР_31 , на який 09, 14, 15, 16 та 18 листопада 2013 з абонентського номера телефону НОМЕР_24 , яким користувався ОСОБА_11 , відбулось ряд вихідних дзвінків, була вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , а сім-картка з номером телефону НОМЕР_20 вилучена під час огляду місця події 09 січня 2013 року у ОСОБА_9 .

Протокол проведення слідчого експеременту від 06 червня 2014 року, відповідно до якого, в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_19 відтворила обставини шахрайського заволодіння її грошовими коштами в сумі 12 000 грн. 15 листопада 2013 року.

Протокол огляду предметів від 28 лютого 2014 року, відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд аркушу паперу добровільно наданого ОСОБА_19 25 лютого 2014 року, на якому є рукописні горизонтальні та вертикальні написи, зокрема: « ОСОБА_35 НОМЕР_18 ». Вказаний аркуш паперу, згідно постанови від 28 лютого 2014 року, визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження.

Заява ОСОБА_104 від 25 листопада 2013 року, в якій вона просить притягнути до відповідальності невідомих осіб, які вночі 17 листопада 2013 року, під приводом допомоги моєму сину ОСОБА_105 , шахрайським шляхом заволоділи її коштами в сумі 4000 доларів США.

Протокол проведення слідчого експеременту від 21 березня 2014 року, відповідно до якого, в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_22 та свідок ОСОБА_101 відтворили обставини шахрайського заволодіння грошовими коштами ОСОБА_22 в сумі 4000 доларів США 18 листопада 2013 року.

Повідомлення Управління Національного банку України в Тернопільській області № 13036/674 від 11 березня 2014 року, згідно якого офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України з 18 листопада 2013 року за 100 доларів США - 799,3000грн.

Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2014 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, за період з 00.00 год. 15 листопада 2013 року по 00.00 год. 19 листопада 2013 року, яка знаходиться в оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «МТС Україна» за сім-картою № НОМЕР_6 , а саме: адреси розташування базової станції, тип з'єднання, дата, час, тривалість з'єднання, інформаційні ознаки кінцевого обладнання, ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв'язку. Протокол огляду предметів від 02 червня 2014 року, відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд оптичного диску, на якому міститься інформація, отримана в ПрАТ «МТС Україна», відповідно до ухвали суду від 14 березня 2014 року. В ході огляду встановлено, що 18 листопада 2013 з абонентського номера телефону НОМЕР_6 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_32 . Також 18 листопада 2013 року о 01:04:58 год. на абонентський номер телефону НОМЕР_6 , відбувся вхідний дзвінок з номера абонентського телефону НОМЕР_33 . Тривалість дзвінка 405 секунд. Цього ж дня, з абонентського номера телефону НОМЕР_6 , який був поміщений в мобільні телефони ІМЕІ НОМЕР_21 відбулись ряд вихідних дзвінків на номер абонентського телефону НОМЕР_33 . Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_6 , знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Камяне Вільнянського району Запорізької області.

Протокол проведення слідчого експеременту від 21 березня 2014 року, відповідно до якого, в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_20 відтворила обставини шахрайського заволодіння її грошовими коштами в сумі 6500 грн. 19 листопада 2013 року.

Протокол огляду предметів від 11 квітня 2014 року, згідно якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд мобільного телефону, виданого ОСОБА_12 та з'ясував, що у вказаному телефоні встановлена сім-картка із № НОМЕР_19 .

Протокол огляду предметів від 12 травня 2014 року, відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд аркушу паперу добровільно наданого ОСОБА_23 17 березня 2014 року, на якому є рукописні горизонтальні написи, зокрема: « НОМЕР_34 ( ОСОБА_106 , ОСОБА_107 !!!». Вказаний аркуш паперу, згідно постанови від 12 травня 2014 року, визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження.

Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2014 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до інформації, за період з 00.00 год. 19 листопада 2013 року по 00.00 год. 21 листопада 2013 року, яка знаходиться в оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «МТС Україна» за сім-картою № НОМЕР_9 , а саме: адреси розташування базової станції, тип з'єднання, дата, час, тривалість з'єднання, інформаційні ознаки кінцевого обладнання, ідентифікаційні ознаки терміналу, з яким відбувався сеанс зв'язку. Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13 березня 2014 року під час якого старшим оперуповноваженим в ОВС УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_108 вилучено диск CD-R Вих-WT/KI-П/14/3629 від 13 березня 2014 року. Протокол огляду предметів від 02 червня 2014 року, відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд оптичного диску, на якому міститься інформація, отримана в ПрАТ «МТС Україна», відповідно до ухвали суду від 11 березня 2014 року. В ході огляду встановлено, що 20 листопада 2013 року о 01:57:34 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_9 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_35 . 20 листопада 2013 року о 02:00:09 год. та 02:30:09 год. на абонентський номер телефону НОМЕР_9 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , надійшли два вхідні дзвінки з номеру абонентського телефону НОМЕР_35 . 20 листопада 2013 року о 02:43:25 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_9 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_35 . Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_9 , вказана - труба котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Камяне Вільнянського району Запорізької області.

Протокол огляду предметів від 17 квітня 2014 року, відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд відеозапису протоколу допиту ОСОБА_11 від 10 лютого 2014 року та 11 лютого 2014 року, що знаходиться на карті пам'яті MicroSD HC4GB, під час якого були вибрані епізоди, коли ОСОБА_11 розповідає про обставини вчинення ним злочину та об'єднані в один файл формату «AVI» тривалістю 4 хв. 6 сек., розміром 11,1 Mb, який в подальшому був записаний на диск.

Постанови старшого слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_109 від 18 квітня 2014 року про відібрання взірців голосу у ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 для проведення впізнання за голосом та протоколи про отримання цих взірців від 18 квітня 2014 року. Взірці голосу ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , згідно протоколу огляду предметів від 18 квітня 2014 року, були скопійовані на жорсткий диск, на якому знаходиться відеозапис голосу ОСОБА_11 .

Інформація про результати виконання доручення № 9/3-3821 від 11 квітня 2014 року, щодо району перебування (місцезнаходження) вказаних в ухвалах слідчих суддів абонентів та з'єднання між ними.

Ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/1661/14-к від 06 лютого 2014 року, № 607/1625/14-к від 10 лютого 2014 року, № 607/1664/14-к від 06 лютого 2014 року, № 607/1667/14-к від 10 лютого 2014 року, № 607/1668/14-к від 10 лютого 2014 року, № 607/1669/14-к від 06 лютого 2014 року надано дозвіл на проведення тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться в оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар». Строк дії вказаних ухвал протягом місяця з дня її постановлення.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13 березня 2014 року старший оперуповноважений в ОВС УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_108 в приміщенні Львівської філії ПрАТ«Київстар», на підставі вказаних ухвал слідчих суддів, вилучив Диск CD-R з рукописним надписом Виконавець: ОСОБА_113 кримінальне провадження №12013210010004269 від 16 листопада 2013 року. Дата 13 березня 2014 року.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 164 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали.

Враховуючи, що тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в оператора телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», проведений без передбаченого законом на це дозволу, оскільки строк дії ухвал закінчився, суд, у відповідності до п.1 ч.2, ч. 1 ст. 87 КПК України, визнає протокол тимчасового доступу до речей і документів від 13 березня 2014 року недопустимими доказами та не бере їх до уваги під час ухвалення рішення у даній справі. Протокол огляду диску, вилученого під час застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження від 02 червня 2014 року, інформацію щодо виконання доручення старшого слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_109 №9/3-3820д від 11 квітня 2014 року щодо інтенсивності з'єднань абонентів, району їх перебування, суд визнає недопустимими доказами, оскільки вони є похідними від протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 13 березня 2014 року.

Протокол огляду місця події від 16 листопада 2013 року, відповідно до якого було проведено огляд території в дворі будинку по АДРЕСА_18 , де зі слів ОСОБА_21 на різнокольоровій лавці зі спинкою знаходився конверт, в якому було 10300 грн., який під час огляду був відсутній.

Протокол проведення слідчого експеременту від 31 травня 2014 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_21 та свідок ОСОБА_96 вказали на обставини заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_21 16 листопада 2013 року.

Інформація, надана оператором телекомунікацій рухомого (мобільного) зв'язку ПрАТ «МТС», на виконання доручення старшого слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 від 06 лютого 2014 року.

Протокол огляду предметів від 12 травня 2014 року, відповідно до якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд оптичного диску, на якому міститься інформація, отримана в ПрАТ «МТС Україна», відповідно до ухвал суду № 607/1660/14-к, № 607/1662/14-к, № 607/1665/14-к. В ході огляду встановлено, що 16 листопада 2013 року о 02:12:58 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_4 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_36 (яким користується потерпіла ОСОБА_21 ), о 02:16:40 год. на абонентський номер телефону НОМЕР_4 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , надійшов вхідний дзвінок з номеру абонентського телефону НОМЕР_36 , о 02:30:08 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_4 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_21 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_36 . Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_4 , знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Камяне Вільнянського району Запорізької області. 06 листопада 2013 року о 00:21:22 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_37 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_38 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_19 , о 00:41:10 год. на абонентський номер телефону НОМЕР_37 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_38 , надійшло вхідне смс повідомлення від номера абонентського телефону НОМЕР_19 . Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_37 , знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Камяне Вільнянського району Запорізької області. 16 листопада 2013 року о 02:31:19 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_39 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_26 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_19 . Також, цього дня, а саме 16 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_39 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_26 , відбулось ще три вихідних дзвінки на номер абонентського телефону НОМЕР_19 , о 02:44:08 год., 03:16:44 год. та 23:27:19 год. Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_39 знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Камяне Вільнянського району Запорізької області. 19 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_39 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_26 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_20 . Також 19 листопада 2013 року між абонентським номером телефону НОМЕР_39 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_26 , було проведено ще п'ять дзвінків з абонентом з номером телефону НОМЕР_20 , а саме три вихідних дзвінки та два вхідних дзвінки. Також 19 листопада 2013 року о 22:50:36 год. на абонентський номер телефону НОМЕР_39 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_26 , надійшло вхідне смс повідомлення від номера абонентського телефону НОМЕР_20 . Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_39 , знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру АДРЕСА_19 . Крім цього, 19 листопада 2013 року о 05:00:15 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_39 , який був поміщений в мобільний телефон ІМЕІ НОМЕР_26 , відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_19 , о 05:03:39 год. з абонентського номера телефону НОМЕР_39 відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_19 . Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_4 , знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Камяне Вільнянського району Запорізької області. 19 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_39 о 05:29:00 год. відбувся вихідний дзвінок на номер абонентського телефону НОМЕР_19 . 16 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_39 о 00:32:40 год., 03:22:12 год. та 23:25:51 год. відбулись вихідні дзвінки на номер абонентського телефону НОМЕР_40 . 17 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_39 о 02:24:40 год. та 02:34:21 год. відбулись вихідні дзвінки на номер абонентського телефону НОМЕР_40 , 19 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_39 о 02:44:39 год., 05:12:09 год. та 22:51:14 год. відбулись вихідні дзвінки на номер абонентського телефону НОМЕР_40 , 20 листопада 2013 року з абонентського номера телефону НОМЕР_39 , відбулось одинадцять вихідних дзвінків на номер абонентського телефону НОМЕР_40 , зокрема о 01:33:29 год., 01:36:25 год., 01:37:27 год., 02:12:07 год., 02:18:27 год., 02:19:44 год., 02:27:44 год., 02:30:33 год., 02:51:49 год., 02:59:38 год., 03:17:35 год. Адреса базової станції, яка обслуговувала абонентський номер телефону НОМЕР_39 , знаходилась на трубі котельні виправного трудового лагеру № НОМЕР_23 в смт.Камяне Вільнянського району Запорізької області.

Суд звертає увагу, що сім картка із номером телефону НОМЕР_19 була вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 . Сім карта із номером абонентського телефону НОМЕР_20 , згідно протоколу огляду місця події від 09 січня 2014 року вилучена у ОСОБА_9 . Вказана обставина під час судового розгляду сторонами кримінального провадження не заперечувалася.

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 11 березня 2014 року, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС ВБМОЗГ УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_108 досліджено результати проведення УБОЗ УМВС України в Тернопільській області негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім карткою НОМЕР_20 , яким користується ОСОБА_9 , що проводився з 18 червня 2013 року по 21 липня 2013 року за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 07 червня 2013 року №01/825цт. Інформація міститься на носії інформації DVD R № 113цт, який досліджений в судовому засіданні. Відповідно до цього протоколу та прослуханих в судовому засіданні звукових файлів зафіксовані розмови з 18 червня 2013 року по 21 липня 2013 року між ОСОБА_9 та іншими абонентами на різні теми, однак вказані абоненти у зазначеному протоколі не ідентифіковані.

Беручи до уваги, що, згідно обвинувального акту, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень починаючи із жовтня 2013 року, суд визнає протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 11 березня 2014 року неналежним доказам у даному кримінальному провадженні та не бере його до уваги.

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 11 березня 2014 року, відповідно до якого старшим оперуповноваженим в ОВС ВБМОЗГ УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_108 досліджено результати проведення УБОЗ УМВС України в Тернопільській області негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім карткою НОМЕР_20 , яким користується ОСОБА_9 , що проводився з 28 грудня 2013 року по 09 січня 2013 року за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 26 листопада 2013 року №01/2000цт. Інформація міститься на носії інформації DVD R № 197цт, який досліджений в судовому засіданні. Відповідно до цього протоколу та прослуханих в судовому засіданні звукових файлів зафіксовані розмови з 28 грудня 2013 року по 09 січня 2014 року між ОСОБА_9 та іншими абонентами на різні теми, однак вказані абоненти у зазначеному протоколі не ідентифіковані.

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 06 січня 2014 року, відповідно до якого оперуповноваженим в ОВС ВБМОЗГ УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_114 досліджено результати проведення УБОЗ УМВС України в Тернопільській області негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім карткою НОМЕР_19 , яким користується ОСОБА_12 , що проводився з 31 жовтня 2013 року по 25 листопада 2013 року за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 вересня 2013 року №01/1618цт. Інформація міститься на носії інформації DVD R № 166цт, який досліджений в судовому засіданні. Відповідно до цього протоколу та прослуханих в судовому засіданні звукових файлів зафіксовані розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , які мали місце 15 листопада 2013 року, 16 листопада 2013 року, 18 листопада 2013 року, 19 листопада 2013 року, 20 листопада 2013 року, в інші дати, та стосувалися шахрайського заволодіння майном потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , під час яких ОСОБА_11 зазначає ОСОБА_12 за якою адресою слід під'їхати, між собою вони узгоджують процедуру отримання грошових коштів, їх розподіл. ОСОБА_12 спілкується із ОСОБА_9 з приводу вдалого отримання коштів у потерпілих, узгоджує з ним процедуру отримання грошових коштів ОСОБА_11 та особами, які ним зазначені.

Суд звертає увагу, що сім картка із номером телефону НОМЕР_19 була вилучена під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 . Вказана обставина під час судового розгляду сторонами кримінального провадження не заперечувалася.

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 06 січня 2014 року, відповідно до якого оперуповноваженим в ОВС ВБМОЗГ УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_114 досліджено результати проведення УБОЗ УМВС України в Тернопільській області негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім карткою НОМЕР_20 , яким користується ОСОБА_9 , що проводився з 31 жовтня 2013 року по 28 листопада 2013 року за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2013 року №01/1726цт. Інформація міститься на носії інформації DVD R № 172цт, який досліджений в судовому засіданні. Відповідно до цього протоколу та прослуханих в судовому засіданні звукових файлів зафіксовані розмови між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які мали місце 15 листопада 2013 року, 16 листопада 2013 року, 18 листопада 2013 року, 19 листопада 2013 року, 20 листопада 2013 року, в інші дати, та стосувалися шахрайського заволодіння майном потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , під час яких ОСОБА_12 спілкується із ОСОБА_9 з приводу вдалого отримання коштів у потерпілих, узгоджує з ним процедуру отримання грошових коштів ОСОБА_11 та особами, які ним зазначені. Розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_11 з приводу отримання коштів шахрайським шляхом, їх розподіл. А також розмови між ОСОБА_9 та чоловіком на ім'я ОСОБА_31 .

Суд звертає увагу, що сім карта із номером абонентського телефону НОМЕР_20 , згідно протоколу огляду місця події від 09 січня 2014 року вилучена у ОСОБА_9 . Вказана обставина під час судового розгляду сторонами кримінального провадження не заперечувалася.

Протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 24 квітня 2014 року, під час якого, в присутності понятих, потерпіла ОСОБА_23 серед пред'явлених їй для впізнання чотирьох голосів вона впізнає голос чоловіка який першим пред'являвся їй для впізнання. Голос цього чоловіка вона дуже добре запам'ятала і з упевненістю може вказати, що саме цей голос чоловіка розмовляв з нею 20 листопада 2013 року і назвавшись працівником міліції на ім'я ОСОБА_36 говорив їй про ДТП, яке вчинив її син та про необхідність передачі 30 000 гривень. Вона впізнає голос, який першим їй надавався для впізнання, за манерою розмови, темпом розмови, дикцією та інтонацією. Першим для впізнання потерпілій ОСОБА_23 пред'являвся голос ОСОБА_11 .

Протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 24 квітня 2014 року, під час якого потерпілій ОСОБА_20 надавалося для впізнання чотири відеофайли із записом зразків голосу, протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 25 квітня 2014 року, під час якого потерпілій ОСОБА_19 надавалося для впізнання чотири відеофайли із записом зразків голосу, протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 24 квітня 2014 року, під час якого потерпілій ОСОБА_21 надавалося для впізнання чотири відеофайли із записом зразків голосу, протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 24 квітня 2014 року, під час якого потерпілій ОСОБА_22 надавалося для впізнання чотири відеофайли із записом зразків голосу суд визнає недопустимими доказами, оскільки, згідно протоколу додаткового допиту потерпілої ОСОБА_19 від 25 лютого 2014 року, протоколу додаткового допиту потерпілої ОСОБА_20 від 04 лютого 2014 року, протоколу додаткового допиту потерпілої ОСОБА_21 від 05 лютого 2014 року, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_22 від 07 березня 2014 року потерпілим надавалися для ознайомлення аудіо записи телефонних розмов між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 .

Згідно ч.1 ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.86 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.228 КПК України перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Згідно ч.9 ст.228 КПК України за правилами цієї статті може здійснюватися пред'явлення особи для впізнання за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред'явлені для впізнання.

Оскільки перед проведенням слідчої дії пред'явлення особи для впізнання за голосом потерпілим надавався для прослуховування голос впізнаваної особи під час іншої слідчої дії - допиту, у зв'язку з чим органом досудового розслідування був порушений порядок проведення слідчої дії, суд визнає надані прокурором докази, а саме: протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 24 квітня 2014 року із потерпілою ОСОБА_20 ; протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 25 квітня 2014 року із потерпілою ОСОБА_19 ; протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 24 квітня 2014 року із потерпілою ОСОБА_21 ; протокол пред'явлення для впізнання за голосом від 24 квітня 2014 року із потерпілою ОСОБА_22 - недопустимими та не враховує їх при постановленні рішення у даній справі.

Протокол огляду предметів від 08 квітня 2014 року, згідно якого старший слідчий СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 провів огляд мобільного телефону, виданого ОСОБА_64 20 січня 2014 року; доручення старшого слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 № 9/3-2526 від 12 березня 2014 року суд до уваги не бере, оскільки вони не містять жодних даних, які б вказували на заволодіння майном потерпілих шахрайським шляхом ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку з іншими наявними доказами.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», суди мають ретельно з'ясовувати характер дій тих осіб, котрих органи досудового слідства визнали організаторами злочинної діяльності.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження стороною обвинувачення не доведено жодними об'єктивними доказами, що організатором групи для незаконного отримання грошових коштів шляхом шахрайства з використанням стільникового зв'язку, був саме обвинувачений ОСОБА_9 , а навпаки, надано документи, з яких вбачається, що створити таку групу запропонувала невстановлена особа на ім'я ОСОБА_31 . Саме він надавав вказівки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 щодо адрес потерпілих, процидури отримання грошових коштів, їх розподілу.

У зв'язку із наведеним суд приходить до переконання про необхідність виключення із обвинувачення ОСОБА_9 посилання сторони обвинувачення на його роль, як організатора в організованій групі.

Водночас суд вважає доведеним факт вчинення злочинів по заволодінню майном потерпілих шахрайським шляхом ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 в складі організованої групи, оскільки між ними та особою на ім'я ОСОБА_31 існували стійкі відносини, їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх правила поведінки чи наявність плану злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій між учасниками.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України його вина, повністю доводиться показаннями свідків, а також оголошеними, дослідженими та проаналізованими під час судового розгляду документами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_115 суду показав, що він був присутній під час огляду місця події в січні 2013 року, під час якого було оглянуто автомобіль сірого кольору, розміщений на вул. Ст. Бандери в м. Тернополі. В ході огляду в ОСОБА_9 , який знаходився в салоні автомобіля, було вилучено пістолет.

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_116 .

Протокол огляду місця події від 09 січня 2014 року, відповідно до якого, в присутності понятих, було оглянуто автомобіль марки ВАЗ 211340 д.н.з. НОМЕР_41 , який знаходиться на проїзній частині дороги по вул. Ст. Бандери та Генерала Шухевича в м. Тернополі, який належить ОСОБА_9 , та вилучено серед іншого: мобільний телефон Nokia 6700 із стартовим пакетом «Київстар» № НОМЕР_42 ; поліетиленовий пакет, в якому знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору, яка вилучена із портмоне чорного кольору, добровільно виданого ОСОБА_9 ; пістолет ZORAKI - MOD.914-S та 14 патронів.

Висновок експерта №1-43/14 від 17 січня 2014 року, відповідно до якого наданий на дослідження пістолет, який був вилучений у ОСОБА_40 , є короткоствольною вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом. Цей пістолет виготовлений шляхом переробки (видалення обмежувача зі ствола і встановлення (закручування) саморобного вкладного металевого ствола відповідного діаметру, який одночасно перекриває газовідвідний отвір сигнального (шумового) пістолета моделі «Zoraki mod. 914 - S» за номером НОМЕР_11 , калібру 9 мм, промислового виготовлення, виробництва Туреччини. Дана вогнепальна зброя (гладкоствольний самозарядний пістолет) працездатна і придатна для стрільби 9-ти мм сигнальними (шумовими) набоями (при цьому пістолет працює лише в режимі ручного перезаряджання), 9-ти мм травматичними патронами з еластичними кулями «несмертельної дії» та до проведення пострілів свинцевими кулями шляхом роздільного спорядження, при цьому кулі отримують енергію, достатню для враження людини.

Інформація Управління громадської безпеки УМВС України в Тернопільській області № 11/4-1180 від 27 квітня 2014 року, згідно якої пістолет «Zoraki mod. 914 - S» кал. 9 мм. № НОМЕР_11 на обліку дозвільної системи не значиться.

Висновок експерта № 2-100/14 від 28 лютого 2014 року, відповідно до якого на марлевому відрізку виявлено присутність слідів мастильного матеріалу (нафтового мастила) та продукти пострілу - незгорівші частинки бездимного пороху, нітрит-іони та дифеніламін - стабілізатор нітроцелюлозних порохів.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9 у зберіганні психотропних речовин, його вина доводиться показами свідків та оголошеними, дослідженими та проаналізованими під час судового розгляду документами.

Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_116 .

Висновок експерта №3/115 від 03 квітня 2014 року, відповідно до якого в порошкоподібній речовині блідо-бежевого кольору, що знаходиться в полімерному пакеті з герметизуючою застібкою та смужкою червоного у верхній частині, була вилучена в гр. ОСОБА_40 , виявлено пентедрон, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) та лідокаїн. Лідокаїн до наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не відноситься. PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить 0,0979 грам. Маса пентедрону становить 0,1731 грам. Щодо надання роз'яснень, з приводу віднесення пентедрону до аналогів наркотичних засобів або психотропних речовин, слід звертатися до ДСКН.

Інформація Тернопільського обласного виробничо-торгового аптечного об'єднання № 9/3-4742 від 15 травня 2014 року, згідно якої РVР (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он) не зареєстрований в Україні як лікарський засіб. РVР (1 -феніл-2-піролідин-1 -іл-пентан-1-он) згідно ПКМУ № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», відносяться до Списку 2 таблиці 1 Особливо небезпечні психотропних речовин, обіг яких заборонено. Тому використання цієї речовини в обігу лікарських засобів, на території України, не здійснюється.

Висновок експерта № 2-52/14 від 16 січня 2014 року, відповідно до якого у порошкоподібній речовині білого кольору масою 0,8616 грами, речовин, що відносяться до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого потановою КМ України № 770 від 06 травня 2000 року та зразки яких знаходяться в колекції відділу СВД НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області - не виявлено, суд до уваги не бере, оскільки він спростовується висновком експерта №3/115 від 03 квітня 2014 року.

Крім цього, органами досудового розслідування ОСОБА_9 пред'явлено обвинувачення у збуті психотропних речовин ОСОБА_117 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_118 суду показала, що в січні 2014 року, перед старим новим роком вона зустрілася із ОСОБА_119 та ОСОБА_9 . Під час зустрічі вони відпочивали спочатку в клубі «Бомба», потім поїхали на квартиру, де вживали алкогольні напої та каву. Після цього вони поїхали в сауну. Наркотичних засобів чи психотропних речовин вони не вживали. Протилежні покази під час досудового розслідування вона дала через психологічний тиск працівників міліції, які погрожували її притягнути до кримінальної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_9 свої вини у вчиненні вказаного злочину не визнав.

Інших доказів на доведення вини обвинуваченого ОСОБА_9 стороною обвинувачення під час судового розгляду не надано.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що епізод щодо збуту психотропних речовин ОСОБА_66 слід виключити із обвинувачення ОСОБА_9 , за недоведеністю, а його дії кваліфікувати, як незаконне придбання, зберігання, перевезення психотропних речовин без мети збуту, оскільки прокурором не доведено належними та допустимими доказами намір ОСОБА_9 на його збут.

По обвинуваченню ОСОБА_40 та ОСОБА_13 у вимаганні в потерпілого ОСОБА_18 стороною обвинувачення надано наступні докази.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_18 суду показав, що йому знайомий ОСОБА_13 , як особа, яка знайшла його посвідчення водія. В 2013 році він ( ОСОБА_13 ) зателефонував до нього та вони домовилися про зустріч. Під час зустрічі ОСОБА_13 попросив у нього 1000 грн., як винагороду за знайдене посвідчення водія, однак він мав намір передати йому 500 грн., що він і зробив в подальшому. Жодних погроз в його сторону не було. Гроші він віддав добровільно, а тому претензій до ОСОБА_13 немає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_120 суду показав, що в 2013 році до нього телефонував ОСОБА_121 та цікавився вартістю та процедурою отримання дубліката посвідчення водія.

Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13 травня 2014 року, відповідно до якого, в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_18 за рисами обличчя впізнав ОСОБА_13 , як особу, яка вимагала в нього 1000 грн. за повернення його посвідчення водія і якій він в подальшому передав 500 грн.

Довідка, складена старшим слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 по результатах аналізу інтенсивності з'єднань абонентів із сім-картками № НОМЕР_43 , якою користувався ОСОБА_13 та № НОМЕР_44 , якою користувався ОСОБА_18 .

Інформація Управління УМВС України в Тернопільській області № 13/540 від 23 січня 2014 року, відповідно до якої ОСОБА_18 18 серпня 2007 року отримав посвідчення водія НОМЕР_12 категорії «АВ».

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 06 січня 2014 року, відповідно до якого оперуповноваженим в ОВС ВБМОЗГ УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_114 досліджено результати проведення УБОЗ УМВС України в Тернопільській області негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім карткою НОМЕР_20 , яким користується ОСОБА_9 , що проводився з 31 серпня 2013 року по 18 жовтня 2013 року за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 20 серпня 2013 року №01/1219цт. Інформація міститься на носії інформації DVD R № 137цт, який досліджений в судовому засіданні. У вказаному протоколі та прослуханих в судовому засіданні звукових файлах зафіксовані розмови з 31 серпня 2013 року по 18 жовтня 2013 року між ОСОБА_9 та іншими абонентами, в тому числі ОСОБА_13 , під час яких ОСОБА_9 з'ясовує вартість отримання прав категорії «А», «Б», обговорюють із ОСОБА_13 зустріч із потерпілим ОСОБА_18 .

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення. Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на сторону обвинувачення (ч. 1 ст. 92 КПК України).

З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов'язаними діями: 1) пред'явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди.

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні доказів, а саме із показів потерпілого ОСОБА_18 , обвинуваченим ОСОБА_13 та ОСОБА_9 до нього жодних погроз не застосовувалось, а кошти він віддав добровільно в рахунок винагороди.

У зв'язку із наведеним, суд приходить до переконання, що відсутня подія злочину - вимагання у потерпілого ОСОБА_18 грошових коштів 08 вересня 2013 року, у зв'язку з чим ОСОБА_13 та ОСОБА_9 слід виправдати за ч. 2 ст. 189 КК України.

По обвинуваченню ОСОБА_40 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази.

Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2014 року, якою надано дозвіл старшому слідчому СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 або за його дорученням старшому оперуповноваженому в ОВС УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_122 на проведення тимчасового доступу до банківських документів, а саме документів, в яких міститься інформація про рух коштів по рахунку фізичної особи № НОМЕР_15 ОСОБА_123 за період з 15 листопада 2013 року до 06 грудня 2013 року. Строк дії вказаної ухвали протягом місяця з дня її постановлення, тобто до 17 травня 2014 року.

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 30 травня 2014 року оперуповноважений ВКР ТМВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_124 з 10 год. 43 хв. по 11 год. 10 хв. в приміщенні ПАТ КБ «ПриватБанк», у присутності понятих, на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2014 року, ознайомився із документами, вказаними в ухвалі та вилучив їх копії, згідно опису.

Згідно ч. 1 ст. 165 КПК України, особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.

Враховуючи, що тимчасовий доступ до банківських документів, а саме документів, в яких міститься інформація про рух коштів по рахунку фізичної особи № НОМЕР_15 ОСОБА_123 , проведений без передбаченого законом на це дозволу, оскільки строк дії ухвали закінчився, та не уповноваженою на це особою, суд, у відповідності до п.1 ч.2, ч. 1 ст. 87 КПК України визнає протокол тимчасового доступу до речей і документів від 30 травня 2014 року та копії документів, вилучених під час застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження недопустимими доказами та не бере їх до уваги під час ухвалення рішення у даній справі.

Рапорт слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_125 від 22 листопада 2013 року, який доповідає про те, що ОСОБА_126 в приміщенні його кабінету добровільно надала роздруківку руху коштів по її банківському рахунку № НОМЕР_17 в період з 01 вересня 2013 року по 22 листопада 2013 року. Копія вказаної роздруківки без жодних підписів надана стороною обвинувачення, як доказ. Однак суд враховуючи вимоги ч. 3 ст. 99 КПК України, згідно якої сторона кримінального провадження зобов'язана надати суду оригінал документа, визнає копію роздруківки руху коштів по банківському рахунку ОСОБА_51 № НОМЕР_17 в період з 01 вересня 2013 року по 22 листопада 2013 року, недопустимим доказом.

Враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано жодних належних чи допустимих доказів на доведення вини обвинувачених ОСОБА_40 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209 КК України, суд приходить до переконання, що останніх слід виправдати за вказаною статтею, у зв'язку із недоведенням їх вини у вчиненні кримінальних правопорушень.

По обвинуваченню ОСОБА_40 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у відкритому викраденні чужого майна в потерпілого ОСОБА_75 , стороною обвинувачення надано наступні докази.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_80 суду показав, що приблизно десять років тому познайомився із ОСОБА_127 ( ОСОБА_128 ). Одного разу, (точної дати не пригадує) зустрівшись із нею в районі Оріону, що в м. Тернополі, він позичив у неї грошові кошти в сумі 300 гривень, які повинен був повернути на наступний день. Однак цього не зробив через відсутність у нього такої суми. Приблизно через місяць, в темну пору доби, до нього за місцем його проживання прийшли ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , забирати вищевказаний борг. Крім нього, у квартирі також перебувала ОСОБА_129 . Він проживає на першому поверсі трьохквартирного будинку. Обвинуваченні попередньо не повідомляли його, що до нього прийдуть. ОСОБА_12 зайшов в приміщення квартири через двері, однак хто їх йому відкривав не пригадує. ОСОБА_13 в свою чергу, проник в його квартиру через вікно, дозволу на яке він не давав. Спочатку, обвинувачені говорили через закриті двері із ОСОБА_130 , але він із нею від них ( ОСОБА_13 , ОСОБА_12 ) не переховувалися. Коли хлопці, проникли в приміщення його квартири, то розмова між ними розпочалася з приводу повернення боргу, однак він повідомив, що грошей не має, а тому, вони можуть взяти його речі, а після повернення ним боргу - віддати їх йому назад. Ним надано було наступні речі: маска, ніж, фотоапарат, годинник та можливо й інші речі, але точно не пригадує. Між ним та ОСОБА_13 була «шарпанина», яка тривала декілька секунд, в процесі якої отримав синяк, оскілки вдарився об шафу. Факт нанесення ОСОБА_13 йому тілесних ушкоджень чи наявності фізичного тиску заперечує. В квартирі обвинуваченні перебували приблизно до 5 хвилин. Із заявою добровільно з даного приводу він не звертався, оскільки вважав їхні дії нормальними. Щодо наявності такої заяви в матеріалах кримінального провадження, повідомив, що підписав її лише під тиском працівників міліції. Пояснення були написані без його участю, він лише їх підписав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_83 суду показала, що ОСОБА_13 знає ОСОБА_131 . Будучи в приміщенні квартири ОСОБА_75 , до них прийшли ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , як вони повідомили - з приводу повернення потерпілим боргу. Вона вхідних дверей не відкривала, а розмовляла із ними через них, при цьому говорила, що ОСОБА_132 в квартирі немає. Говорила так, на вимогу самого ж потерпілого. В подальшому в приміщення квартири через вікно проник ОСОБА_13 , та із середини відкрив двері ОСОБА_12 . Чи застосовували вони до потерпілого ОСОБА_75 фізичну силу не бачила, та й взагалі самої розмови між ними не чула. Хлопці між собою розмовляли в кімнаті. Обвинувачені взяли фотоапарат, ніж, маску, ручний годинник з дозволу потерпілого, які потім той забере, якщо поверне борг та покинули приміщення квартири, де орієнтовно перебували до 5 хвилин. Коли обвинувачені покинули приміщення квартири, то тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_132 не бачила. Заяву їй писати сказали працівники міліції. Покази їй диктували також працівники міліції. Її допитували за відсутності батьків та педагога.

Заява ОСОБА_83 , яка надійшла на адресу Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області 07 грудня 2013 року, згідно якої остання просить притягнути до відповідальності невідомих осіб на ім'я ОСОБА_133 та ОСОБА_134 , які 21 вересня 2013 року, близько 18 год. 00 хв. прийшли до квартири АДРЕСА_16 , де вона знаходилася разом із своїм знайомим ОСОБА_135 . Оскільки вона дверей їм не відчинила, ОСОБА_134 проник у вказану квартиру через вікно та почав наносити ОСОБА_79 удари, вимагаючи при цьому у нього гроші в сумі 500 доларів США. Зрозумівши, що вказана сума грошей відсутня у ОСОБА_75 , ОСОБА_134 , разом із ОСОБА_136 забрали із помешкання венеціанську маску, фотоапарат, колекційний ніж з чохлом та наручний годинник. Вказані речі вони помістили в клітчату сумку та вийшли з квартири, погрожуючи при цьому їй та ОСОБА_79 фізичною розправою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_83 вказані обставини не підтвердила та повідомила, що заява була написана нею під тиском працівників міліції.

Заява ОСОБА_13 від 10 січня 2014 року, в якій останній повідомляє, що разом із ОСОБА_137 за вказівкою ОСОБА_9 скоїв пограбування ОСОБА_138 в м. Тернополі по вул. Збаразька та за допомогою ОСОБА_9 отримав 500 гривень за повернення посвідчення водія ОСОБА_139 , рапорт оперуповноваженого в ОВС УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_140 , в якому останній доповідає про звернення ОСОБА_13 із вищевказаною заявою та повідомляє, що в УБОЗ наявні матеріали по викраденню майна в ОСОБА_131 .

Як вбачається із долученого захисником ОСОБА_26 листа т.в.о. начальника УМВС України в Тернопільській області №21/2-1068 від 07 вересня 2015 року, 10 січня 2014 року в журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до УБОЗ УМВС України в Тернопільській області зареєстровано ОСОБА_13 , який прибув до УБОЗ о 16:50 год. для проведення допиту та залишив вказану установу о 21:25 год. Крім того, відповідно до інформації, яка міститься в інтегрованій інформаційно-пошуковій системі ОВС України, 10 січня 2014 року о 16:00 год. в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події УБОЗ УМВС України в Тернопільській області під № 7 зареєстровано рапорт оперуповноваженого в ОВС УБОЗ УМВС про звернення до нього ОСОБА_13 про вчинення останнім злочину.

Крім цього, як вбачається із листа комунальної установи Тернопільської обласної ради «Тернопільський обласний наркологічний диспансер» № 1007/1 від 14 березня 2014 року, наданого стороною захисту, ОСОБА_13 10 січня 2014 року проходив замісну підтримуючу терапію у диспансері та отримав препарат ЗПТ в 10 год. 54 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно ч. 8 ст. 95 КПК України, сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.

Як показав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 , надана як доказ стороною обвинувачення заява від 10 січня 2014 року, написана ним під тиском працівників правоохоронних органів.

Враховуючи викладене, суд визнає недопустимим доказом заяву ОСОБА_13 від 10 січня 2014 року та рапорт оперуповноваженого в ОВС УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_140 та не бере їх до уваги при прийнятті рішення по справі.

Витяг з протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, в якому містяться результати проведення негласної слідчої «розшукової» дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону із сім-картою НОМЕР_20 , яким користується ОСОБА_9 , що проводилося з 31 серпня 2013 року по 17 жовтня 2013 року, за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 20 серпня 2013 року № 01/1219 цт. Вказаний протокол містить розмови між особами, серед яких є розмови між ОСОБА_9 та іншою особою, щодо боргу « ОСОБА_141 »; з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 щодо їх зустрічі з ОСОБА_89 , під час якої ОСОБА_13 розповідає ОСОБА_9 яким чином вини потрапили в житло потерпілого, що відбувалося в квартирі ОСОБА_75 , а також описує речі, які він там взяв.

Зазначену інформацію обвинувачений ОСОБА_13 пояснив, як бажання останнього похвастатися перед ОСОБА_9 .

Заява ОСОБА_75 від 08 січня 2014 року, в якій він дозволяє провести огляд його квартири за адресою: АДРЕСА_15 ; протокол огляду місця події від 08 січня 2014 року з таблицею ілюстрацій, під час якого, в присутності понятих, було оглянуто квартиру за адресою: АДРЕСА_15 , в ході якого вилучено два поліпропіленових шнурки оранжевого кольору, які були прикріплені до механічної ручки віконного профілю, який відкривається та прибитого на стелі цвяха і які перешкоджали проникнути в квартиру через вікно, на якому вони знаходилися. Як пояснив ОСОБА_80 21 вересня 2013 року один із нападників пропалив цей поліпропіленовий шнурок, в результаті чого верхня частина вікна відкрилась і цей нападник через отвір у даному вікні проник у середину його квартири.

Заява потерпілого ОСОБА_75 від 09 січня 2014 року та протокол пред'явлення особи для впізнання від 09 січня 2014 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_80 за рисами обличчя впізнав ОСОБА_12 , як особу, яка 21 вересня 2013 року вчинила на нього напад за адресою АДРЕСА_15 та заволоділа його майном.

Заява ОСОБА_75 від 07 грудня 2013 року про залучення його до кримінального провадження № 12013210010004516 від 07 грудня 2013 року як потерпілого.

Заява потерпілого ОСОБА_75 від 10 січня 2014 року та протокол пред'явлення особи для впізнання від 10 січня 2014 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_80 за рисами обличчя та тілобудовою впізнав ОСОБА_13 , як особу, яка 21 вересня 2013 року вчинила на нього напад за адресою АДРЕСА_15 та заволоділа його майном.

Заява свідка ОСОБА_83 від 10 січня 2014 року та протокол пред'явлення особи для впізнання від 10 січня 2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_83 за рисами обличчя та тілобудовою впізнала ОСОБА_13 , як особу, яка 21 вересня 2013 року вчинила напад на неї та ОСОБА_75 за адресою АДРЕСА_15 та заволоділа його майном.

Протокол пред'явлення особи для впізнання від 09 січня 2014 року, згідно якого свідок ОСОБА_83 за рисами обличчя та тілобудовою впізнала ОСОБА_12 , як особу, яка 21 вересня 2013 року вчинила напад на неї та ОСОБА_75 за адресою АДРЕСА_15 та заволоділа його майном.

Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 січня 2014 року про дозвіл на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_20 та протокол обшуку від 09 січня 2014 року, згідно якого, під час обшуку в квартирі АДРЕСА_20 по місцю проживання ОСОБА_9 , в присутності понятих ОСОБА_142 та ОСОБА_143 , ОСОБА_144 добровільно видала маску, а також вилучено, серед іншого: мобільні телефони марки «Nokia» синього та чорного кольорів, сім карти операторів стільникового зв'язку «Wind», «Tim», пластикові картки від сім-карток операторів стільникового зв'язку «Київстар» - 3 штуки, «Мтс» - 1 штука, 16 гільз та 5 гумок у формі куль, паперова коробка з набоями в кількості 20 штук, набої в кількості 14 штук з гумовими кулями, маска з тканини чорного кольору із отворами для очей та рота, гумову палку та дві бити, газовий балончик, ніж складний в чорному матерчатому чохлі та ніж з чорною рукоядкою у коричневому шкіряному чохлі, з яких також вилучено папілярні сліди, грошові кошти в сумі 500 доларів США та 5500 грн., які вилучені із червоного гаманця, який знаходився у столі.

Протокол пред'явлення речей для впізнання від 15 січня 2014 року, згідно якого, в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_80 зазначив, що серед пред'явлених йому для впізнання чотирьох ножів він не впізнає ножа, який належить йому і яким заволоділи нападники 21 вересня 2013 року. Під час вказаної слідчої дії під номером один потерпілому пред'являвся ніж, який був вилучений в ході обшуку по місцю проживання ОСОБА_9 09 січня 2014 року.

Вказаний доказ суд відкидає та не бере до уваги, оскільки у ньому відсутні дані, які б вказували на причетність ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 до вчинення відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_131 .

Протокол пред'явлення речей для впізнання від 15 січня 2014 року, згідно якого, в присутності понятих, потерпілий ОСОБА_80 , серед пред'явлених йому для впізнання чотирьох ножів за індивідуальними ознаками, а саме: довжиною ножа, руків'ям, написом на лезі, характерними пошкодженнями, матерчастим чохлом до нього, впізнав ножа, який належить йому і яким заволоділи нападники 21 вересня 2013 року. Вказаний ніж знаходиться під номером чотири. Під час вказаної слідчої дії під номером чотири потерпілому пред'являвся ніж, який був вилучений в ході обшуку по місцю проживання ОСОБА_9 09 січня 2014 року.

Постанова начальника відділу СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_145 про відібрання зразків для проведення експертизи від 09 січня 2014 року та протокол отримання зразків для експертизи від 09 січня 2014 року, згідно якого у ОСОБА_9 було відібрано зразки пальців рук для проведення дактилоскопічної експертизи.

Постанова старшого слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 про відібрання зразків для проведення експертизи від 10 січня 2014 року та протокол отримання зразків для експертизи від 10 січня 2014 року, згідно якого у ОСОБА_13 було відібрано зразки пальців рук для проведення дактилоскопічної експертизи.

Постанова начальника відділу СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_145 про відібрання зразків для проведення експертизи від 09 січня 2014 року та протокол отримання зразків для експертизи від 09 січня 2014 року, згідно якого у ОСОБА_12 було відібрано зразки пальців рук для проведення дактилоскопічної експертизи.

Постанова про призначення дактилоскопічної експертизи від 13 січня 2013 року та висновок експерта № 1-48/14 від 20 січня 2014 року, відповідно до якого слід пальця руки, вилучений під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_21 , придатний для ідентифікації особи. Решта слідів папілярних узорів розміром 15x10 мм, 17x7 мм, 10x8 мм, 10x12 мм та 20x16 мм, відкопійовані на відрізок липкої стрічки прямокутної форми, розміром 130x48 мм, вилучені із леза ножа у чорному чохлі, непридатні для ідентифікації особи. Слід пальця руки розміром 10x12 мм, відкопійований на відрізок липкої стрічки розміром 80x48 мм, вилучений із леза ножа у коричневому чохлі, залишений великим пальцем правої руки ОСОБА_146 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Встановити, чи залишені сліди папілярних узорів розміром 15x10 мм, 17x7 мм, 10x8 мм, 10x12 мм та 20x16 мм, пальцями чи долонними поверхнями рук ОСОБА_147 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_146 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_148 ІНФОРМАЦІЯ_10 , не можливо у зв'язку з непридатністю слідів для ідентифікації за ними особи.

Вказані докази суд відкидає та не бере до уваги, оскільки у них відсутні дані, які б вказували на причетність ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 до вчинення відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_75 , враховуючи, що ніж у коричневому чохлі, на якому ідентифіковані сліди пальців рук, потерпілим ОСОБА_89 не впізнаний.

Постанова про призначення товарознавчої експертизи від 15 січня 2014 року та висновок експерта № 6-50/14 від 03 лютого 2014 року, згідно якого залишкова вартість наданого на дослідження розкладного ножа із чохлом, із врахуванням зносу, станом на 21 вересня 2013 року може становити 105 грн.

Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 січня 2014 року про дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_12 та протокол обшуку від 09 січня 2014 року, відповідно до якого, в присутності понятих, із квартири по АДРЕСА_4 , вилучено: мобільний телефон чорного кольору «Fly» із сім-картками оператора стільникового зв'язку «Київстар» та «Life»; складний ніж; мобільний телефон «Nokia»; пластикові карточки від стартових пакетів операторів стільникового зв'язку «Київстар» - 2 штуки № НОМЕР_45 , № НОМЕР_19 , «Life» - 2 штуки № НОМЕР_46 , № НОМЕР_47 ; сім карту оператора стільникового зв'язку «Київстар»; сім карту оператора стільникового зв'язку «Life»; цифровий фотоапарат «Casio EXZ 160» із сумкою для нього.

Протокол огляду предметів від 11 січня 2014 року, відповідно до якого старшим слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_149 були оглянуті речі, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , серед яких пластикові карточки синього кольору від сім-карток оператора стільникового зв'язку «Київстар» з номерами: НОМЕР_48 , НОМЕР_49 , НОМЕР_50 .

Протокол огляду предметів від 11 січня 2014 року, відповідно до якого старшим слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 були оглянуті речі, вилучені 10 січня 2014 року під час затримання ОСОБА_13 та під час обшуку за місцем його проживання, серед яких мобільний телефон «Nokia» з сім-картою № НОМЕР_51 та дві пластикові карточки від сім-карток оператора стільникового зв'язку «Київстар» з номерами: НОМЕР_51 , НОМЕР_52 .

Протокол огляду предметів від 23 січня 2014 року, відповідно до якого старшим слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 були оглянуті речі, вилучені 09 січня 2014 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 , серед яких мобільний телефон «Fly» з сім-картою № НОМЕР_53 ; пластикові карточки від стартових пакетів операторів стільникового зв'язку «Київстар» - 2 штуки № НОМЕР_45 , № НОМЕР_19 , «Life» - 2 штуки № НОМЕР_46 , № НОМЕР_47 ; стартовий пакет № НОМЕР_54 .

Протокол огляду предметів від 14 березня 2014 року, згідно якого старшим слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 було оглянуто два поліпропіленових шнурки, вилучені 08 січня 2014 року під час огляду помешкання ОСОБА_75 за адресою: АДРЕСА_15 ;

Постанова про призначення товарознавчої експертизи від 15 січня 2014 року та висновок експерта № 6-49/14 від 22 січня 2014 року, згідно якого залишкова вартість наданої на дослідження цифрової фотокамери «CASIO» з чохлом до неї, із врахуванням зносу, станом на 21 вересня 2013 року може становити 250 грн. при умові працездатності фотокамери.

Протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 06 січня 2014 року, відповідно до якого оперуповноваженим в ОВС ВБМОЗГ УБОЗ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_114 досліджено результати проведення УБОЗ УМВС України в Тернопільській області негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з телефону з сім карткою НОМЕР_20 , яким користується ОСОБА_9 , що проводився з 31 серпня 2013 року по 18 жовтня 2013 року за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 20 серпня 2013 року №01/1219цт. Інформація міститься на носії інформації DVD R № 137цт, який досліджений в судовому засіданні. У вказаному протоколі та прослуханих в судовому засіданні звукових файлах зафіксовані розмови з 31 серпня 2013 року по 18 жовтня 2013 року між ОСОБА_9 та іншими абонентами, в тому числі ОСОБА_13 , під час яких ОСОБА_9 з'ясовує вартість отримання прав категорії «А», «Б», обговорюють із ОСОБА_13 зустріч із потерпілим ОСОБА_18 , а також борг потерпілого ОСОБА_75 , можливість його повернення. Також в цьому протоколі міститься розмова між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 про перебування останнього у помешканні потерпілого ОСОБА_75 21 вересня 2013 року та отримання ним речей, які належать потерпілому.

Висновок експерта № 1-60/14 від 24 січня 2014 року; протокол обшуку від 10 січня 2014 року, згідно якого в квартирі по АДРЕСА_5 вилучено дві пластикові картки від стартових пакетів оператора стільникового зв'язку «Київстар» № НОМЕР_55 та № НОМЕР_56 , які згідно постанови від 11 січня 2014 року та розписки ОСОБА_150 повернуті останній; протокол огляду предметів від 15 лютого 2014 року, згідно якого старшим слідчим СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_103 було оглянуто ніж, вилучений 09 січня 2014 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 ; постанову від 15 лютого 2014 року про повернення ОСОБА_151 ножа, вилученого під час обшуку за адресою: АДРЕСА_4 та її розписка про отримання вказаного ножа від 07 квітня 2014 року; висновок експерта № 1-62/14 від 24 січня 2014 року не беруться судом до уваги, оскільки вони не містять жодних даних, які б вказували на вчинення ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 відкритого викрадення майна, не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку з іншими наявними доказами.

З об'єктивної сторони вчинення грабежу можливе у формі: відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування (ненасильницький грабіж); відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрози його застосування (насильницький грабіж).

Як вбачається із досліджених в судовому засіданні доказів, а саме із показів потерпілого ОСОБА_75 , його особисті речі він передав ОСОБА_13 добровільного, без застосування до нього насильства - в рахунок боргу. Складені документи за його участю під час досудового розслідування та інформація, яка в них міститься, була надана ним під тиском працівників міліції. Будь-яких претензій до обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 у нього немає.

У зв'язку із наведеним, суд приходить до переконання, що відсутня подія злочину - відкрите викрадення майна потерпілого ОСОБА_75 21 вересня 2013 року, у зв'язку з чим ОСОБА_9 та ОСОБА_12 слід виправдати за ч. 3 ст. 186 КК України.

Однак, суд вважає, що в діях ОСОБА_13 містяться ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла, а тому, керуючись ч. 3 ст. 337 КК України, приходить до переконання про необхідність змінити правову кваліфікацію вчиненого ним злочину.

Аналізуючи усе вище викладене, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та кваліфікує їх дії:

ОСОБА_9

- за ч. 4 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою;

- за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, зберігання, носіння вогнепальної зброї без передбаченого Законом дозволу;

за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення особливо небезпечних психотропних речовин без мети збуту.

ОСОБА_11

- за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, організованою групою.

ОСОБА_12

ОСОБА_13

- за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, деякі із яких, згідно ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, обставини їх вчинення, зокрема мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, наслідки їх вчинення, особу винного, а саме його вік, те, що він у відповідності до ст. 89 КК України не судимий, стан його здоров'я - здоровий, позитивно характеризується за місцем проживання, конкретні обставини справи, думку потерпілих щодо призначення йому покарання, які вважають, що його не слід суворо карати. До обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд відносить часткове визнання вини, щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданого збитку, зокрема потерпілим ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_152 , ОСОБА_23 - повністю, а потерпілій ОСОБА_22 - частково. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд не вбачає. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому також не має.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_9 , йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Вищевказані основне та додаткове покарання, суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, згідно ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, обставини їх вчинення, зокрема мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, наслідки їх вчинення, особу винного, а саме його вік, те, що він раніше неодноразово судимий за умисні, корисливі злочини, стан його здоров'я - бокова кіста шиї, хронічний гастродуоденіт, негативно характеризується за місцем відбуття попереднього покарання, конкретні обставини справи, думку потерпілих щодо призначення йому покарання, які вважають, що його не слід суворо карати. До обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд відносить визнання вини, щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданого збитку, зокрема потерпілим ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_152 , ОСОБА_23 - повністю, а потерпілій ОСОБА_22 - частково. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_11 суд не вбачає. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому також не має.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_11 , йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Вищевказані основне та додаткове покарання, суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, згідно ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких, обставини їх вчинення, зокрема мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, наслідки їх вчинення, особу винного, а саме його вік, те, що він раніше не судимий, стан його здоров'я - хронічний гастродуоденіт, позитивно характеризується за місцем проживання, конкретні обставини справи, думку потерпілих щодо призначення йому покарання, які вважають, що його не слід суворо карати. До обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд відносить визнання вини, щире каяття та добровільне часткове відшкодування завданого збитку, зокрема потерпілим ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_152 , ОСОБА_23 - повністю, а потерпілій ОСОБА_22 - частково. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд не вбачає. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому також не має.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_12 , йому слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Вищевказані основне та додаткове покарання, суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_13 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, згідно ст. 12 КК України відносяться до злочину невеликої тяжкості, обставини його вчинення, зокрема мета, спосіб, наслідки його вчинення, особу винного, а саме його вік, те, що він раніше судимий, стан його здоров'я - розлад психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, хронічний гепатит «С», конкретні обставини справи. Обставин, які б пом'якшували та/або обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_13 суд не вбачає. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому не має.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_13 , йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі. Вищевказане покарання, суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_75 до ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід залишити без розгляду, оскільки такі відшкодовані обвинуваченими (відповідачами) в добровільному порядку під час судового провадження.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_22 про стягнення із ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 31972 гривні матеріальної шкоди і 500 гривень моральної шкоди, підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних міркувань.

Згідно ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина у завдані ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 матеріальної шкоди, що становить 31972 гривні потерпілій ОСОБА_22 доведена під час судового провадження. Як вбачається із заяви ОСОБА_22 від 20 травня 2016 року, матеріальна шкода їй відшкодована частково в сумі 16000 гривень, а моральних претензій вона не має. А тому, зважаючи на вищевикладене, її цивільний позов про стягнення із ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 31972 гривні матеріальної шкоди і 500 гривень моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, в частині стягнення із обвинувачених (відповідачів) матеріальної шкоди в сумі 15972 гривні.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_9 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

Витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз № 1-48/14 від 20 січня 2014 року, в розмірі 550,62 грн., № 6-50/14 від 03 лютого 2014 року, в розмірі 342,3 грн., № 1-61/14 від 27 січня 2014 року, в розмірі 391,2 грн., № 1-60/14 від 24 січня 2014 року, в розмірі 391,2 грн., № 6-49/14 від 22 січня 2014 року, в розмірі 342,3 грн., № 1-62/14 від 24 січня 2014 року, в розмірі 244,5 грн. слід компенсувати за рахунок Державного бюджету України, оскільки епізоди, у яких вказані висновки слугували як доказ визнані судом недоведеними.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати невинуватим та виправдати за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 189 КК України, у зв'язку із відсутністю події злочинів.

ОСОБА_9 визнати невинуватим та виправдати за ч. 1 ст. 209 КК України, у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні цього злочину.

ОСОБА_12 визнати невинуватим та виправдати за ч. 3 ст. 186 КК України, у зв'язку із відсутністю події злочину.

ОСОБА_12 визнати невинуватим та виправдати за ч. 1 ст. 209 КК України, у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні цього злочину.

ОСОБА_13 визнати невинуватим та виправдати за ч. 2 ст. 189 КК України, у зв'язку із відсутністю події злочину.

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання за:

-ч.4 ст. 190 КК України у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

-ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

-ч.1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

-ч.1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_9 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з 09 січня 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_9 в строк призначеного судом покарання термін його попереднього ув'язнення з 09 січня 2014 року по 23 травня 2016 року, що становить 2 роки 4 місяці 14 днів, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі дорівнює два дні попереднього ув'язнення.

Запобіжний захід ОСОБА_9 , до вступу вироку в законну силу, залишити попередній, тримання під вартою, який продовжити на 2 місяці, визначивши кінцевий термін його дії - 21 липня 2016 року о 23 год. 59 хв.

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за:

-ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_11 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з 08 лютого 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_11 в строк призначеного судом покарання термін його попереднього ув'язнення з 08 лютого 2014 року по 23 травня 2016 року, що становить 2 роки 3 місяці 15 днів, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі дорівнює два дні попереднього ув'язнення.

Запобіжний захід ОСОБА_11 , до вступу вироку в законну силу, залишити попередній, тримання під вартою, який продовжити на 2 місяці, визначивши кінцевий термін його дії - 21 липня 2016 року о 23 год. 59 хв.

ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за:

-ч.4 ст. 190 КК України у виді 5 (п'яти) років 1 (один) місяць позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_12 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 рахувати з 10 січня 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_12 в строк призначеного судом покарання термін його попереднього ув'язнення з 10 січня 2014 року по 23 травня 2016 року, що становить 2 роки 4 місяці 13 днів з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі дорівнює два дні попереднього ув'язнення.

Запобіжний захід ОСОБА_12 , до вступу вироку в законну силу, залишити попередній, тримання під вартою, який продовжити на 2 місяці, визначивши кінцевий термін його дії - 21 липня 2016 року о 23 год. 59 хв.

ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_13 в строк призначеного судом покарання у виді обмеження волі, строк його попереднього ув'язнення з 10 січня 2014 року по 08 квітня 2015 року, що становить 1 рік 2 місяці 29 днів, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КК України, з врахуванням, що одному дню позбавлення волі відповідають два дня обмеження волі, вважати ОСОБА_13 таким, що відбув призначене судом покарання за даним вироком повністю.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_75 до ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_22 про стягнення із ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 31972 гривні матеріальної шкоди і 500 гривень моральної шкоди - задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 15972 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) гривні завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_9 в користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів №3/115 від 03 квітня 2014 року в сумі 307 грн. 45 коп., судової балістичної експертизи №1-43/14 від 17 січня 2014 року в сумі 244 грн. 50 коп., судово-хімічної експертизи вибухових речовин продуктів пострілу та вибуху №2-100/14 від 28 лютого 2014 року в сумі 293 грн. 40 коп. на загальну суму 845,35 (вісімсот сорок п'ять гривень тридцять п'ять копійок) гривень.

Витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз № 1-48/14 від 20 січня 2014 року, в розмірі 550,62 грн., № 6-50/14 від 03 лютого 2014 року, в розмірі 342,3 грн., № 1-61/14 від 27 січня 2014 року, в розмірі 391,2 грн., № 1-60/14 від 24 січня 2014 року, в розмірі 391,2 грн., № 6-49/14 від 22 січня 2014 року, в розмірі 342,3 грн., № 1-62/14 від 24 січня 2014 року, в розмірі 244,5 грн. - компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Арешт, накладений згідно ухвал Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2014 року - скасувати, після набрання вироком законної сили.

Мобільний телефон марки «Fly PS 106» ІМЕІ НОМЕР_57 , ІМЕІ НОМЕР_58 , з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Київстар» із серійним номером НОМЕР_59 та з сім-карткою оператора стільникового зв'язку «Лайф» без серійного номера; мобільний телефон марки «Nokia N73-1» ІМЕІ НОМЕР_60 ; дві пластикові карточки від сім-карток оператора стільникового зв'язку «Київстар» із номером НОМЕР_19 та НОМЕР_45 ; дві пластикові карточки від сім-карток оператора стільникового зв'язку «Лайф» із номером НОМЕР_46 та НОМЕР_47 ; сім-картка оператора стільникового зв'язку «Київстар» із серійним номером НОМЕР_61 ; сім-картка оператора стільникового зв'язку «Лайф» із серійним номером НОМЕР_62 - конфіскувати в дохід держави.

Мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору; мобільний телефон марки «Nokia» синього кольору; сім-картка оператора стільникового зв'язку «WIND»; сім-картка оператора стільникового зв'язку «ТІМ»; три пластикові карточки від сім-карток оператора стільникового зв'язку «Київстар»; одна пластикова карточка від сім-картки оператора стільникового зв'язку «МТС» - конфіскувати в дохід держави.

Речові докази по справі:

-два поліпропіленових шнурки, карнавальну маску, розкладний ніж з чохлом до нього, цифрову фотокамеру «CASIO EX-Z100», маску з тканини чорного кольору з отворами для очей та рота, гумову палку; алюмінієву та дерев'яну биту; газовий балончик - повернути законному володільцю, після набрання вироком законної сили;

-грошові кошти в сумі 500 доларів США (п'ять грошових купюр номіналом по 100 доларів США) - повернути ОСОБА_153 після набрання вироком законної сили;

-пістолет «Zoraki mod.914 - S», № НОМЕР_11 із кобурою до нього - конфіскувати, після набрання вироком законної сили;

-порошкоподібну речовину блідо-бежевого кольору - знищити, після набрання вироком законної сили;

-аркуш паперу, добровільно наданого ОСОБА_19 25 лютого 2014 року - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-аркуш паперу, добровільно наданого ОСОБА_23 14 березня 2014 року - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль ВАЗ 211340 д.н.з. НОМЕР_63 , який зберігається на спецмайданчику УДАІ УМВС України в Тернопільській області та свідоцтво про реєстрацію цього автомобіля - повернути власнику, після набрання вироком законної сили;

-грошові кошти в сумі 754 гривні та 1 долар США, які вилучені 09 січня 2014 року під час особистого огляду ОСОБА_9 - конфіскувати в дохід держави, після набрання вироком законної сили;

-грошові кошти в сумі 500 доларів США, які вилучені 09 січня 2014 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 - повернути власнику ОСОБА_154 , після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Попередній документ

58026855

Наступний документ

58026857

Інформація про рішення:

№ рішення:	58026856
№ справи:	607/10377/14-к
Дата рішення:	23.05.2016
Дата публікації:	15.03.2023
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство