Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1155/16-к
01.06.2016 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 та захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 його законного представника ОСОБА_8 та захисника адвоката ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 , представника служби у справах дітей Виноградівської РДА - ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів матеріали кримінального провадження, внесеного 29.03.2016 р. до ЄРДР за №12016070080000316 за обвинуваченням -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта незакінчена середня, учня 9-го класу Виноградівської ЗОШ №3, не працює, раніше не судимого, ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11.04.2016 року застосовано примусові заходи виховного характеру терміном на 1 рік,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, освіта незакінчена середня, учня 9-го класу Виноградівської ЗОШ №3, не працює, раніше не судимого,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 27.03.2016 року близько 9 години 15 хвилин, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити його протиправні дії, з метою особистого збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх карність, проник через огорожу на територію за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_10 , звідки із новобудови гаражного приміщення викрав радіатор до промислової холодильної установки, вартість якого згідно висновку експерта від 26.04.2016 року становить 500 гривень, чим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Він же, 27.03.2016 року близько 11 години 00 хвилин за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7 , керуючись єдиним умислом направленим на заволодіння чужим майном, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити їх протиправні дії, з метою особистого збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх карність, проникли через огорожу на територію господарства за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_10 , звідки із новобудови гаражного приміщення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 викрали радіатор до промислової холодильної установки, вартість якого згідно висновку експерта від 26.04.2016 року становить 500 гривень, чим самим заподіяли потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Він же, 27.03.2016 року близько 13 години 45 хвилин, керуючись єдиним умислом направленим на заволодіння чужим майном продовжуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх карність, знову проник через огорожу на територію господарства за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_10 , звідки із новобудови гаражного приміщення викрав вал з флянцем середнього мосту до автомобіля «Камаз-5511», який згідно висновку експерта від 26.04.2016 року становить 2897 гривень, передню цапфу з амортизатором та шаровою опорою в зборі на автомобіль марки «Вольваген Т-2», які згідно висновку експерта від 26.04.2016 року становлять 240 гривень, колінчастий вал на автомобіль марки «Вольваген Т-2», який згідно висновку експерта від 26.04.2016 року становить 1400 гривень, шарову опору в зборі до автомобіля «Фіат Скудо», яка згідно висновку експерта від 26.04.2016 року становить 250 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на суму 5671 гривень.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в інше приміщення, а відтак за сукупністю ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185 КК України.
Суд визнав доведеним що обвинувачений ОСОБА_7 27.03.2016 року близько 11 години 00 хвилин за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б могли викрити їх протиправні дії, з метою особистого збагачення за рахунок крадіжки чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх карність, разом з ОСОБА_4 , проникли через огорожу на територію господарства за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_10 , звідки із новобудови гаражного приміщення ОСОБА_4 та ОСОБА_7 викрали радіатор до промислової холодильної установки, вартість якого згідно висновку експерта від 26.04.2016 року становить 500 гривень, чим самим заподіяли потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Таким чином ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.
Висновки суду про винність обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи, зокрема, ці висновки суд обґрунтовує на показах самих обвинувачених, які у продовж досудового слідства та в судовому засіданні свою вину в інкримінованих їм злочинах послідовно визнали повністю та підтвердили пред'явлене їм звинувачення, у скоєному щиро розкаюються і просять суд їх суворо не карати.
Так, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у скоєні інкримінованих йому злочинах визнав повністю та показав, що дійсно він 27.03.2016 року близько 9 години 15 хвилин, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, проник через огорожу на територію за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_10 , звідки із новобудови гаражного приміщення викрав радіатор до промислової холодильної установки. Того ж дня, 27.03.2016 року близько 11 години 00 хвилин за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, проникли через огорожу на територію господарства за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_10 , звідки із новобудови гаражного приміщення викрали радіатор до промислової холодильної установки. Пізніше того ж дня, 27.03.2016 року близько 13 години 45 хвилин, знову проник через огорожу на територію господарства за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_10 , звідки із новобудови гаражного приміщення викрав вал з флянцем середнього мосту до автомобіля «Камаз-5511», передню цапфу з амортизатором та шаровою опорою в зборі на автомобіль марки «Вольваген Т-2», колінчастий вал на автомобіль марки «Вольваген Т-2», шарову опору в зборі до автомобіля «Фіат Скудо». В своїх діяннях щиро кається, зобов'язувався в подальшому кримінальних правопорушень не допускати.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_7 також показав, що 27.03.2016 року близько 11 години 00 хвилин за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4 , впевнившись у відсутності сторонніх осіб, проникли через огорожу на територію господарства за адресою АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_10 , звідки із новобудови гаражного приміщення викрали радіатор до промислової холодильної установки. В своїх діяннях щиро кається, зобов'язувався в подальшому кримінальних правопорушень не допускати.
Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини їх вина повністю доведена і показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який вказав, що у своїй власності має ділянку 0,3 га, яка розташована по АДРЕСА_3 . На вказаній ділянці розташовані складські приміщення та міні-пекарня, також на вказаній території він зберігає три транспортні засоби марки «Камаз». Територія по всьому периметру огороджена бетонними плитами та забудовами. 27.03.2016 року ввчері він прийшов до свого господарства та помітив, що на промисловій холодильній установці відсутні два радіатори, окрім того, також виявив відсутність запчастин до автомобілю, а саме: вал з флянцем середнього мосту до автомобіля «Камаз-5511», передню цапфу з амортизатором та шаровою опорою в зборі на автомобіль марки «Вольваген Т-2», колінчастий вал на автомобіль марки «Вольваген Т-2», шарову опору в зборі до автомобіля «Фіат Скудо». Під час перегляду камер відео спостереження він побачив, що 27.03.2016 року в обід двоє осіб ромської народності перестрибнули через огорожу його території та підійшли до промислової холодильної установки, з якої демонтували радіатори та перекинули через огорожу, а потім демонтували вищевказані деталі з автомобілів, які також перекинули через огорожу. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, цивільний позов заявляти не бажає. Міру покарання просив призначати на розсуд суду.
Крім визнавальних показів обвинувачених та показань потерпілого вина обвинувачених доведена і сукупністю письмових доказів по справі, яким суд дав належну оцінку.
Так, даними протоколу огляду місця події від 28.03.2016 р. \а.п.10\, об'єктами огляду якого являється помешкання потерпілого ОСОБА_10 по АДРЕСА_3 , звідки було здійснено викрадення радіаторів до промислової холодильної установки, вал з флянцем середнього мосту до автомобіля «Камаз-5511», передню цапфу з амортизатором та шаровою опорою в зборі на автомобіль марки «Вольваген Т-2», колінчастий вал на автомобіль марки «Вольваген Т-2», шарову опору в зборі до автомобіля «Фіат Скудо»; даними протоколу огляду предмету від 22.04.2016 р. за участю понятих \а.п.45\ з фото таблицею слідчого експерименту \а.п.46-48, об'єктом огляду якого являється бувші у використанні вал з флянцем середнього мосту до автомобіля «Камаз-5511», передня цапфа з амортизатором та шаровою опорою в зборі до автомобіля марки «Вольваген Т-2», дві шестерні заднього мосту до автомобіля «Вольцваген Т-2», колінчастий вал до автомобіля «Вольваген Т-2», шарова опора в зборі до автомобіля «Фіат Скудо», даними висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 26.04.2016 року \а.п.50-51\, де проведено розрахунок вартості бувшого у використанні вала з флянцем середнього мосту до автомобіля «Камаз-5511», станом цін на 27.03.2016 року, що становить 2897 грн. 00 коп., вартість бувших у використанні запчастин до автомобіля «Вольваген Т-2»: передня цапфа з амортизатором та шаровою опорою в зборі, дві шестерні заднього мосту, колінчастий вал, станом цін на 27.03.2016 року, що становить 2404 грн. 00 коп., вартість бувших у використанні запчастин до холодильної установки, а саме двох радіаторів до холодильної установки, станом цін на 27.03.2016 року, що становить 1000 грн. 00 коп., вартість бувшої у використанні шарової опори в зборі до автомобіля «Фіат-Скудо», станом цін на 27.03.2016 року, що становить 250 грн. 00 коп., даними розписки ОСОБА_10 \а.п.55\, де вказано, що останній отримав вал з флянцем середнього мосту до автомобіля «Камаз-5511», передню цапфу з амортизатором та шаровою опорою в зборі, дві шестерні заднього мосту, колінчастий вал до автомобіля «Вольваген Т-2», шарову опору в зборі до автомобіля «Фіат Скудо», з якими зобов'язувався не виконувати відновлювальних робіт та зберігати до вирішення питання по суті; даними оглянутого в судовому засіданні речового доказу - DVD - диску із записом камери відеоспостереження, що містить фактичні дані по даному кримінальному провадженню, неповнолітні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підтвердили, що на відеозапису зафіксовані саме вони.
Оцінивши зізнання обвинувачених в сукупності з іншими зібраними органом досудового слідства по справі доказами, які характеризують їх особи, безпосередньо перевіреними, дослідженим та оголошеними в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку та прийняв наступне рішення.
Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується неповнолітній ОСОБА_4 мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище. Обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення, а відтак підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Суд також прийшов до переконання, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 мало місце. Це діяння також містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище. Обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення, а відтак підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про обрання міри та виду покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких були скоєні злочини і які пом'якшують або обтяжують їх відповідальність, а також відповідно до вимог ст.433 КПК України суд з'ясував і вік неповнолітнього обвинуваченого - ІНФОРМАЦІЯ_1 \а.п.33\, стан його здоров'я та загального його розвитку, його характеристику \а.п.35, 36\, де вказано, що останній зарекомендував себе з негативної сторони, систематично без поважних причин не відвідує школу, за умови його життя та виховання, обставини, що негативно впливали на його виховання, зокрема, виховання в сім'ї дядька, та в умовах, що потребують покращення (Акт обстеження умов проживання від 01.04.2016 р. \а.п.37\). Також суд бере до уваги, що ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області №299/763/16-к від 11.04.2016 року до неповнолітнього ОСОБА_4 застосовано примусові заходи виховного характеру строком на 1 рік за скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, тобто за відкрите викрадення чужого майна що також відноситься до злочинів проти власності \а.п.41-43\.
Зокрема, суд при призначенні покарання бере до уваги що, свою вину неповнолітній ОСОБА_4 визнав повністю, потерпілий не має до нього претензій морального та матеріального характеру, а відтак вважає, що йому необхідно призначити мінімальну міру покарання без позбавлення волі із застосуванням іспитового строку.
Крім цього, суд зважує на те, що ОСОБА_4 на обліку лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває \а.п.39\ і є раніше не судимим \а.п.110\.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного на досудовому слідстві та у судовому засіданні не встановлено.
Як пом'якшуючі покарання підсудного обставини суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди; вчинення злочинів неповнолітнім.
З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 все-ж можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії та в порядку ст.ст.75-76,104 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.
Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь та характер небезпечності вчиненого ним злочину, його тяжкість, дані, що характеризують особу підсудного, обставини, за яких були скоєні злочини і які пом'якшують або обтяжують їх відповідальність, а також відповідно до вимог ст.433 КПК України суд з'ясував і вік неповнолітнього обвинуваченого - ІНФОРМАЦІЯ_2 \а.п.56\, стан його здоров'я та загального його розвитку, його характеристику \а.п.59,60\, де вказано, що останній зарекомендував себе з негативної сторони, систематично без поважних причин не відвідує школу, піддається впливу інших, за умови його життя та виховання, обставини, що негативно впливали на його виховання, зокрема, виховання в неповній багатодітній сім'ї, та в умовах, що потребують покращення (Акт обстеження умов проживання від 01.04.2016 р. \а.п.64\).
Зокрема, суд при призначенні покарання бере до уваги що, свою вину неповнолітній ОСОБА_7 визнав повністю, потерпілий не має до нього претензій морального та матеріального характеру, а відтак вважає, що йому необхідно призначити мінімальну міру покарання без позбавлення волі із застосуванням іспитового строку.
Крім цього, суд зважує на те, що ОСОБА_7 на обліку лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває \а.п.62\ і є раніше не судимим \а.п.63\.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного на досудовому слідстві та у судовому засіданні не встановлено.
Як пом'якшуючі покарання підсудного обставини суд враховує його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди; вчинення злочинів неповнолітнім.
З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 все-ж можливе в умовах без ізоляції його від суспільства і йому слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії та в порядку ст.ст.75-76,104 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком.
Цивільний позов потерпілим не заявлений.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Судові витрати відсутні.
Щодо неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запобіжні заходи не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 94, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
В порядку вимог ст.ст.75-76,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Покласти на законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_4 - головного спеціаліста служби у справах дітей Виноградівської РДА ОСОБА_5 , за її згодою - обов'язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_4 та проведення з ним виховної роботи.
ОСОБА_7 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
В порядку вимог ст.ст.75-76,104 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Покласти на законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_7 - його матір ОСОБА_8 , за її згодою - обов'язок щодо нагляду за засудженим ОСОБА_7 та проведення з ним виховної роботи.
До набрання вироку законної сили щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запобіжні заходи не застосовуються, оскільки такі процесуальних обов'язків під час досудового слідства та у суді не порушували.
Визнанні постановою слідчого від 27.04.2016 року речові докази по справі - вал з флянцем середнього мосту до автомобіля «Камаз-5511», запчастин до автомобіля «Вольваген Т-2»: передню цапфу з амортизатором та шаровою опорою в зборі, дві шестерні заднього мосту, колінчастий вал; шарову опору в зборі до автомобіля «Фіат-Скудо», які передані на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_10 \а.п.55\- передати йому як законному володільцю.
Судові витрати по справі відсутні.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
На вирок сторонами кримінального провадження відповідно до ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
ГоловуючийОСОБА_1