31 травня 2016 року м. Маріуполь
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах заявника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 квітня 2016 року про накладення арешту на майно,
згідно вказаної ухвали слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області старший лейтенант ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 28 січня 2016 року, а саме: грошові кошти загальною сумою 128 807 грн. та пластикові банківські картки з наступними номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_37 .
З матеріалів клопотання вбачається, що 28 січня 2016 року на КПВВ «Зайцеве» Державною прикордонною службою України зупинено транспортний засіб марки «Пежо партнер» з д/н НОМЕР_38 під керуванням ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), уродженку м. Кіровська Донецької області, українку, громадянку України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_39 , виданий Кіровським МВУМВС України в Донецькій області 12 грудня 2000 року). Під час огляду вказаного автомобілю виявлено та вилучено грошові кошти загальною сумою 128 807 грн., та пластикові банківські картки з наступними номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_40 , які перевозились на тимчасово непідконтрольну урядові України територію.
28 січня 2016 року в період з 01.20 год. до 02.30 год. слідчим 3-го відділу військової прокуратури Донецького гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_9 у присутності двох понятих та за участю власника автомобіль «Пежо Партнер» д/н НОМЕР_41 ОСОБА_7 під час огляду місця події вищевказані грошові кошти, предмети оглянуті та описані.
29 січня 2016 року постановою прокурора 3-го відділу військової прокуратури Донецького гарнізону вищезазначені грошові кошти та банківські картки визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 квітня 2016 року клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Донецькій області старшого лейтенанта ОСОБА_8 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 4201051100000057 від 28 січня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-5 КК України, задоволено. Накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 28 січня 2016 року, а саме на грошові кошти загальною сумою 128 807 грн. та пластикові банківські картки з наступними номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_40 .
Не погодившись з судовим рішенням, захисник ОСОБА_6 , діючий в інтересах ОСОБА_7 оскаржив його в апеляційному порядку, просив поновити строк апеляційного оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати й ухвалити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити та зобов'язати слідчого негайно повернути ОСОБА_7 вилучені в неї за протоколом огляду від 28 січня 2016 року майно та грошові кошти. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник вказує, що ОСОБА_7 у судове засідання не викликалась, під час оголошення оскаржуваної ухвали не була присутньою, у зв'язку із чим, захисник вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин. Крім того вказує, що слідчий суддя не мав законних підстав накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваною; досудовим розслідуванням не встановлені особи, які скоїли вказане кримінальне правопорушення; слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту в іншому кримінальному провадження, аніж в тому, що відкривалось за фактом тимчасово вилученого у ОСОБА_7 майна. Відповідно і слідчі дії проводились в іншому кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_6 надав до суду апеляційної інстанції заву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який відстоював законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, просив залишити її без зміни, а апеляційну скаргу захисника без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-174 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя вказав, що органом досудового розслідування доведено необхідність накладення арешту на грошові кошти та банківські кратки, вилучені у ОСОБА_7 , крім того зазначив, що вказані грошові кошти та майно відповідає вимогам ст. 170 КПК України, відповідно до ст.100 КПК України визначені речовими доказами, а тому є достатньо правових підстав для задоволення клопотання.
З такими висновками слідчого судді погоджується колегія суддів та вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси особи, у якої це майно та гроші вилучено, оскільки матеріали кримінального провадження свідчать про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям статті 170 КПК України, це слугує підставою для застосування обмежувальних заходів.
З урахуванням вказаних обставин та з метою забезпечення можливої конфіскації грошових коштів у майбутньому в разі доведення винуватості у вчиненні злочину чи попередження настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, наклав на нього арешт. Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні.
Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання про накладення арешту на майно не вбачає. Покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляції щодо необґрунтованості судового рішення - такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що арешт майна з підстав передбачених частиною 2 статті 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов'язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Суддею розглянуто клопотання слідчого в межах кримінального провадження № 4201051100000057 за фактом тимчасово вилученого майна і грошових коштів у ОСОБА_7 . Отже, апеляційні доводи з цього приводу є також безпідставними.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.
З урахуванням наведеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
клопотання захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 квітня 2016 року про накладення арешту на майно.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 квітня 2016 року про накладення арешту на майно вилучене в ході проведення огляду місця події 28 січня 2016 року, а саме на грошові кошти загальною сумою 128 807 грн. та пластикові банківські картки, залишити без зміни.
Судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його оголошення.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ ________________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3