Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/684/16-ц
27.05.2016 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання: Стрижак О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Виноградівського району; третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Приватний нотаріус Виноградівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,
28.03.2006 року помер батько позивачки - ОСОБА_4, який за свого життя набув право власності на 59/100 частини житлового будинку по вул.Шевченка, 65 в смт.Королево, згідно Договору купівлі-продажу від 1993 року за реєстровим №95. Після смерті батька позивачки, мати позивачки ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки почала доглядати за будинком, вела господарство, здійснювала ремонт. Зареєструвати за собою право власності на 59/100 частин будинку мати позивачки не встигла, у зв'язку зі смертю. За життя ОСОБА_5 було складено заповіт, яким все своє майно вона заповіла позивачці по справі ОСОБА_1 Інших спадкоємців до майна померлої немає. Правовстановлюючих документів спадкодавцем за життя виготовлено не було. Позивачка прийняла спадщину, оскільки проживала разом з спадкодавцем. При зверненні до нотаріуса за оформленням спадщини, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивачка просить суд визнати за нею право власності в цілому на житловий будинок з надвірними будівлями в смт.Королево по вул.Шевченка, 65.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Представник позивачки ОСОБА_6 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без їхньої участі. Уточнені позовні вимоги підтримують та просять задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради подав до суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, не заперечують щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Представник третьої особи без самостійних вимог подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 28.03.2006 року помер батько позивачки - ОСОБА_4, останнє місце проживання якого було смт.Королево, вул.Шевченка, 65 Виноградівського району.
Згідно довідки ОСОБА_2 селищної ради №998 від 15.03.2016 року ОСОБА_4, який помер 28.03.2006 року, був зареєстрований та проживав до дня смерті в селищі Королево по вул.Шевченка, 65.
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а саме 59/100 частини житлового будинку згідно Договору купівлі продажу від 29.11.1993 року, зареєстрований в реєстрі за №95.
15.12.2014 року померла матір позивачки - ОСОБА_5 За життя, а саме 20.07.2012 року, ОСОБА_5 склала заповіт, який посвідчено нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу, ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №741. Заповітом ОСОБА_5 все своє майно заповіла своїй доньці ОСОБА_1, позивачці по справі.
За життя матір позивачки ОСОБА_5 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, згідно Договору купівлі-продажу квартири від 24.02.2000 року.
Як вбачається з довідок виконавчого комітету ОСОБА_2 селищної ради №№995, 996 від 15.03.2016 року, на день смерті ОСОБА_5, яка померла 15.12.2014 року, зареєстровані та проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 В свою чергу, ОСОБА_5, яка померла 15.12.2014 року, була зареєстрована та проживала до дня смерті в смт.Королево, вул.Шевченка, 65.
Отже, позивачка прийняла спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як постійно проживала з спадкодавцем у спадковому будинку.
Відповідно до виготовленого Виноградівським БТІ технічного паспорту та довідки КП «Виноградівського районне БТІ» житловий будинок з надвірними будівлями в смт.Королево, вул.Шевченка, 65 будівництвом завершений; частина житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу 59/100 частин житлового будинку зареєстрована за ОСОБА_4 та квартира №2 зареєстрована ОСОБА_5 на підставі дублікату договору купівлі-продажу квартири.
Спадкоємцем до майна після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є позивачка по справі, їхня донька ОСОБА_1
Як вбачається із довідки Виноградівського РБТІ №380 від 17.05.2016 року, 59/100 частини житлового будинку зареєстрована за ОСОБА_4 та квартира №2, яка зареєстрована за ОСОБА_5, являються одним житловим будинком за адресою селище Королево по вул.Шевченка, 65.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч.1 ст.1233 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою(ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
За таких встановлених у судовому засіданні обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, вважає, що позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 27, 31, 60, 61, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОК НОМЕР_1, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканкою смт.Королево, вул.Шевченка, 65 Виноградівського району Закарпатської області, право власності на 59/100 частини житлового будинку №65 по вул.Шевченка в смт.Королево Виноградівського району та квартиру АДРЕСА_2, що становить цілий житловий будинок з надвірними спорудами (загальна корисна площа 97,5 кв.м, в тому числі житлова 40,6 кв.м).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийОСОБА_8