Справа № 266/2060/16-ц
Провадження№ 2-н/266/210/16
30 травня 2016 року м. Маріуполь
Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, ознайомившись із заявою Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про видачу судового наказу,
27.05.2016 року до суду надійшла та зареєстрована канцелярією заява КП "МВУ ВКГ", в якій вони просили видати судовий наказ та стягнути заборгованість за користування послугами водопостачання та водовідведення у розмірі 4841,83 гривень.
Разом із заявою про видачу судового наказу, представником заявника ОСОБА_4 подано заяву про відстрочення сплати судового збору, обґрунтоване тим, що на рахунках заявника відсутні кошти для сплати судового збору та надано звіт про фінансові результати за 2015 року.
Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно до п. 10 ОСОБА_5 Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 року № 10-1386/0/4-12 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. ст. 10,60 ЦПК України покладається на зацікавлену сторону.
За таких обставин, враховуючи розмір судового збору, який необхідно сплатити заявнику, а також те, що до заяви про звільнення від сплати судового збору надано фінансовий звіт на 2015 рік, в той самий час, як заяву подано в травні 2016 року, що не дає беззаперечного висновку про відсутність на рахунках заявника коштів для сплати судового збору.
Крім того, виходячи з того, що наказне провадження це спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві, із терміном прийняття рішення про відкриття наказного провадження чи відмови у прийняття заяви про видачу судового наказу не пізніше наступного дня, з дня надходження такої заяви, або видачі судового наказу у триденний строк, приходжу до висновку про необґрунтованість такого клопотання.
Відповідно до положень ст. 98 ЦПК України заява про видачу судового наказу підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.
За таких обставин суддею встановлено, що заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 98 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документ про сплату судового збору, який відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за заявою про видачу судового наказу становить 609 гривень, а тому постановляю ухвалу про залишення позову без руху та необхідності надання строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98,121 ЦПК України, суддя
В задоволенні заяви представника КП "Маріупольське ВУ ВКГ" ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Заяву Комунального підприємства "Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до про видачу судового наказу залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків не більше п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати заявнику.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і буде повернена заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.Г. Пантелєєв