233 № 233/2622/16-ц
01 червня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участі секретаря Махота О.В.,
заявника -
представника заінтересованої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Костянтинівському району Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецької області, про встановлення факту смерті особи в певний час, -
01 червня 2016року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті в певний час фізичної особи - її чоловіка ОСОБА_2, в якій заявниця зазначила, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, після тривалої хвороби помер 30 березня 2016 року у м. Горлівка Донецької області та був похований у вказаному населеному пункті, тобто на тимчасово неконтрольованій території України. Заявниці було видано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2, при цьому у зв*язку з тим, що вищевказаний медичний документ видано закладом охорони здоров*я на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, він є недійсним та не створює юридичних наслідків. У зв*язку з тим, що провести державну реєстрацію факту смерті у відділі ДРАЦС по м. Костянтинівці Костянтинівського МРУЮ у Донецькій області на підставі вказаного медичного документу неможливо, заявниця позбавлена можливості підтвердити смерть свого чоловіка у встановленому законом порядку та не може вступити у права наслідування після смерті ОСОБА_2 та одержати належні витрати на поховання.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з*явилася, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримує (а.с. 2 зворот).
Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Костянтинівському району Костянтинівського міськрайонного управління юстиції в Донецькій області, у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
З*ясувавши позицію заявника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Заявниця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 3), відповідно до копії довідки УСЗН Костянтинівської райдержадміністрації від 25 листопада 2014 року № НОМЕР_1 (а.с. 4), перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: с. Новодмитрівка Костянтинівського району Донецької області, вул. Севастопольська, 1-2.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 6) 26 жовтня 1977 року у Палаці одружень м. Горлівка Донецької області було зареєстровано шлюб заявниці у справі та ОСОБА_2, актовий запис № 3068, у зв*язку з чим дівоче прізвище «Вітченко» змінено заявницею на «Медна».
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно копії паспорту значився зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 4), помер у м. Горлівка Донецької області 30 березня 2016 року, та був похований у вказаному населеному пункті, тобто, на тимчасово неконтрольованій території України, що вбачається з матеріалів справи, зокрема, підтверджується документами про захоронення ОСОБА_2, фотознімком місця його захоронення (а.с. 9-10).
Медичні документи про смерть ОСОБА_2 - довідка про причину смерті, лікарське свідоцтво про смерть №263 (а.с. 7), видані закладом охорони здоров*я на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, є недійсними та не створюють юридичних наслідків відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
27 травня 2016 року за вих. № 19803.2-85 (а.с. 8) заявниці ОСОБА_1 відділом ДРАЦС по м. Костянтинівці Костянтинівського МРУЮ в Донецькій області було відмовлено у проведенні державної реєстрації факту смерті ОСОБА_2, оскільки пред*явлено медичний документ, форма якого не відповідає формі, встановленій законом.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» Україна в особі своїх державних органів, зокрема і судів, вживає всіх можливих заходів, у тому числі щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з п.11 ч.1 ст. 9 вищевказаного закону внутрішньо переміщена особа має право на проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоровя або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до абзацу першого п. 13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» з наступними змінами та доповненнями, заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідено до ч. 4 ст. 257-1 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для встановлення факту смерті особи в певний час на тимчасово неконтрольованій території України, оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт смерті ОСОБА_2 30 березня 2016 року, що мало місце у м. Горлівка Донецької області. Встановлення даного факту необхідно заявниці ОСОБА_1 для можливості оформлення права на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, а також отримати належні витрати на поховання. Іншим шляхом встановити цей факт неможливо, у проведенні державної реєстрації факту смерті за наявними у заявниці документами відділом ДРАЦС по Костянтинівському району Костянтинівського МРУЮ у Донецькій області відмовлено (а.с. 8). Тому, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області, який був на час смерті зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, - у м. Горлівка Донецької області, 30 березня 2016 року.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 234-235, 256, 257, 257-1, 259 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області, - 30 березня 2016 року у м. Горлівка Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя