ун. № 759/16915/15-ц
пр. № 2/759/985/16
10 березня 2016 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Бандури Н.О.,
з участю: представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторія Юріївна, Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У жовтні 2015 р. позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, просить суд визнати виконавчий напис таким що не підлягає виконанню від 25.09.2014 р., зареєстрований у реєстрі за №1483, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторією Юріївною про звернення стягнення на нерухоме майно однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та про задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на суму 1053072 грн.( один мільйон п'ятдесят три тисячі сімдесят дві гривні 11 копійок), у тому числі: суму заборгованості за кредитом 57602 доларів США 81 цент, що в гривневому еквіваленті складає 671341 грн. 34 коп. (шістсот сімдесят одна тисяча триста сорок одна гривень 34 копійок) сума заборгованості по відсоткам 32753 доларів США 48 центів, що в гривневому еквіваленті складає 381730 грн. 77 коп. (триста вісімдесят одна тисяча сімсот тридцять гривень 77 копійок), та суму за вчинення виконавчого напису 2500 грн. 00 коп. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок), посилаючись на ті підстави, що 21.12.2007 р. між позивачкою та відповідачем було укладено договір споживчого кредиту №11270888000, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань банком приймається застава нерухомості, а саме іпотека згідно договору іпотеки №73037 від 21.12.2007 р.
Між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу права вимоги, однак позивачка зазначає, що вона у передбачений законодавством термін не отримувала від банку повідомлення про відступлення права вимоги за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. За таких обставин у неї не виникло обов'язку перед новим кредитором, не зважаючи на те, що такий обов'язок існує перед первісним кредитором.
Письмової вимоги від нового кредитора у позивачки не було, тому можливості оспорити виставлену суму боргу не мала змоги.
Також, на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом сума заборгованості не була безспірною, а відповідач скориставшись своїми правами, передбаченими у договорі кредиту, надав приватному нотаріусу недостовірні відомості на підтвердження безспірності суми боргу, що в свою чергу, стало підставою для вчинення нотаріусом неправомірного виконавчого напису.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання не з'явився повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності не надходило (а.с. 29, 89).
Третя особа ПН КМНО Ярощук В.Ю. в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про слухання справи, просила слухати справу у її відсутності та зазначила, що з позовними вимогами не погоджується на вважає їх безпідставними та не обгрунтованими (а.с.46а).
Третя особа ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання у відповідності до вимог ст.76 ЦПК України, свого права на участь у ньому не використав, про причини неявки суду не повідомила (а.с. 30, 45). Заяви щодо розгляду справи без її участі до суду не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №111270888000 від 21.12.2007 р. (а.с. 9-13).
До договору було укладено додаткову угоду №1 від 06.02.2009 р. згідно якої з відповідач дати підписання цієї додаткової угоди зобов'язується повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтентних платежів в день сплати ануїтентного платежу (а.с. 14).
21.12.2007 р. між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №73037 згідно якого вона передає в іпотеку банку наступне нерухоме майно - однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка є її власністю для забезпечення виконня основного зобов'язання (а.с. 15, 16).
08.12.2011 р. мід ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу на підставі якого згідно п. 2.1 Договору прав вимоги за кредитами від 3.12.2011 р., який укладено між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», з урахуванням положень цього Договору та відповідно до них. Продавець за цим Договором погоджується продати (відступити) Права вимоги за кредитами та передати їх Покупцеві, а Покупець цим погоджується придбати Права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі, відповідно п.2.3 цього Договору, права вимоги за кредитами переходять від Продавця до Покупця з моменту підписання Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами. (а.с. 49-68).
25.09.2014 р., зареєстрований у реєстрі за №1483, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторією Юріївною про звернення стягнення на нерухоме майно однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна, вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на суму 1053072 грн.( один мільйон п'ятдесят три тисячі сімдесят дві гривні 11 копійок), у тому числі: суму заборгованості за кредитом 57602 доларів США 81 цент, що в гривневому еквіваленті складає 671341 грн. 34 коп. (шістсот сімдесят одна тисяча триста сорок одна гривень 34 копійок) сума заборгованості по відсоткам 32753 доларів США 48 центів, що в гривневому еквіваленті складає 381730 грн. 77 коп. (триста вісімдесят одна тисяча сімсот тридцять гривень 77 копійок) (а.с.86).
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Статтею 32 вказаного закону встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Таким чином, іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов'язання у тридцятиденний строк.
З наданих суду відповідачем документів вбачається, що іпотекодавцям були надіслані відповідачеві повідомлення про необхідність погашення заборгованості №31.4-08/3770/14 від 24.06.2014 р. та №31.4-08/3781/14 від 26.06.2014 р., разом з розрахунком вимог банку, які було повернуто без вручення (а.с. 83-85).
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.2009 р. за № 270 на відмінну від цінного листа, який приймається описаним відправником і оціненим, рекомендований лист - вид поштового відправлення, в якості якого може виступати мішок «М» або невеликий пакет, бандероль або секограм, картка або звичайний лист, яке приймається на пошті без визначення вартості і вручається одержувачу під розпис. Про направлення даного типу кореспонденції відправнику вручається відповідна квитанція, що підтверджує оплату і надання послуги.
Пунктом 7.2. договору кредиту сторони погодили, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку, якщо вони направлені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 ЗУ «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідно до вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.
Згідно абз. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03 2004 р. за N 283/8882 в чинній на момент вчинення оспорюваного напису редакції, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
26.06.2014 р. поштове відправлення було повернуто відправнику, тобто ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 85).
Як вбачається з матеріалів справи позивачка не отримала письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання від іпотекодержателя, оскільки лист з поштовим повідомлення повернувся до відправника із закінченням терміну зберігання.
Згідно п.12 вищезазначеної Інструкції учинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен упевнитись у відсутності в зацікавлених осіб заперечень проти вчинення цієї дії.
При вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було повідомлено позивача як заінтересовану особу про вчинення такої нотаріальної дії, не було встановлено відсутність відповідних заперечень, відповідачем та третьою особою не роз'яснено позивачеві умови та правові наслідки вчинення виконавчого напису.
Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Таким чином, відповідачем вказана обставина не спростована, доказів належного направлення позивачу вимоги про дострокове виконання боргового зобов'язання на підставі якої вчинено виконавчий напис з інформацією про вручення боржнику повідомлення про дострокове виконання боргового зобов'язання була відсутня.
Із надісланих до суду приватним нотаріусом документів вбачається, що в матеріалах нотаріальної справи вона також відсутня.
Крім того, з розрахунку заборгованості, що міститься у завіреній приватним нотаріусом копії виконавчого напису та документів на підставі яких його вчинено, вбачається, що він містить лише загальну суму заборгованості за кредитом та загальну суму відсотків за користування кредитом, що не дає можливості зробити висновок щодо його правильності, натомість, розрахунок пені нарахованої за несвоєчасне повернення відсотків та тіла кредиту виконано детально.
Також, зазначений розрахунок заборгованості було проведено без зазначення дати на яку було зроблено такий розрахунок.
Проаналізувавши вищезазначені листи відповідача можна дійти висновку, що на момент вчинення виконавчого напису заборгованість за кредитним договором не була безспірною.
Відповідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, № 20/5 для стягнення грошових сум, або витребування від Боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлено Кабінетом міністрів України, а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути також первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», відтак, згідно положень ч. 1 даної статті, - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть бути складені зведені облікові документи. А частиною 2 цієї статті передбачено також ведення даних документів в електронних носіях за умови наявності ряду реквізитів, які були наявні у всіх наданих нотаріусу документа первинної бухгалтерської документації (в тому числі і в розрахунках заборгованості).
Судом встановлено, що при вчиненні виконавчого напису у нотаріуса не було від відповідача ПАТ «Дельта Банк» документи первинної бухгалтерської документації на паперових носіях та розрахунки заборгованості (зведені облікові документи вчинені на підставі первинної бухгалтерської документації яка міститься на машинних носіях в електронних база Банку), та містять всі реквізити, що передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», тому у нотаріуса не було підстав вважати, що розмір заборгованостей позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчих написах, є безспірними.
Письмове повідомлення у відповідності до ч. 4 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріусом боржнику не надсилалося, та якими самими документами нотаріус при вчинення виконавчого напису, оскільки таких документів позивач ні в нотаріуса ні від банку не отримував, що унеможливило надання заперечень стосовно визначення основної заборгованості за кредитним договором, простроченої суми по відсотках та пені в прострочення платежу, які вказуються у виконавчому написі нотаріуса.
У договорі іпотеки прямо зазначені вимоги кредитора і зобов'язання позичальника іпотекодавця, які цим договором забезпечуються, разом з тим, неможливо з'ясувати чи вказані дані наданих банком нотаріусу документах конкретні, встановлені договором зобов'язання, за якими саме виникла заборгованість, а отже не можливо вважати, що виконавчий напис зроблено відносно зобов'язань, передбачених кредитним договором від 21.12.2007 р. та іпотечним договором.
Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку про те, що зазначена у виконавчому написі сума боргу не є безспірною, відмова у задоволенні позову призведе до порушення прав позивача на оспорювання суми боргу у судовому порядку, банком при зверненні стягнення на предмет іпотеки не дотримано вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог закону, а тому позов підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд вважає, що надані банком приватному нотаріусу документи, не могли підтверджувати безспірність вимог банку до боржника.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 підлягає судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.
На підставі викладенного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 64, 88, 179, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України; Законами України «Про іпотеку», «Про нотаріат»; «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затверджених наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. N 20/5; Постановою КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 р., суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторія Юріївна, Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати виконавчий напис таким що не підлягає виконанню від 25.09.2014 р., зареєстрований у реєстрі за №1483, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук Вікторією Юріївною про звернення стягнення на нерухоме майно однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та про задоволення за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на суму 1053072 грн.( один мільйон п'ятдесят три тисячі сімдесят дві гривні 11 копійок), у тому числі: суму заборгованості за кредитом 57602 доларів США 81 цент, що в гривневому еквіваленті складає 671341 грн. 34 коп. (шістсот сімдесят одна тисяча триста сорок одна гривень 34 копійок) сума заборгованості по відсоткам 32753 доларів США 48 центів, що в гривневому еквіваленті складає 381730 грн. 77 коп. (триста вісімдесят одна тисяча сімсот тридцять гривень 77 копійок, та суму за вчинення виконавчого напису 2500 грн. 00 коп. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.