Справа № 755/4469/16-ц
"14" березня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення права власності шляхом виплати компенсації та визнання права власності на майно,-
Позивач звернулась до суду із позовом в якому просить припинити право власності відповідачів: ОСОБА_3 на 25/900 часток, та ОСОБА_4, на 25/900 часток у праві власності на 25/100 часток квартири АДРЕСА_1 шляхом виплати їм позивачем компенсації в розмірі 45 623,00 грн. кожному. Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 50/900 часток на квартиру АДРЕСА_1.
Вивчивши подані матеріали, суддя прийшов до висновку, що даний позов не відповідає вимогамст.119 ЦПК України.
Позовна заява не оплачена належним чином судовим збором.
Так, з матеріалів справи убачається, що позивачем подано позов, який одночасно містить дві вимоги майнового та немайнового характерута здійснено оплату судового збору в розмірі 912,46 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією.
Згідно із ст.4 Закону України «Про судовий збір» із змінами внесеними Законом України №670 -VIII від 03.09.2015 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
За подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
За подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2016 року становить 1378.00 грн.
За даними звіту про незалежну оцінку нерухомого майна виданого ТОВ «МакКонсалтСервіс» - станом на 18.01.2016 року вартість восьмикімнатної АДРЕСА_1, загальною площею 193,5 кв. м., що знаходиться на шостому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 становить 1 642 428 грн. Таким чином, вартість 50/900 частки зазначеної квартири складає 91 246 грн., а отже суму сплаченого судового збору в розмірі 1 відсотку від вартості майна позивачем визначено вірно.
Проте, позивачем не було сплачено судовий збір за позовною вимогою немайнового характеру, а саме щодо припинення права власності за відповідних умов.
Таким чином, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 551,20 грн. (1378,00 х 0,4).
Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 121, 208, 209, 210 ЦПК України, суддя,-
Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення права власності шляхом виплати компенсації та визнання права власності на майно - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк подана заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: