Справа № 760/1897/16-ц
2-з-22/16
21 квітня 2016 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2016 року відкрито провадження у справі.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову та просить постановити ухвалу, якою накласти арешт на земельну ділянку площею 0,120 га., яка розташована на території Колонщинської сільської ради Мкарівського району Київської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 відповідно до Державного акту ЯЖ№204317; заборонити на виїзд за межі території України ОСОБА_2
ОСОБА_1 зазначив, що 14 лютого 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики на суму 65200 гривень, яку відповідач мала повернути до 14 серпня 2007 року. 20 грудня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва було ухвалено рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів. Проте ОСОБА_2 рішення суду не виконує та ухиляється від виконання його.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Порушуючи питання про забезпечення позову, заявник не зазначив жодного належного доказу на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 151-153 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: