Провадження №2/760/12/16
в справі № 760/2506/16-ц
30 травня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Носачова А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки житлового будинку та земельної ділянки в натурі, припинення спільної часткової власності, суд
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року був задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки житлового будинку та земельної ділянки в натурі, припинення спільної часткової власності.
При ухваленні рішення судом була допущена описка, а саме: суд прийшов до висновку про розподіл земельної ділянки до будинку АДРЕСА_1 за варіантом АДРЕСА_3 Висновку судової будівельно-технічної експертизи №10/16 від 22.03.2016 року, однак у резолютивній частині рішення було викладено опис варіанту №2.
Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Сторони в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд до відома не поставили.
Виходячи з цього, на підставі п. 4 ст. 219 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути питання про виправлення описки в їхню відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне виправити описку, допущену в рішенні суду від 16 травня 2016 року, виходячи з наступного.
Як зазначено вище, рішенням суду від 16 травня 2016 року позов був задоволений.
Проведено розподіл будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки до нього.
При розгляді справи по суті сторони дійшли згоди про розподіл земельної ділянки за варіантом АДРЕСА_3 Висновку судової будівельно-технічної експертизи №10/16 від 22.03.2016 року, за яким обом сторонам виділяється земельні ділянки розміром по 496, 6 кв.м.
Про це ж зазначено і в мотивувальній частині рішення суду.
В той же час, при виготовленні тексту рішення суду в його резолютивній частині була допущена описка, а саме: лінія розмежування викладена за варіантом №2.
Це є опискою суду, яка має бути виправлена.
Керуючись ст. 219 ЦПК України, суд
Виправити описку, допущену в рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 16 травня 2016 року.
Зазначити в резолютивної частини рішення в частині розподілу земельної ділянки в наступній редакції:
«Виділити ОСОБА_1:земельну ділянку площею 496, 6 кв.м., що має форму неправильного багатокутника) зі складу земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Виділити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 496,6 кв.м. (що має форму неправильного багатокутника) із складу земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Виділити в загальне користування земельну ділянку загальною площею 9, 81 кв.м. по АДРЕСА_1.
Лінія розподілу земельних ділянок проходить:
для ділянки загального користування:
- від фасаду сараю Б, що розташований вздовж межі з ділянкою садиби АДРЕСА_3, на відстані 1 м прокладається відрізок довжиною 5,84 м. паралельно стіні сараю Б до перетину з фасадом сараю І;
- далі паралельно фасаду сараю Б на відстані 1,56м з боку провулку Устимівського прокладається відрізок довжиною 3,57;
- далі з'єднується отримана точка з кутом сараю Б;
-далі вздовж двох фасадів сараю Б (з боку провулку Устимівського та з боку сусіднього домоволодіння АДРЕСА_3) до з'єднання з точкою початку прокладання межі;
для розмежування співвласників:
- по центральній межі від ділянки №5 відкладаємо два відрізки довжинами 8,08м+15,26м та з'єднуємо отриману точку з точкою перетину лінії розподілу житлового будинку;
- далі по лінії розподілу будинку;
- далі під кутом 45? до частини стін приміщень 2-4 та 1-7 прокладається відрізок довжиною 1, 38м;
- далі перпендикулярно стіні приміщення 1-7 прокладається відрізом довжиною 1м;
- далі перпендикулярно стіні приміщення 2-4 прокладається відрізок довжиною 1м;
- далі по існуючій межі довжиною 7,02м до перетину з межею ділянки загального користування;
- далі по межі загального користування в бік кута фасадів сараю Б прокладається відрізом довжиною 0,5м;
- далі по межі загального користування, яка проходить по двох фасадах сараю Б;
- далі по межі загального користування довжиною 1,56м, що є продовженням фасаду сараю Б в бік провулка Устимівського, відмічається точка таким чином, щоб утворилося два відрізки 0, 75м та 0, 81м;
- далі отримана точка відрізком довжиною 5,47м з»єднується найближчою точкою зламу межі з сусіднім домоволодінням АДРЕСА_2
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: