"24" травня 2016 р. м. Київ К/800/19093/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2015
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015
у справі № 805/286/15-а
за позовом Приватного акціонерного товариства «Промснаб»
до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2015, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області по коригуванню в АІС «Податковий блок» розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників, визначених Приватним акціонерним товариством «Промснаб» в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 16 червня 2014 року № 211/05-14-22-03-23598984. Зобов'язано Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» в розділі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники, визначені Приватним акціонерним товариством «Промснаб» в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року з урахуванням додатків до декларацій, що були відкориговані на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 16 червня 2014 року № 211/05-14-22-03-23598984.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Мегамет» за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт № 211/05-14-22-03-23598684 від 16.06.2014, в якому встановлено порушення позивачем пп. 201.10 ст. 201, п. 198.1, 198.3, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, за рахунок завищення податкового кредиту за квітень 2014 року в сумі 14 850 000 грн., завищення податкових зобов'язань за квітень 2014 року на 1 172 342 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2014 року в сумі 13 677 658 грн.
Як встановлено судами, згідно витягів з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», відповідач на підставі висновків вказаного акту перевірки здійснив коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1 172 342 та податкового кредиту в розмірі 14 850 000 грн., визначених позивачем в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує законні права та інтереси позивача і є протиправною.
Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).
В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.
Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації на підставі акта № 211/05-14-22-03-23598684 від 16.06.2014 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Мегамет» за квітень 2014 року.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний
Судді(підпис)І.В. Борисенко
(підпис)В.В. Кошіль