Ухвала від 24.05.2016 по справі 539/1017/16-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 р.Справа № 539/1017/16-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Русанової В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.04.2016р. по справі № 539/1017/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області Військова частина НОМЕР_1

про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

07.04.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив:

скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 01.03.2016 року № 105 про відмову у перерахунку пенсії;

зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахування та виплату пенсію, як ліквідатору наслідків на Чорнобильській АЕС, згідно довідки про заробітну плату № 20 від 09.02.2015 року.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.04.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 (надалі позивач) не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Позивач надав заяву з прохання розглядати справу за його відсутності, відповідачем надано заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 має статус ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Згідно архівної довідки Міністерства оборони України № 60725/1 від 13.01.2015р. ОСОБА_1 проходив кадрову службу в в/ч НОМЕР_3 , що входила до складу в/частини НОМЕР_4 , звідки був відряджений до військової частини НОМЕР_5 , перебуваючи в якій приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (ремонт техніки у районі ЧАЕС, робота в приміщенні ЧАЕС, с. Копачи, ПУСО) у період з 06 травня 1986 року по 17 серпня 1986р. , де за час перебування на вказаних роботах йому була нарахована та виплачена заробітна плата. (а.с.21-24)

09.12. 2015 року військова частина НОМЕР_1 провело позивачу новий розрахунок заробітної плати за 10 днів липня 1986р. роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , оскільки вона була нарахована не в повному обсязі. Згідно з довідкою перерахунок здійснений з урахуванням коефіцієнта 4,30 відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР та Української республіканської ради профспілок від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища», а також відповідно до Постанови КМУ від 23.11.2011р. № 1210

Також в довідці зазначено розмір премії 40% -151, 08крб., посадовий оклад 128, 75 крб., військове звання -19,38 крб., перерахована заробітна плата 2372,74 крб.(а.с.14)

13 березня 2015 року позивач звернувся до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки про заробітну плату № 20 від 09.02.2015 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 (а.с. 12,14).

Рішенням відповідача від 06.04.2015 року № 135 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії згідно довідки від 09.02.2015р. (а.с. 11)

Зазначене рішення пенсійного органу було скасовано постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 року. (а.с.35-40).

09.02.2016р. Відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_1 від 13.03.2015р. про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015 року, звертався до військової частини, якою було видано довідку від 09.02.2015р. з вимогою надати копії первинних документів на підставі яких проведено розрахунок грошового забезпечення та видано довідку . (а.с.56)

24.02.2016р. на зазначений запит військовою частиною на адресу пенсійного органу надано копії паспорту, ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення інваліда війни 2 групи; довідки МСЕК; архівної довідки державного архіву МОУ від 13.01.2012р. № 60725/1, № 60725/2; довідку від 09.02.2015р. № 20. (а.с.57)

01.03.2016 року відповідачем прийнято рішення № 105 про відмову ОСОБА_2 в перерахунку пенсії згідно заяви від 13.03.2015р. та довідки Військової частини НОМЕР_6 № 20 від 09.02.2015 року, з підстав не підтвердження первинними документами складу та розміру сум заробітку зазначених в довідці. (а.с. 10).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законом, пенсія позивачу виплачується відповідачем в розмірах відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позову з наступних підстав.

Відповідно ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно зі ст. 54 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з частиною першою статті 39 Закону N 796-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 40 зазначеного Закону військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно зі статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

На виконання делегованих повноважень Кабінет Міністрів України 23.11.2011 року прийняв постанову № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1210 Пенсійний фонд України зобов'язано забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Пунктом 7 Порядку № 1210 передбачено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, у II - 4, I - 3). При цьому у всіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Після аварії на ЧАЕС 26.04.86 р. Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом "таємно" щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа "таємно" та для "службового користування" стало відомо, що при нарахуванні заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР від 17.05.86 N 964; постанова РМ СРСР від 07.05.86 р. № 524-156; розпорядження РМ СРСР від 23.05.86 р. № 1031; постанова РМ СРСР від 05.06.86 р. № 655-195; постанова РМ УРСР від 10.06.86 р. № 207-7 та ін.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986 - 1990 роках виконували роботи в зоні відчуження пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.

Частиною 1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок).

За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Тобто, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Зазначене відповідає правовій позиції висловленої в постанові Верховного Суду України від 15.12.2015р.

Судом встановлено, що довідка від 09.02.2015р. видана військовою частиною містить відомості про посадовий оклад -128,75 крб., перераховану заробітну плату в сумі 2372,74 крб., військове звання - 19,38 крб., та премію (40%) - 198,86 крб. позивачу за липень 1986р. (а.с.14)

Як установлено судом, відповідач зазначив, що подана довідка складена з порушенням норм законодавства, оскільки невірно визначено застосування кратності до тарифної ставки, довідку видано за липень, проте як згідно первинної довідки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії протягом двох повних місяців червень, липень 1986р., розрахунок грошового забезпечення проведено на підставі законодавства, що не розповсюджується на кадрових військовослужбовців, безпідставно проведено нарахування премії та заробітку у вихідні дні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відомості зазначені в спірній довідці не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема наказами про перерахування, нарахування та виплату зазначених сум ОСОБА_1 . Також суду не надано доказів фактичного отримання зазначених сум позивачем.

Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції доводів позивача, про неправомірність повторної відмови пенсійного органу з тих самих підстав , по яким було надано судження судовим рішенням, зокрема постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015р. колегія суддів вважає помилковими.

Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2015р. скасовано попереднє рішення пенсійного органу про відмову в перерахунку пенсії за заявою позивача від 13.03.2015р. на підставі довідки від 09.02.2015р. та зазначено, що пенсійним органом не було проведено перевірку обґрунтованості видачі довідки та не вжито заходів щодо з'ясування зазначених обставин.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання судового рішення від 17.11.2015р., пенсійним органом вживалися заходи щодо витребовування первинних документів у особи, що видала довідку та перевірки обґрунтованості її видачі.

Проте жодних первинних документів особою, що видала довідку від 09.02.2015р. до пенсійного органу надано не було. Також ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано первинних документів на підставі яких були внесені відомості до довідки.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що довідка про заробітну плату ОСОБА_1 від 09.02.2015р. № 20 за час роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за липень 1986 року , не підтверджена первинними документами, відповідачем правомірно відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення .

З огляду на вказане колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18.04.2016р. по справі № 539/1017/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.

Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 30.05.2016 р.

Попередній документ
58016249
Наступний документ
58016251
Інформація про рішення:
№ рішення: 58016250
№ справи: 539/1017/16-а
Дата рішення: 24.05.2016
Дата публікації: 29.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: