Справа 2 «а» - 1192
2009 р.
21 вересня 2009 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Суханової А.В.,
при секретарі Юнусової Е.Ф.,
розглянувши в простому письмовому провадженні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та сплатити недоотриману суму, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки, відповідно до якого просить зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. Вимоги позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідно до вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 вказаного Закону їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак у 2006-2007 рр. відповідач таку допомогу їй не нараховував та не виплачував. Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважає неправомірною бездіяльність відповідача у не нарахуванні належної їй щомісячної доплати до пенсії та просить зобов'язати відповідача здійснити вказане нарахування та виплатити недоотриману суму пенсії за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р. Також просила поновити їй строк звернення до суду у зв'язку з тим, що її законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів. Крім того, про належні їй виплати як дитині війни повідомлено не було, тому про порушені права вона дізналась з засобів масової інформації.
Позивач до судового засідання не з'явилась, про слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутністю. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, відповідно до яких відповідач вказує, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону України підвищення до пенсії дітям війни виплачується, за рахунок коштів державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також в запереченнях відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, тому просить застосувати позовну давність, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісячно і їй було відомо її розмір. На підставі викладеного Управління у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни було менш 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни (а.с. 5), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Центрально-Міському районі м. Макіївки та отримує пенсію за віком.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Судом встановлено, що це підвищення пенсії позивачеві не провадилось.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( ст. 64 ч. 2 ), пунктом 3 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року, передбачено, що Пенсійний Фонд України та його територіальні органи зобов'язані здійснювати функції щодо призначення (перерахунку), забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування, виплату пенсій та надання соціальних послуг. Фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Статтею 110 Закону України "Про державний бюджет України" на 2006 рік було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону запроваджуються протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону. Дію ст. 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-1У «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної у позові доплати до пенсії у 2006 році.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність до цього Закону, на 2007 рік було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни." Але, вказані положення закону були визнані такими, що не відповідають Конституції України Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 року. Таким чином, позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Прожитковий мінімум, визначений відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» для осіб, які втратили працездатність з 1 липня складав 482 грн., а з 1 жовтня - 498 грн. Таким чином, доплати до пенсії позивачеві, як особі, що має статус дитини війни, має визначатися, виходячи із наведених вище розмірів прожиткового мінімуму. Також вимогами вказаної статті встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток".
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. ОСОБА_1, звертаючись з заявою про поновлення пропущеного строку, мотивує необізнаністю у правових питаннях і зазначає, що про порушене право дізналась з засобів масової інформації безпосередньо перед зверненням до суду. Причини пропуску строку, вказані позивачем не є поважними. Відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково оприлюднюються. Позивач звернулась до суду з даним позовом 16.12.2008 року (а.с. 7). У зв'язку з тим, що позивач пропустила строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідач наполягає на застосуванні ч. 1 ст. 100 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині вимог про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 15 грудня 2007 року та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату на її користь доплати до пенсії за період з 16 грудня по 31 грудня 2007 року.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 185, 186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, суд -
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 16 грудня по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та сплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 16 грудня по 31 грудня 2007 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанову винесено у нарадчій кімнаті в 1-ому примірнику.
Суддя А.В.Суханова