Справа № 2-1403-1/09
24 вересня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді : Вовк С.В.,
при секретарі : Хоменко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Українська горілочна компанія «Nemiroff», третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та премії, -
У липні 2009 року позивач звернувся до суду зі вказаним позовом до відповідача, в якому просить в изнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади регіонального директора з продажу ЦЕНТР ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff» та поновити його на роботі в ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff» на посаді директора з продажу ЦЕНТР ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff»; стягнути з ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff» на користь ОСОБА_1 компенсацію за час вимушеного прогулу в розмірі середньої заробітної плати в розмірі 21879 гривень; стягнути з ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff» на користь ОСОБА_1 належну йому премію згідно умов трудового договору № 20070402\УГК - ТД - 1.
Обґрунтування позову полягає в тому, що другого березня 2009 року позивача було прийнято на посаду регіонального директора з продажу ЦЕНТР у відповідності до наказу. Другого червня 2009 року відповідно до наказу № 682-НК позивача було звільнено з посади регіонального директора з продажу ЦЕНТР як такого, що не витримав випробування. Підставою для звільнення за даною статтею була оцінка проходження випробувального строку від 15 травня 2009 року. Випробування було встановлене умовами трудового договору (контракту), який був підписаний позивачем з відповідачем 02 березня 2009 року за №02\03\09. Термін випробування - 3 місяці, тобто до 01 червня 2009 року. Даний термін випробування було продовжено відповідно до наказу №664-НК від 28 травня 2009 року.
Вважає, що звільнення проведено з грубим порушенням чинного законодавства України, що регулює трудові правовідносини, а саме:
Позивач мав трудові відносини з Відповідачем починаючи з початку 2001 року, коли був прийнятий на посаду директора окремого структурного підрозділу «Київський торгівельний будинок «Nemiroff» за контрактом. Потім у 2002 році прийнятий на посаду директора Київського філіалу ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff», де і працював до 27 лютого 2009 року, поки не звільнився за власним бажанням.
При прийнятті позивача на роботу регіональним директором з продажу ЦЕНТР, його не було ознайомлено з посадовою інструкцією регіонального директора з продажу ЦЕНТР, положенням про департамент з продажу, іншими локальними документами підприємства, що визначають права і обов'язки позивача. 02 березня 2009 року позивачу було надано планоцінка проходження випробувального строкуроботи в тимчасовому режимі, але не було роз'яснено, які саме дії або документи повинні бути вчинені або виконані.
З 02 березня 2009 року позивач виконував свої трудові обов'язки згідно трудового договору (контракту). За своїми функціональними обов'язками відповідальність директора Київської філії ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff» вища, ніж на посаді регіонального директора з продажу ЦЕНТР, тому що на новій посаді не має фінансової відповідальності, а що стосується підлеглих - то вони всі перейшли до позивача з Київської філії ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff». Перелік функціональних обов'язків регіонального директора з продажу ЦЕНТР майже повністю співпадає з функціональними обов'язками директора Київської філії ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff». Зауважень щодо роботи в якості директора Київської філії ДП «Українська горілчана Компанія «Nemiroff» у відповідача не було.
15 травня 2009 року позивач не був повідомлений, що відбудеться оцінка проходження його випробувального строку. Відповідно, він не мав можливості надати жодних пояснень (усних чи письмових) стосовно виконуваних обов'язків.
Тому вважає, що складена оцінка щодо випробувального строку є такою, яка не відповідає дійсності, бо за своїми виконаними трудовими обов'язками позивач виконував і виконав все необхідне.
Строк випробувального строку закінчувався 01 червня 2009 року. У відповідності до статті 28 частини 1 Кодексу законів про працю: «Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах». Не зважаючи на це, 02.06.2009 року позивача було звільнено, як такого, що не пройшов випробувальний строк.
Також в позові зазначає, що першого червня 2009 року не знав про те, що було продовжено строк випробування, оскільки з наказом про продовження випробувального строку він був ознайомлений лише 02 червня 2009 року, і тому вважав, що пройшов випробування.
Видача наказів про продовження строку продовження випробувального строку і звільнення позивача були для нього несподіваними. Тому вважає звільнення не законним і його повинно бути поновлено на посаді в судовому порядку.
Оскільки на момент пред'явлення позову про поновлення на роботі позивач не мав заробітку з вини відповідача, то йому повинна бути виплачена грошова компенсація у розмірі середнього місячного заробітку за весь час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали та просять його задовольнити посилаючись на викладені в ньому обставини.
Представник відповідача проти позову заперечує зазначаючи його безпідставність.
Суд вислухавши пояснення учасників судового процесу, оголосивши та дослідивши матеріали справи, пройшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 27.02.2009 року наказом відповідача позивача було звільнено з роботи, з 27.02.2009 року, за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, директора Київського філіалу ДП УГК «Nemiroff».
02.03.2009 року позивач був прийнятий на посаду Регіонального директора з продаж Центр у Регіональну дирекцію з продаж Центр Департаменту з продаж, з посадовим окладом згідно штатного розкладу, з випробувальним терміном три місяці.
Відповідно до ч.1 ст.27 КЗпП України, строк випробовування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців.
Із цього випливає, що останнім днем випробувального терміну у позивача було 03.06.2009 року, оскільки за загальним правилом перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати (тобто 03.03.2009 року), а закінчується у відповідне число останнього місяця строку.
Згідно ч.3 ст.27 КЗпП України, якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або інших поважних причин, строк випробовування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.
З 18.05.2009 року по 28.08.2009 року позивач перебував на лікарняному.
Наказом ДП «Nemiroff» від 29.05.2009 року №664-НК продовжено позивачеві строк випробування на 10 календарних днів у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в період випробування.
Згідно із ч.2 ст.28 КЗпП України, якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.
Із змісту останньої вказаної норми випливає, що підставою для звільнення за наслідками випробування може бути лише невідповідність працівника займаній посаді.
Наказом відповідача від 02.06.2009 року позивача було звільнено з 02.06.2009 року з займаної посади, за результатами випробовування (як такого, що не витримав випробовування), згідно ст. 28 КЗпП України.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що 15.05.2009 року з позивачем була проведена співбесіда із його керівником Сердюком К.О., на якій позивача було повідомлено про не проходження строку випробування.
Аналіз діючого законодавства, дає підстави прийти до висновку, що перевірка відповідності працівника виконуваній роботі здійснюється протягом всього строку випробовування, а не у певний визначений день та не відповідність працівника займаній посаді оформляється суто наказом про його звільнення, при цьому оформлення окремого рішення роботодавцем про невідповідність працівника займаній посаді є необов'язковим.
Порушень в проведенні оцінки проходження позивачем випробувального строку, судом не встановлено.
Порушень роботодавцем при здійсненні процедури проведення оцінки проходження випробувального строку, які б заслуговували своєї уваги сторонами суду не наведено.
Отже суд приходить до висновку про законність звільнення позивача, яке відбулось 02.06.2009 року, а тому його вимоги про визнання звільнення незаконним та поновлення на роті є безпідставним.
Також не підлягають задоволенню вимоги позову про стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, як похідні від вимог про поновлення на роботі та визнання звільнення незаконним.
При цьому одночасно, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення належної премії за підсумками роботи у 2007 та 2008 роках «за розвиток підлеглих» в сумі 105019,20 грн., так як сторонами не було доведено, що роботодавцем приймалось рішення про преміювання позивача, яке відповідно до положень трудового договору є індивідуальним заохоченням, виплата якої не носить імперативний характер.
Посилання позивачем на стягнення із відповідача сум державного мита, витрат на ІТЗ та витрат на правову допомогу, судом класифікується як стягнення судових витрат, які за правилами передбаченими ст. 88 ЦПК України можуть бути стягнуті за умови задоволення позовних вимог.
Керуючись ст..ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Українська горілочна компанія «Nemiroff», третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та премії - залишити без задоволення.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя