Справа № 2-104/2009 р.
ІMЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2009 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Єланський О.Г.
при секретарі Копиці С.І.
розглянувши у відкритому засіданні в смт. Покровське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Олександрівська сільська рада Покровського району та Державне підприємство науково-дослідного інституту землеустрою про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним, -
встановив :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, треті особи - Олександрівська сільська рада Покровського району та Державне підприємство науково-дослідного інституту землеустрою про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним. В обґрунтування позовних вимог він зіслався на те, що відповідно до рішення Олексндрівської сільської ради від 21.12.2005 року №229-19/IV, було виділено присадибну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 розміром 0,10 га. Суміжним землекористувачем являється ОСОБА_2. Після подання ним заяви на приватизацію земельної ділянки, в процесі виготовлення попередньої технічної документації по землевідведенню, виявив, що частина земельної ділянки, яка була раніше в його користуванні, включена до земельної ділянки суміжного землекористувача - ОСОБА_2., яка отримала державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1. При цьому межа земельної ділянки ОСОБА_2. перекриває в'їзд до садиби позивача. При виготовленні документації на приватизацію земельної ділянки землевпорядниками було допущено технічну помилку, зокрема представником Державного підприємства науково-дослідного інститут землеустрою Лук'яненко С.М., яка порушуючи вимоги діючого порядку, про зміну межі позивача не повідомила та Акт встановлення меж земельної ділянки йому на підпис також не давали. Про зміну меж своєї земельної ділянки дізнався тільки на весні 2006 року. Просить суд відновити строк позовної давності та визнати недійсним акт на право приватної власності на землю виданого Олександрівською сільською радою 30.11.1999 року.
Справу розглянуто у відповідності до ч.2 ст.158 ЦПК України у відсутності представника Державного підприємства науково-дослідного інституту землеустрою, який надіслав на адресу суду заяву з проханням справу розгляну за його відсутності.
У відкритому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просить суд визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю виданого Олександрівською сільською радою 20 листопада 1999 року серія НОМЕР_1 - в частині передачі у приватну власність земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 розміром 0,005 га.
Відповідачка ОСОБА_2. позов не визнала та суду пояснила, що під час, купівлі будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, колишній господар будинку показав їй межі та вказав, що його сарай збудований на сусідній земельній ділянці, тому в свою чергу він дозволив користуватись в'їздом. Також відповідачка зазначила, що приватизувала земельну ділянку та не заважає в користуванні в'їздом до садиби ОСОБА_1 Просить суд у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи Олександрівської сільської ради Кравченко М.Л. проти задоволення позову заперечує та суду пояснив, що відповідно до чинного законодавства Державний акт на право приватної власності на землю не є дійсним, так як його не підписав суміжний землекористувач.
Представник відповідача Суржикова А.І. проти задоволення позову заперечує та суду пояснила, що ОСОБА_1 хотів підписати Державний акт на право приватної власності на землю, але прийшла його дружина, він відволікся та не встиг підписати даний акт. Також зазначила, що жодна людина не повинна бути без в'їзду до власної садиби. Просить у задоволенні позову відмовити.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що за даною адресою було дві садиби та спільний в'їзд до них. Також зазначив, що по документах в ОСОБА_1 було 0,7 га. Землі, але земельна ділянка, що розташована під ворітьми в ці 0,7 га не входить. Ворітьми відповідачка ОСОБА_2. майже не користується та дозволяє користуватись ними позивачу.
Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до витягу з рішення Олекандрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 4 скликання 19 сесії № 229-19/1У від 21.12.2005 року, передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0.10 га ОСОБА_1 (а.с.5).
Згідно рішення виконавчого комітету Покровського району № 175 від 23.02.1971 року, ОСОБА_1 виділено під забудову земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, розміром 700 кв.м. (а.с.8).
З кадастрового плану вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2., згідно Державного акту площею становить 0.1128 га.(а.с.9).
Відповідно до акту встановлення меж земельної ділянки, що передається у приватну власність від 20 серпня 1999 року, встановлено в натурі межі земельної ділянки, що передається у приватну власність ОСОБА_2. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та ведення особистого підсобного господарства на території Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області загальною площею 0,1128 га, в тому числі ріллі 0,01556. (а.с.10).
Згідно Державного акту на право приватної влаcності на землю серії IV - ДППК № 079366 від 19.05.2006 року, ОСОБА_2. на підставі рішення Олександрівської сільської ради передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1128 га. Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку, та в якому відсутній підпис суміжного землекористувача ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Таким чином, суд вважає позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Олександрівська сільська рада Покровського району та Державне підприємство науково-дослідного інституту землеустрою про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним обґрунтованою, так як Державний акт на право приватної власності на землю виданий Олександрівською сільською радою 20 листопада 1999 року серія НОМЕР_1 земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 розміром 0,005 га., так як відповідно діючого порядку позивача ОСОБА_1 не було повідомлено про зміну меж та даний Державний акт не підписаний суміжним землекористувачем, тобто ОСОБА_2.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.215 ЦПК України, суд, -
вирішив :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Олександрівська сільська рада Покровського району та Державне підприємство науково-дослідного інституту землеустрою про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним задовольнити.
Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю виданого Олександрівською сільською радою 20 листопада 1999 року серія НОМЕР_1 - в частині передачі у приватну власність земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_2 розміром 0,005 га.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7.50 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя :