Справа № 2-а-285/2009
14 травня 2009 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,
при секретарі - Шмат М.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, -
08 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії. (а.с. 2-5)
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верби І.О. від 09 січня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 29 січня 2009 року. (а.с. 15)
28 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про долучення до матеріалів справи копій позовної заяви. (а.с. 19)
Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верби І.О. від 29 січня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 було передано за предметною підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. (а.с. 26)
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Маймур Ф.Ф. від 27 лютого 2009 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до провадження та призначено до судового розгляду. (а.с. 33)
02 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою про відвід судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Маймур Ф.Ф. (а.с. 29-31)
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2009 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви про відвід. (а.с. 50)
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2009 року, постановленою у судовому засіданні, замінено неналежного відповідача - Першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська ОСОБА_3, на належного - управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська. (а.с. 53)
Позивач у позовній заяві, з урахуванням доповнень до позовної заяви, та у судовому засіданні в обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що 15.01.2008 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перевід її на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а саме її сина ОСОБА_4, однак відповідач своїм листом від 27.03.2008 року № 8-125, наданим у відповідь на заяву позивача, відмовив останній у здійсненні такого переводу на інший вид пенсії посилаючись на те, що період 50 місяців трудового стажу сина позивача віком 26 років, за який враховується заробітна плата для нарахування пенсії, не підлягає оптимізації, чим порушив вимоги чинного законодавства України, зокрема ст.ст. 32, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та законні права та інтереси позивача, а тому позивач просила суд визнати рішення відповідача від 27.03.2008 року № 8-125 незаконним, зобов'язати відповідача здійснити розрахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 15.01.2008 року із використанням коефіцієнту заробітку К3=3,45058, стягнути з відповідача на її користь у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 597 грн., а також стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 597 грн. (а.с. 20-25, 57)
У судовому засіданні позивач позов підтримала та наполягала на його задоволенні у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування яких посилалася на те, що для проведення оптимізації, яку просить позивач, відсутні законодавчі підстави, оскільки фактичний страховий стаж, який відпрацював годувальник, становить 50 місяців, а не 60, як того вимагає ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». (а.с. 58-59)
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали пенсійної справи та даної адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська та одержує пенсію за віком, що підтверджується матеріалами пенсійної справи та не заперечувалося представником відповідача у судовому засіданні. (а.с. 60-77)
У судовому засіданні також встановлено, що з 18.02.1997 року позивач отримувала пенсію за віком, а з 19.05.2004 року на підставі поданої позивачем заяви її було переведено на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ці обставини підтверджуються поясненнями позивача, копіями листів відповідача від 16.08.2004 року № І-2893/04 та від 08.05.2008 року № І-1777-08 та матеріалами пенсійної справи. (а.с. 8-9, 12-13, 60-62)
При цьому, судом також встановлено, що під час переведення позивача у 2004 році з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідачем був визначений середній індивідуальний коефіцієнт заробітної плати годувальника, який складав після оптимізації 3,105533, що підтверджується копією листа відповідача від 09.07.2004 року. (а.с. 10-11)
Судом також встановлено, що з 12.04.2005 року на підставі заяви позивача її було переведено на пенсію за віком, що підтверджується поясненнями сторін у судовому засіданні, копією листа відповідача від 08.05.2008 року № І-1777-08 та матеріалами пенсійної справи. (а.с. 8-9, 63)
Судом встановлено, що 15.01.2008 року позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, що підтверджується копією зазначеної заяви. (а.с. 68)
Листом від 27.03.2008 року № 8-125 відповідач відмовив позивачу у проведенні розрахунку її пенсії у зв'язку з втратою годувальника пославшись на те, що розмір пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника, розрахований на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», є меншим аніж розмір пенсії за віком, яку отримує позивач, а тому нарахування пенсії було залишено у попередньому розмірі 781,90 грн., а також на те, що для проведення оптимізації, яку просить позивач, відсутні законодавчі підстави, оскільки фактичний страховий стаж, який відпрацював годувальник, становить 50 місяців, що підтверджується копією зазначеного листа. (а.с. 6-7)
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу); державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальності суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами (частина третя статті 45 цього Закону).
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до ст. 26 зазначеного Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: до досягнення особою 23 років включно - 2 роки; від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки; від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки; для осіб 32 років і старших - 5 років.
Відповідно до ч. 1 та абз. 2 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а саме пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до абз. 1-3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, оскільки внесені зміни Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про визнання рішення відповідача від 27.03.2008 року № 8-125 незаконним та зобов'язання відповідача здійснити розрахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 15.01.2008 року із використанням коефіцієнту заробітку К3=3,45058, суд виходив з того, що у судовому засіданні було встановлено наявність у позивача права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника та факт виплати відповідачем такого виду пенсії у період з 19.05.2004 року по 12.04.2005 року із застосуванням середнього індивідуального коефіцієнту заробітної плати, визначеного після оптимізації.
При цьому, суд враховує наявність у позивача передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» права на вибір пенсійних виплат та зобов'язання держави перед позивачем щодо здійснення виплати обраного позивачем виду пенсії, а тому суд приходить до висновку про те, що відмова відповідача здійснити позивачу розрахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 15.01.2008 року є неправомірною та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині.
Крім того, відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності відмови у здійсненні переведення позивача з одного виду пенсії на інший та проведенні відповідного перерахунку.
Вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення з відповідача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 597 грн., які позивач визначила як недоотриману різницю між розміром пенсії за віком та розміром пенсії у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням коефіцієнту К3 = 3,10553, суд, виходячи із принципу законності, вважає за доцільне відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в цій частині, оскільки за відсутності здійсненого перерахунку розмірів пенсії позивача у зв'язку з втратою годувальника із застосуванням коефіцієнту К3 = 3,45058, такі вимоги позивача є передчасними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Суд також, враховуючи, що позивачем у судовому засіданні обставини щодо завдання їй моральної шкоди та її розмір не були доведені, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову в цій частині.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 94 КАС України, і приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України, ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 , ч. 1 ст. 10, ч. 2 ст. 24, ст. 26, ч. 1 ст. 32, ч. 1 та абз. 2 ч. 3 ст. 36, ст. 37, абз. 1-3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11, 12, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, які виразилися у відмові в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із втратою годувальника № І-125 від 27 березня 2008 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із втратою годувальника з 15 січня 2008 року із застосуванням коефіцієнту К3 = 3,45058.
ОСОБА_1 у задоволенні іншої частини - відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, також апеляційна скарга може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ф.Ф.Маймур