у кримінальних справах у складі:
головуючого
Дороніної В.П.
суддів
Колесника М.А., Селівона О.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві “ 13 » липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Міжигірського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 13 липня 2005 року.
Вироком Міжигірського районного суду Закарпатської області від 14 лютого 2005 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1народження,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 510грн. у дохід держави.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000грн. на відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винуватим у вчинені злочину за таких обставин.
5 серпня 2004 року приблизно о 18год., ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї АДРЕСА_1 Закарпатської області, на ґрунті особистих неприязненних стосунків, умисно наніс два удари дерев'яним штахетником по лівому передпліччю та спині своїй рідній сестрі ОСОБА_3., спричинивши їй легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою колегії судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Закарпатської області від 13 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Постановою Міжигірського районного суду Закарпатської області від 4 серпня 2005 року ОСОБА_1. звільнено від покарання на підставі п. “б» ст. 1 Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005 року.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, справу провадженням закрити за малозначністю або на підставі ст. 39 КК України, оскільки він діяв в стані крайньої необхідності.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду в касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, і детально викладених у вироку.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції всебічно та повно дослідивши зібрані по справі докази, у тому числі і ті, на які містяться посилання у скарзі, та давши їм належну оцінку в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Доводи наведені у касаційній скарзі, аналогічні за змістом доводам апеляції, які були ретельно перевірені апеляційним судом і в ухвалі наведені докладні та мотивовані підстави, через які апеляцію було визнано необґрунтованою. Рішення апеляційного суду відповідає матеріалам справи.
Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що він діяв в стані крайньої необхідності, ретельно перевірялися, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, і визнані безпідставними за обставин, викладених в ухвалі апеляційного суду.
Доводи засудженого про те, що під час вчинення злочину він не був в стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними, і не найшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки спростовуються показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б вплинули на законність і обґрунтованість судових рішень, у справі не допущено.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб, не вбачає.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах
в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Дороніна В.П. Колесник М.А. Селівон О.Ф.