Справа № 356/370/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/624/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Категорія 18 26.05.2016
Іменем України
26 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря: ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
засудженого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Березанського міського суду Київської області від 18 березня 2016 року, якою задоволено клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення до призначеного покарання,
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2014 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст.70, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі.
12 лютого 2016 року до Березанського міського суду Київської області надійшла заява засудженого ОСОБА_7 про перерахування йому строку покарання з урахуванням строку попереднього ув'язнення.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 18 березня 2016 року клопотання засудженого ОСОБА_7 задоволено та йому зараховано строк попереднього ув'язнення в період з 17 листопада 2014 року по 29 січня 2015 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі по вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2014 року. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_7 був затриманий 17 листопада 2014 року. Як убачається із розпорядження про виконання вироку, останній набрав законної сили 29 січня 2015 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Березанського міського суду від 18 березня 2016 року скасувати та винести нову, якою провести перерахунок строку його покарання, яке він відбуває за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2014 року з урахуванням часу знаходження його в умовах попереднього ув'язнення за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2010 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що при розгляді його клопотання Березанський міський суд неправильно застосував норми Закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, положення ст. 72 КК України в силу положення ст. 71 КК України, внаслідок чого строк зарахування покарання було проведено йому не повно. Так, апелянт зазначає, що вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2014 року був винесений із застосуванням положень ст. 71 КК України, тобто за сукупністю з вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2010 року, за яким його було засуджено за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років; 07 квітня 2014 року за вказаним вироком його було звільнено умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 14 днів. У зв'язку із вказаним, апелянт вважає, що строк попереднього ув'язнення за попереднім вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області щодо нього, також підлягає зарахуванню до строку покарання, яке він відбуває на даний час.
Заслухавши доповідача, думку засудженого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити; прокурора, який просив апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін; вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 5 статті 72 КК України визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч. 1 ст.1 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня 1993 року, попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Згідно копії протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_7 було затримано 17 листопада 2014 року /а.п. 4/.
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2014 року ОСОБА_7 визнано винним за ч. 2 ст. 185 КК України та за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначено покарання на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 2 роки позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 28 грудня 2010 року остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі /а.п. 6-7/.
Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2014 року, згідно з розпорядженням про виконання вироку, набрав законної сили 29 січня 2015 року / а.п. 8/.
Таким чином, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_7 становить період з 17 листопада 2014 року по 29 січня 2015 року.
Аргументи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції не було зараховано йому до попереднього ув'язнення строк перебування під вартою за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 грудня 2010 року, не можуть бути взяті до уваги, оскільки основною умовою застосування ч. 5 ст. 72 КК України, є те, що попереднє ув'язнення зараховується до строку покарання в межах того ж кримінального провадження.
Таким чином, при розгляді заяви засудженого ОСОБА_7 , судом першої інстанції дотримано вимог чинного законодавства України, а тому підстав для скасування ухвали Березанського міського суду Київської області від 18 березня 2016 року, колегія суддів не вбачає.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не ставлять під сумнів законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, а тому до задоволення вона не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Березанського міського суду Київської області від 18 березня 2016 року щодо ОСОБА_7 - залишити без зміни.
____________________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4