61022, м. Харків, пр-т Науки, 5
20.04.2016 Справа № 905/8905/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сажневої М.В., суддів Ніколаєвої Л.В., Філімонової О.Ю., розглянувши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» про відстрочку виконання рішення у справі № 905/8905/13
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Заваллівський графіт»
до Публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод»
простягнення 117 904,06 грн
за участю представників:
від позивача (стягувача)не з'явились
від відповідача (боржника)Козеріт Ю.В. - представник за довіреністю
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.04.2014 у справі №905/8905/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Заваллівський графіт» задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» основний борг у розмірі 117904,06 грн та судовий збір у розмірі 2358,08 грн.
26.05.2014 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2014 у справі № 905/8905/13 видано відповідний наказ.
11.04.2016 до суду від Публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду на 24 місяці.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.04.2016 призначено судове засідання з розгляду вказаної заяви на 20.04.2016.
Представники позивача (стягувача) в судове засідання, призначене на 20.04.2016, не з'явились.
Неявка представників позивача не перешкоджає розгляду заяви відповідача.
В судовому засіданні 20.04.2016 представник відповідача підтримав подану заяву про відстрочку виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан Публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод», знаходження на території проведення антитерористичної операції, що стало причиною скрутного фінансового становища боржника, яке виразилось в перебоях з постачання сировини, продукції, затримкою оплати за товари і послуги, велику дебіторську заборгованість, недостатність грошових коштів на банківських рахунках, загальний спад економіки, стрімкий ріст рівня інфляції та курсів іноземних валют, накладання арешту на кошти, що містяться на рахунках підприємства.
Розглянувши матеріали справи, заяви та наданих документів, заслухавши пояснення представника заявника, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити ти розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення, наведено обґрунтування терміну, на який слід відстрочити виконання судового рішення додано докази на підтвердження реальної можливості проведення розрахунків із стягувачем в майбутньому, оскільки відстрочка виконання рішення повинна забезпечити його виконання у межах строку відстрочення, а не ухилення від його виконання на певний період.
Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При розгляді питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд приймає до уваги можливі негативні наслідки, які можуть настати для позивача, держави.
У відповідності з п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З матеріалів справи №905/8905/13 вбачається, що станом на 20.04.2016 заборгованість Публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Зваллівський графіт» не сплачена ані в добровільному порядку, ані в примусовому порядку.
Окрім того, судом враховано те, що відповідач не вчинив жодних дій на виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2014 та/або на зменшення заборгованості відповідача перед позивачем.
Відповідно до ст. 42 та абз. 5 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
Тому посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства судом не приймається, оскільки даний факт є результатом господарської діяльності заявника, і ні в якому разі не склався внаслідок надзвичайних обставин, та не може бути прийнятий в якості доказів для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004).
При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).
Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин пов'язаних із виникненням загрози банкрутства заявника, відсутність коштів на його банківських рахунках та майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Окрім того, заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що у заявника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк, а також належних доказів на підтвердження того, що така можливість у заявника реально з'явиться саме через 24 місяці.
Подані заявником докази навпаки свідчать про тривале тяжке фінансове становище заявника і про відсутність будь-яких показників для покращення результатів господарської діяльності.
Судом також не приймаються посилання відповідача на проведення антитерористичної операції на території Донецької області, оскільки заборгованість за товар отриманий за договором поставки №30-2012 3/126-12 від 03.07.2012 утворилася ще за 1,5 роки до початку проведення антитерористичної операції.
Наявні стрімкі інфляційні процеси в економіці держави, які супроводжуються істотним здешевленням національної валюти, якщо повністю й не виключають наявність обставин для надання відстрочки виконання судового рішення, то є суттєвими перешкодами для їх виникнення. Адже, в противному разі інфляційні процеси зачіпають передусім майнові інтереси кредитора, так як належні до стягнення на його користь грошові кошти в національній валюті за період відстрочки (2 роки), та невиконання відповідачем своїх зобов'язань протягом 1,5 роки, істотно знецінюються, що, як наслідок, призводить до погіршення фінансового стану позивача.
Тому судом також враховується, що тривале невиконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем та невиконання рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» про відстрочку виконання рішення суду від 16.04.2014 у справі №905/8905/13.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Публічному акціонерному товариству «Кіндратівський вогнетривкий завод» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.04.2014 у справі №905/8905/13.
Головуючий суддя М.В. Сажнева
Суддя О.Ю. Філімонова
Суддя Л.В. Ніколаєва