25.05.16р. Справа № 904/2434/16
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"
до Відповідача -1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС"
Відповідача -2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРМА-ЕЛЕКТРО"
про стягнення заборгованості в розмірі 130 993,80 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, дов. № 3438-К-О від 14.08.15р.
Відповідача-1 - не з'явився
Відповідача-2 - не з'явився
Позивач просить стягнути солідарно з Відповідачів 130 993,80 грн. за кредитним договором, з яких:
- 116 797,45 грн. - боргу за кредитом,
- 11 899,02 грн. - боргу з процентів за користування кредитом,
- 1 246,15 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,
- 1 051,18 грн. - боргу з комісії за користуванням кредитом.
При подачі позову, Позивач подав заяву про накладення арешту на майно, яке належить Відповідачеві -2 в межах 130 993,80 грн. Клопотання Позивача мотивоване тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.
Відповідно до ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, клопотання про накладення арешту на майно, яке належить Відповідачеві -2 повинно бути обґрунтованим з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.
Як вбачається зі змісту клопотання про накладення арешту на майно яке належить Відповідачеві -2, Позивачем не надано відповідних доводів в обґрунтування цього клопотання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наведене клопотання Позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідачі явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, відзив на позов, документи витребувані судом чи доказів відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надали.
Відповідач-1 про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулися поштові відправлення № 4930000207539 та № 4930000597793 з відміткою поштової установи "фірма не існує".
Відповідач - 2 повідомлений належним чином про слухання справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення № 1000307318850 та 1000307338312.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розгляд справи відкладався.
27.04.16р. Позивач подав суду заяву, у якій повідомив, що 10.03.16р. господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 904/769/16 про банкрутство Відповідача -1, із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство Відповідача -1 на підставі договору поруки №40121ZRL0S0HF від 11.11.14р. Позивач не звертався.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд
17.01.14р. Відповідачем-2 (Клієнтом) підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі Заява), за якою він приєднався до "ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг" (далі ОСОБА_2), ОСОБА_3, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 17.01.14р. (далі Договір) та зобов'язався виконувати умови Договору.
За Договором Відповідачеві-2 Позивачем (ОСОБА_3) встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Відповідно до п. 3.2.1.1.16. ОСОБА_2 при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "ОСОБА_2 і правил надання банківських послуга (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_2 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_3 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. ОСОБА_2 кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту ОСОБА_2 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 та Клієнта.
Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3. ОСОБА_2).
Згідно з п. 3.2.1.1.8 ОСОБА_2 проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться ОСОБА_3 протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "ОСОБА_2 і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. ОСОБА_2 ліміт може бути змінений ОСОБА_3 в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_3. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться ОСОБА_3 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Виконуючи договірні зобов'язання, Позивач встановив Відповідачеві - 2 кредитний ліміт в розмірі 120 000,00 грн., що вбачається з виписки по рахунку та довідки ОСОБА_3.
Відповідно до розділу 3.2.1.4. ОСОБА_2, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).
За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі -"період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує ОСОБА_3 за користування кредитом проценти в розмірі 36,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.
У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує ОСОБА_3 відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права ОСОБА_3 на встановлення іншого строку повернення кредиту; передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Непогашенням кредиту вважається не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Відповідно до п.3.2.1.4.4. ОСОБА_2 - Клієнт сплачує ОСОБА_3 винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 ОСОБА_2 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
За даними Позивача, Відповідач-2 своєчасно не обнулив дебетове сальдо на поточному рахунку, а також в подальшому не погасив борг. У зв'язку з цим, станом на 02.03.16р. за Відповідачем-2 обліковується борг - 130 993,80 грн., який складається з:
- 116 797,45 грн. - боргу за кредитом,
- 11 899,02 грн. - боргу з процентів за користування кредитом,
- 1 246,15 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,
- 1 051,18 грн. - боргу з комісії за користуванням кредитом.
Відповідно до п. 3.2.1.5.1 ОСОБА_2 при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 ОСОБА_2, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, ОСОБА_2, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 ОСОБА_2 Клієнт сплачує ОСОБА_3 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а у разі реалізації ОСОБА_3 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 ОСОБА_2 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до 3.2.1.5.4 ОСОБА_2 - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Пунктом 3.2.1.6.1. ОСОБА_2 передбачено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до ОСОБА_3 заяви на приєднання до "ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.
За Договором поруки №40121ZRL0S0HF від 11.11.14р. (далі Договір поруки), укладеним Позивачем з поручителем - ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" (далі Відповідач-1) на забезпечення виконання зобов'язань за Кредитними договором Відповідачем -2, Відповідач -1 поручився перед ОСОБА_3 за виконання Відповідачем -2 усіх його обов'язків за Кредитним договором.
У зв'язку з тим, що Кредитний договір забезпечено порукою, Позивач просив стягнути борг за договором солідарно з Відповідачів.
Наведене стало причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач - 2 не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 ЦК України).
Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Вимога, пред'явлена Відповідачеві -1 щодо виконання забезпеченого зобов'язання, зали шена без задоволення.
Згідно зі ст. 554 ЦК України Боржник та Поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
Відповідач -1 не надав суду доказів сплати боргів Відповідача -2.
У ході розгляду справи встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016р. заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" прийнято до розгляду. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.16р. порушено провадження у справі №904/769/16 про банкрутство ТОВ "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів; розпорядником майна призначено ОСОБА_4
З офіційного сайту Вищого господарського суду України вбачається, що 10.03.16р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" по справі № 904/769/16, що в силу ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є офіційним оприлюдненням зазначеного оголошення.
Частинами 1-4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано наступне. У разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
27.04.16р. Позивач подав суду заяву, у якій повідомив, що із заявою про визнання грошових вимог до боржника у справі про банкрутство на підстав договору поруки №40121ZRL0S0HF від 11.11.14р. не звертався.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення коштів з Відповідача-1.
Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що розрахунки пені проведено невірно - із розрахунку 360 днів у році, тоді як чинне законодавство передбачає проведення розрахунків виходячи з календарного року. За розрахунком суду, пеня з простроченої суми, виходячи з того, що календарний рік має 365 днів, становить 1 229,08 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за рахунок Відповідача-2 частково, стягненню підлягають: 116 797,45 грн. - боргу за кредитом, 11 899,02 грн. - боргу з процентів за користування кредитом, 1 229,08 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1 051,18 грн. - боргу з комісії за користуванням кредитом.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з Відповідача-2 на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
При подачі позову, Позивач подав заяву про накладення арешту на майно, яке належить Відповідачеві -2 в межах 130 993,80 грн. Клопотання Позивача мотивоване тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.
Відповідно до ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Отже, клопотання про накладення арешту на майно, яке належить Відповідачеві -2 повинно бути обґрунтованим з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.
Як вбачається зі змісту клопотання про накладення арешту на майно яке належить Відповідачеві -2, Позивачем не надано відповідних доводів в обґрунтування цього клопотання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наведене клопотання Позивача є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІРМА-ЕЛЕКТРО", 10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 9-А (код 320 668 48) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, (код 143 605 70) 116 797,45 грн. - боргу за кредитом, 11 899,02 грн. - боргу з процентів за користування кредитом, 1 229,08 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1 051,18 грн. - боргу з комісії за користуванням кредитом, 1 374, 88 грн. - витрат зі сплати судового збору.
У решті позову відмовити.
У частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" - відмовити.
У задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Г. Юзіков
Повний текст рішення виготовлено ______________