Справа № 359/4500/16-к
Провадження № 1-кс/359/869/2016
28 травня 2016 року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
за участю слідчого ОСОБА_3 ,
за участю підозрюваного ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Бориспільського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, українцю, з середньою освітою, не одруженому, непрацюючому, раніше судимого, зі слів підозрюваного ОСОБА_4 періодично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
28 травня 2016 року слідчий Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_3 звернулася з вказаним клопотанням та обґрунтовує його тим, що 27.05.2016 р., о 04 годині ОСОБА_4 , проходячи повз гаражне приміщення, розташоване у мікрорайоні Соцмістечко в м. Бориспіль Київської області, неподалік будинку № 158 побачив відчинені ворота гаражу. Заглянувши у середину гаражного приміщення, ОСОБА_4 у салоні автомобіля побачив власника гаражу ОСОБА_6 , що відпочивав. На багажному відділенні автомобілю «Ауді-80», д.н.з. НОМЕР_1 , лежала належна ОСОБА_6 куртка. Після цього, ОСОБА_4 , оглянувши куртку, у лівій кишені виявив портмоне з грішми у сумі 600 гривень, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки «Ауді-80», д.н.з НОМЕР_1 , посвідченням водія на ім'я ОСОБА_6 , банківським та дисконтними картками. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення належного ОСОБА_6 портмоне.
Реалізуючи свій протиправний намір, діючи умисно та з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 таємно викрав належне ОСОБА_6 портмоне з грішми у сумі 600 гривень, документами, банківським та дисконтними картками.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_7 за допомогою пін-коду, що містився у викраденому портмоне, з банкомату АКБ «Приват - банк», розташованого по вул. Червоноармійській в м. Бориспіль, Київської області, 27.05.2016 о 04 год. 42 хв. здійснив операцію зі зняття грошових коштів з належної ОСОБА_6 банківської картки банку «Ренесанс-кредит» («ПУМБ») у сумі 600 гривень. Крім того, цього ж дня о 04 год. 44 хв. та о 05 год. 09 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у супермаркеті «Сільпо», розташованого в м. Бориспіль Київської області по вул. Київський Шлях, 74, за допомогою даної банківської картки банку «Ренесанс-кредит» («ПУМБ») розрахувався за придбаний товар у сумі 51 гривень 00 копійок та 68 гривень 92 копійок відповідно.
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_6 завдано матеріальної шкоди на суму 1319 гривень 92 копійок.
27.05.2016 р. у відповідності положень статей 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_4 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними на даний час в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинене кримінальне правопорушення від 27.05.2016; протоколом огляду місця події за адресою: Київська область, м. Бориспіль, мікрорайон Соцмістечко, гаражне приміщення, поблизу будинку № 158 від 27.05.2016; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 27.05.2016; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 27.05.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.05.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 27.05.2016; актом добровільної видачі речей ОСОБА_4 від 27.05.2016 р.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні факти: - ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років, яке може спонукати підозрюваного у разі визнання його винуватим до уникнення покарання, у зв'язку з чим останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, на даний час ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин, а тому є достатні підстави вважати, що він продовжить вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий за погодженням з прокурором просили застосувати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні слідчий - ОСОБА_3 підтримала клопотання, разом з цим повідомила, що їй особисто невідомо де саме зареєстрований та проживає підозрюваний, жодного документу на підтвердження факту реєстрації та проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_1 , суду не надала. Прокурор - ОСОБА_2 клопотання підтримав і просили його задовольнити, разом з цим повідомив, що особисто не пересвідчувався в тому, що підозрюваний дійсно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , йому це відомо лише зі слів підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечує щодо заявленого клопотання, повідомив суду, що точно не знає чи зареєстрував його батько за адресою: АДРЕСА_1 , він втратив свій паспорт, також підтвердив що був раніше прописаний у сестри за іншою адресою, але в зв'язку з продажем будинку у 2011 році був виписаний останньою. Зобов'язався з'являтись по кожному виклику до слідчого, зазначив , що періодично проживає у батьків.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши письмові докази, приєднані до клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу слідчим суддею також враховані обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема те, що як встановлено з наданих у судовому засіданні пояснень та документів клопотання, ОСОБА_4 був зареєстрований 11.07. 2007 р. за адресою: АДРЕСА_2 та знятий з реєстрації 25.10.2011 року. (а. с. 42). Інших документів стосовно проживання та реєстрації суду надано не було та в матеріалах клопотання такі документи відсутні. Слідчий та прокурор на момент розгляду клопотання не пересвідчувались чи дійсно ОСОБА_4 проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В матеріалах клопотання відсутні належні та допустимі докази даного факту.
Судом встановлено, що підозрюваний є раніше судимою особою, разом з тим прокурором та слідчим жодним чином не обґрунтовано у який спосіб ОСОБА_4 зможе продовжити вчиняти кримінальне правопорушення. Суд критично ставиться до даного ризику. Що стосується вчинення нових злочинів, суд враховує даний ризик виходячи з наступного.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, що є злочином середньої тяжкості, за його вчинення передбачено покарання зокрема і у виді позбавлення волі строком до 3 років. Це свідчить про існування ризику, що він може переховуватись від досудового слідства, так як при затриманні останнього, як вбачається з матеріалів клопотання, намагався втекти від працівників міліції з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, довідки спеперевірки на підозрюваного відсутня. ОСОБА_4 як вбачається з копії вироку Бориспільського міськрайонного суду 18.07.2013 року раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Існує ризик, що він може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність обставин, передбачених п.1 та п.2 ч.1 ст.194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, вказаним у клопотанні (п.1 та п.5 ч.1 ст. 177КПК України).
Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що сама по собі наявність обґрунтованої підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та наявність певних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не виключаються, а також тяжкість можливого покарання за вчинення злочину, не можуть бути достатніми підставами для застосування до нього фактично другого по суворості запобіжного заходу після тримання під вартою - домашнього арешту, до вирішення судом питання про його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому слідчим суддею також враховано, що відсутні докази того що підозрюваний зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Отже підозрюваний не має власного житла та може проживати на орендованій квартирі чи у орендованому будинку, а тому визначити йому домашній арешт за певною адресою фактично не можливо, оскільки це може порушити права власника житла.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного до нього необхідно застосувати запобіжний засіб у виді особистого зобов'язання.
Статтею 179 КПК України визначено особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
З огляду на викладене слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти ряд обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309, ст. 372 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання старшого слідчого Бориспільського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 внесене по кримінальному провадженню № 12016110100001061 від 27.05.2016 р. за ч.1 ст.185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним викликом на визначений в ньому час.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 не відлучатися з м. Борисполя та Бориспільського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 не змінювати номер мобільного телефону - НОМЕР_2 , а у разі зміни повідомляти слідчого.
Підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням покласти на слідчого старшого слідчого Бориспільського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1