Справа №200/20037/14-ц
Провадження № 2р/200/39/15
"09" березня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря: Кравченко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду,-
24 листопада 2015 року представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про роз'яснення рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2015 року, в якій просив вказати, чи є зазначене рішення підставою для внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_3, та чи зобов'язаний Бабушкінський ВДРАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ на підставі зазначеного судового рішення внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3
У відповідності до положень ч.3 ст. 221 ЦПК України, судом було визнано можливим розглянути заяву про роз'яснення рішення суду у відсутність осіб, які брали участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року задоволено заяву ОСОБА_1, встановлено факт народження ОСОБА_3 15 липня 2004 року. (а.с. 62-63).
З матеріалів справи вбачається, що первісно заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити юридичний факт народження ОСОБА_3 15 липня 2004 року (а.с. 3-4).
В подальшому, уточнив вимоги заяви та просив вважпти резолютивну частину заяви викладеною в наступній редакції: 1) Встановити юридичний факт народження ОСОБА_3 15 липня 2004 року; 2) Внести зміни до актового запису про народження № 03 та свідоцтва про народження ОСОБА_3 та зазначити у цих документах дату народження ОСОБА_3 «15.07.2004 рік» замість «15.07.2003 рік» (а.с. 54-55).
В судовому засіданні заявник остаточно просив встановити юридичний факт народження ОСОБА_3 15 липня 2004 року (а.с. 62).
Відповідно до ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Неявка осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що відповідно до статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
З аналізу наведених процесуальних норм випливає, що роз'яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз'яснення пов'язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення.
Роз'ясненню підлягає судове рішення, яке підлягає виконанню як у добровільному порядку, так і примусово у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Судове рішення - акт судового розгляду справи будь-якого виду провадження, яке відповідно до ст. 124 Конституції України ухвалюється судами іменем України і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню. Крім того, відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які мають виконуватись як у добровільному порядку, так і примусово.
Рішення суду, зміст якого просить роз'яснити заявник, ухвалено відповідно до вимог ст. ст. 212-215 ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14. Текст рішення суду є зрозумілим, доступним для сприйняття та виконання, містить вичерпні, чіткі та такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.
Фактично вимоги заявника щодо роз'яснення рішення стосуються нерозглянутих вимог щодо внесення змін до актового запису про народження дитини, про які не було зазначено у рішенні суду.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для роз'яснення рішення суду.
Разом з тим, заявник не позбавлений права звернутися до суду із заявою на підставі ст. 220 ЦПК України про винесення додаткового рішення стосовно вимоги, з приводу не ухвалено рішення, або ж, за наявності підстав, оскаржити рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.09.2015 року в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 208-209, 221 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про роз'яснення рішення суду - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її проголошення, а якщо особи, які брали участь у справі, не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Е.В. Женеску