K/800/13351/15
24 травня 2016 року м. Київ К/800/14540/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом депутата Вінницької обласної ради Мороз Лесі Іванівни до голови Вінницької обласної ради Свитка Сергія Михайловича, третя особа - ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування розпорядження за касаційними скаргами голови Вінницької обласної ради Свитка Сергія Михайловича та ОСОБА_6 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року,
У грудні 2014 року депутат Вінницької обласної ради Мороз Л.І. звернулася до суду з позовом до голови Вінницької обласної ради Свитка С.М., третя особа - ОСОБА_6, в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Вінницької обласної ради № 174 «Про призначення ОСОБА_6 на посаду головного лікаря Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення».
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що призначення ОСОБА_6 на посаду головного лікаря Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення відбулось з порушенням вимог пункту 20 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Вінницької обласної ради № 174 від 06 червня 2014 року «Про призначення ОСОБА_7 на посаду головного лікаря Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення».
У касаційних скаргах голова Вінницької обласної ради Свитко С.М. та ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року.
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 травня 2014 року Вінницькою обласною радою винесено розпорядження за підписом голови Свитка С.М. №70 «Про звільнення ОСОБА_6 з посади головного лікаря Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення».
21-22 травня 2014 року відбулось спільне засідання постійних комісій Вінницької обласної ради з питань зміцнення законності, правопорядку, боротьби з корупцією, охорони прав і свобод громадян; з питань регулювання комунальної власності та приватизації; з питань розвитку демократії, гласності, свободи слова, інформаційного простору. На порядку денному розглядалось питання по заміщенню вакантних посад керівників закладів охорони здоров'я - об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, одним із яких розгляд кандидатури ОСОБА_6 на заміщення вакантної посади головного лікаря Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення, про що складено протокол №34/60/88/27.
За результатами голосування рекомендовано голові Вінницької обласної ради Свитку С.М. призначити ОСОБА_6 на вакантну посаду головного лікаря Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення.
06 червня 2014 року Вінницькою обласною радою за підписом голови Свитка С.М. видано розпорядження №174 «Про призначення ОСОБА_6 на посаду головного лікаря Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення» шляхом укладення контракту строком з 06 червня 2014 року по 05 червня 2017 року.
Вважаючи розпорядження голови Вінницької обласної ради Свитка С.М. від 06 червня 2014 року №174 протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок судів помилковим.
У відповідності до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Водночас, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, а тому, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «публічна служба» в розумінні пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу призначення на посаду головного лікаря Вінницького обласного спеціалізованого клінічного диспансеру радіаційного захисту населення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а стосується трудових відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленій у справах цієї категорії, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 23 червня 2015 року у справі № 802/3531/14-а та від 20 квітня 2016 року у справі № 802/3892/14-а.
Однак, вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували юридичної природи спору, що виник між сторонами, та не звернули увагу на те, що даний спір не пов'язаний з питаннями прийняття на публічну службу, її проходженням та звільненням з неї, а стосується трудових відносин, а тому прийшли до помилкового висновку, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.
Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги голови Вінницької обласної ради Свитка Сергія Михайловича та ОСОБА_6 задовольнити частково.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі за позовом депутата Вінницької обласної ради Мороз Лесі Іванівни до голови Вінницької обласної ради Свитка Сергія Михайловича, третя особа - ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування розпорядження закрити.
Роз'яснити позивачу право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало
Я.Л. Іваненко