25 травня 2016 року Справа № 876/2196/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Іскра» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі за його позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області, начальника Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання дій протиправними ,
У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство «Іскра» (далі - ПАТ «Іскра») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:
визнати протиправними дії начальника Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці) щодо підписання та надання головному державному інспектору праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області направлення № 0083;
визнати протиправними дії Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області (далі - ТДІП) щодо здійснення позапланової перевірки ПАТ «Іскра» та складання акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.09.2015 року № 13010240059.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі № 813/6016/15 у задоволенні позову було відмовлено.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржено ПАТ «Іскра», яке у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що направлення на перевірку № 0083 містить неправдиві дані, відповідач не ознайомив суб'єкта господарювання з наказом на перевірку та не надав його копію. Відмовляючи у задоволенні позову з підстав неоскарження позивачем наказу про призначення позапланової перевірки суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що саме направлення містить недостовірну інформацію та складено з порушенням.
На переконання апелянта, підписання направлення № 0083 на підставі Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.12 № 390, є неправомірним, а направлення на перевірку - незаконним. Тому позов про визнання неправомірними дій начальника ГУ Держпраці щодо його підписання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Окрім того, начальник ГУ Держпраці (новоутвореного органу) доручив направленням № 0083 проведення перевірки інспектору ТДІП (органу, що припиняється), тобто інспектору іншої юридичної особи. Висновок суду про те, що права та обов'язки (повноваження) ТДІП перейшли до ГУ Держпраці є безпідставними, оскільки лише 16.09.2015 року Кабінетом Міністрів України видано акт щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань праці функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
При цьому апелянт наголошує на тому, що звертався до суду з позовною вимогою не про скасування акту, а про визнання протиправними дії відповідача щодо його складення.
Представник позивач у ході апеляційного розгляду підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Представники ГУ Держпраці у судовому засіданні апеляційного суду заперечили обґрунтованість доводів апелянта, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Інші учасники судового розгляду на виклик апеляційного суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Іскра», суд першої інстанції виходив із того, що на підставі постанови слідчого СВ Сихівського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_5 від 09.07.2015 року про призначення перевірки додержання ПАТ «Іскра» вимог чинного законодавства про працю у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140070001848, головою комісії з реорганізації ТДІП 12.08.2015 року було прийнято наказ № 0082 та видано направлення на проведення позапланової перевірки ПАТ «Іскра» на предмет дотримання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проведення якої доручено працівникам ТДІП.
27.08.2015 року ГУ Держпраці прийнято наказ № 0083, яким відмінено наказ № 0082 від 12.08.2015 року, анульовано направлення на проведення перевірки позивача № 0082 від 12.08.2015 року та призначено позапланову перевірку ПАТ «Іскра» на предмет додержання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проведення якої доручено працівнику ТДІП ОСОБА_6, що підтверджується направленням № 0083 на проведення перевірки суб'єкта господарювання.
Наказ № 0083 від 27.08.2015 року позивачем не оскаржувався та є дійсним.
Відповідно до приписів ст.ст. 40, 110 Кримінального процесуального кодексу України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, а отже начальник ГУ Держпраці при підписанні направлення № 0083 на проведення перевірки ПАТ «Іскра» діяла на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ТДІП по здійсненню перевірки та складання акту суд першої інстанції виходив із того, що 02.09.2015 року головний державний інспектор праці ОСОБА_6 на підставі наказу від 27.08.2015 року № 0083 та направлення на перевірку № 0083 прибула на територію ПАТ «Іскра» з метою проведення позапланової перевірки, однак посадовими особами ПАТ «Іскра» не була допущена до перевірки, про що складено відповідний акт № 13010240059 від 02.09.2015 року. Позапланова перевірка ПАТ «Іскра» на предмет додержання вимог законодавства з питань праці фактично проведена не була.
Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України. Оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Оскільки позивачем не було допущено посадових осіб ТДІП до проведення перевірки, перевірка фактично проведена не була, дії відповідача щодо складання акту не несуть жодних правових наслідків для позивача, відтак відсутнє порушене право, що підлягає судовому захисту в порядку адміністративного судочинства.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню суду першої інстанції та вимогам апелянта, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Положеннями пункту 6 частини 1 статті 3 КАС України передбачено, що адміністративним позовом є звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
При цьому за правилами пункту 8 частини 1 статті 3 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно із приписами частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до наявної у матеріалах справи позовної заяви ПАТ «Іскра» воно звернулося до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними дії начальника ГУ Держпраці, а також ТДІП щодо призначення та проведення позапланової перевірки ПАТ «Іскра»і складання акту від 02.09.2015 року № 13010240059.
Разом із тим, судом першої інстанції було безспірно встановлено та не заперечується учасниками судового розгляду у ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції, що позапланова перевірка ПАТ «Іскра» на предмет додержання вимог законодавства з питань праці фактично проведена не була, оскільки посадовими особами відповідача головного державного інспектора праці ОСОБА_6 не було допущено до проведення перевірки, про що складено відповідний акт № 13010240059 від 02.09.2015 року.
На підставі наведеного апеляційний суд приходить до переконання, що оспорювані дії відповідачів не призвели до порушення прав чи охоронюваних законом інтересів ПАТ «Іскра», а отже позовні вимоги є безпідставними і не підлягають до задоволення.
Окрім того, апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у оскаржуваному акті № 13010240059 від 02.09.2015 року, не породжують для позивача жодних обов'язкових юридичних наслідків. Сам акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом обставини, на підставі якого може бути прийняте певне рішення контролюючого органу. Тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10.09.2013 року у справі № 21-237а13 та є обов'язковою для врахування іншими судами загальної юрисдикції відповідно до приписів ч. 1 ст. 244-2 КАС України.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Іскра» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі № 813/6016/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
ОСОБА_7
Ухвала у повному обсязі складена 26 травня 2016 року.