26 травня 2016 року м. Київ К/800/5631/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (головує в судовому засіданні),
Амєліна С.Є.,
Головчук С.В.,
секретаря судового засідання Ковтонюка С.Д.,
за участю представників Міністерства юстиції України - Казаченко Т.А., Журби К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року,
встановив:
У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 01 грудня 2014 року № 2718ц про звільнення його з посади начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; зобов'язання відповідача видалити з офіційного веб-сайту http://www.gp.gov.ua/ інформацію про звільнення позивача з посади відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про очищення влади» у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України; зобов'язання вчинити дії щодо видалення відповідних відомостей про позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генеральної прокуратури України від 01 грудня 2014 року № 2718ц про звільнення ОСОБА_6 з посади начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України.
Поновлено ОСОБА_6 на посаді начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України з 02 грудня 2014 року.
Стягнуто з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02 грудня 2014 року по 15 червня 2015 року включно.
Зобов'язано Генеральну прокуратуру України вжити заходів, направлених на видалення з офіційного веб-сайту http://www.gp.gov.ua/ інформації про звільнення ОСОБА_6 з посади начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України відповідно до частини 2 статті 3 Закону України № 1682-VII у зв'язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року та вважаючи, що цим рішенням порушені його права та законні інтереси, Міністерство юстиції України звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
У касаційній скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до Київського апеляційного адміністративного суду. Зазначає, що Міністерство юстиції України є органом, уповноваженим на проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», а також відповідальним за формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення цього Закону. Відтак, з набранням сили постановою окружного суду у Міністерства юстиції України виник обов'язок про вилучення відомостей стосовно ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 просить ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників Міністерства юстиції України, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 13 КАС України визначено, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, апеляційний суд виходив з того, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року не вирішено питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки Міністерства юстиції України, ця особа в контексті частини 1 статті 185 КАС України не наділена правом звернення з апеляційною скаргою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, з огляду на таке.
Спір у даній справі виник між позивачем та Генеральною прокуратурою України у сфері трудових правовідносин, оскаржуваною постановою не покладено на Міністерство юстиції України жодних обов'язків.
Окружний суд залишив без задоволення позовні вимоги про вилучення інформації стосовно позивача з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», а вжиття заходів, направлених на видалення інформації з офіційного веб-сайту Генеральної прокуратури України про звільнення ОСОБА_6 з посади начальника покладено на його роботодавця.
У зв'язку з цим є необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що оскаржувана постанова перешкоджає у здійсненні повноважень, покладених на нього нормами Закону України «Про очищення влади» та Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2014 року №1704/5.
Будь-яких обґрунтувань, яким чином оскаржуване судове рішення перешкоджає Міністерству юстиції України в реалізації його прав та виконанні покладених на Генеральну прокуратуру України обов'язків в апеляційній та в касаційній скаргах не наведено.
Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Амєлін С.Є.
Головчук С.В.