24 травня 2016 року м. Київ К/800/50067/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Маслія В.І.
Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.
При секретарі Головко О.В.
За участю прокурора - Гудименко Ю.В., представника відповідача - Мазур О.А., представника ПАТ «Кременчуцький колісний завод» - Осадчого А.В., представника ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» - Плескуна О.В., представника ПАТ «АвтоКраз», ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин», ПП «Виробничо-торгова компанія «Лукас», ГО «Кременчуцька міська організація роботодавців» - Литвиненка А.К., представника - ГО «Кременчуцька міська організація роботодавців» - Пшеничного О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у адміністративній справі за позовом Прокуратури м. Кременчука Полтавської області до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання нечинним та скасування рішення,
Прокуратура м. Кременчука звернулась до суду з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області, в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Кременчуцької міської ради від 30.01.2015 року «Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2012 року «Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року №94-908 вих. 12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.11.2009 року «Про затвердження технічної документації з нормативно - грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області», згідно якого у період з 01.01.2015 року нормативно-грошова оцінка земель діє у розмірі 70% від затвердженої нормативно-грошової оцінки.
Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.05.2015 року позов задоволено: визнано незаконним та скасовано рішення Кременчуцької міської ради від 30.01.2015 року «Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2012 року « Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року № 94-908 вих. 12 на рішення міської ради від 24.11.2009 року «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області», згідно якого у період з 01.01.2015 року нормативно-грошова оцінка земель діє у розмірі 70% від затвердженої нормативно-грошової оцінки.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 року постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.05.2015 року скасовано та ухвалено нову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішеннями суду апеляційної інстанції Заступник прокурора Харківської області звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
В письмових запереченнях, що надійшли на адресу суду Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький колісний завод", Кременчуцька міська рада Полтавської області, Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький завод дорожніх машин", Приватне підприємство "Виробничо-торгова компанія "Лукас", Громадська організація "Кременчуцька міська Організація роботодавців", Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод", Публічне акціонерне товариство "АвтоКраЗ" простять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, представників сторін, щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, сесією Кременчуцької міської ради 30.01.2015 прийнято рішення «Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2012 «Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року №94-908 вих. 12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.11.2009 року «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області», згідно якого у період з 01.01.2015 нормативно-грошова оцінка земель діє у розмірі 70% від затвердженої нормативно-грошової оцінки.
Прокуратура м. Кременчука, вважаючи що дане рішення суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, звернулася до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з перевищенням наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень та у спосіб, що не передбачений законодавством України.
В свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове, про відмову у задоволені позову, апеляційний суд зазначив, що Кременчуцька міська рада Полтавської області мала необхідні повноваження для затвердження нормативної грошової оцінки, визначаючи її грошовий вираз у відповідності до потреб територіальної громади та вказане рішення було прийнято у спосіб, визначений законодавством - на сесії міської ради, а тому оскаржуване рішення було прийнято відповідно до норм діючого законодавства та в межах повноважень. Крім того, оскаржуване рішення жодним чином не влинуло на інтереси держави.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ст. 25 вищезазначеного Закону, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються зокрема такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг по місцевих податках і зборах, а також земельному податку; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Згідно з Регламентом Кременчуцької міської ради, рішення ради приймаються на її пленарному засіданні шляхом персонального голосування депутатів.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
Судами встановлено, що оскаржуване рішення було прийнято на другому пленарному засіданні 55 сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області більшістю голосів
З огляду на викладене, Кременчуцька міська рада Полтавської області мала необхідні повноваження для затвердження нормативної грошової оцінки, визначаючи її грошовий вираз у відповідності до потреб територіальної громади та вказане рішення було прийнято у спосіб, визначений законодавством.
Також колегія суддів погоджується, що оскаржуване рішення міської ради стосується виключно формування місцевого бюджету та його реалізації.
Відповідно до ст. 8 Податкового кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки та збори, які є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 23.1 статті 23 цього Податкового кодексу базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.
Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII «Плата за землю» зазначеного Кодексу.
Відповідно до абзацу тринадцятого статті 1 Закону України № 1378-IV «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Частиною п'ятою статті 5 зазначеного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Згідно з частиною третьою статті 201 ЗК нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
З огляду на зазначене, можна дійти висновку, що база оподаткування є елементом податку, тісно пов'язаним з об'єктом оподаткування, а нормативна грошова оцінка - конкретна вартісна характеристика бази. При цьому процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації.
В свою чергу, нормативна грошова оцінка як економічна та правова категорія є динамічною, залежить від ряду факторів суб'єктивного та об'єктивного характеру і може змінюватися протягом бюджетного періоду. При цьому податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги протягом бюджетного року змінюватися не можуть.
Зокрема такої правової позиції дотримується Верховний Суд України в своєму рішенні від 09.04.2013 року у справі № 21-423а12.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що предметом судового розгляду в зазначені справі є саме процедурні аспекти встановлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які не стосуються змін регулювання податків, зборів та їх елементів. В свою чергу, в результаті прийняття міською радою оскаржуваного рішення база оподаткування залишалася тією ж (це нормативна грошова оцінка земель населеного пункту), а змінилося лише грошове значення такої бази оподаткування плати за землю у відповідному населеному пункті.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: