25 травня 2016 року м. Київ К/800/40441/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Олексієнка М.М.,
Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Гоцій Б.І., старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Андрійка Є.Л., третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про визнання неправомірними дій та бездіяльності державного виконавця та начальника відділу ДВС, зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року,
У липні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, про: скасування постанови ВП №42563651 ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 23 травня 2014 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-22-1/09 Солом'янського районного суду м. Києва від 3 січня 2012 року; визнання бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Андрійко Є.Л., яка полягає у відсутності належно примусового виконання у двомісячний строк судового рішення, тобто в супротив положенням частини 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження», - незаконною та неправомірною, або такою, яка порушує права, свободи, інтереси позивача; визнання дій та бездіяльність начальника ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Гоцій Б.І., які полягають: у затвердженні постанови ВП № 42563651 ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 23 травня 2014 року про закінчення виконавчого провадження, внаслідок відсутності належного контролю за законністю, своєчасністю, правильністю, повнотою дій та прийнятих рішень з боку безпосередньо підпорядкованого йому старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Андрійко Є.Л.; у відсутності належного, своєчасного реагування на скаргу від 5 травня 2014 року відносно дій та бездіяльності з боку безпосередньо підпорядкованого йому старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві Андрійко Є.Л., що разом у сукупності суперечать положенням п.3.8.1. «Інструкції про проведення виконавчих дій» згідно наказу № 74/5 МЮ України від 15.12.1999, ч.ч.1,2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого порушуються право позивача згідно з положеннями ч.2 ст. 14 КАС України та інші права, свободи, інтереси; відновлення виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-а-22-1/09 Солом'янського районного суду м. Києва від 3 січня 2012 року.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року скасовано постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 15 травня 2015 року, прийняти нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоцій Б.І. щодо не розгляду скарги ОСОБА_2 від 5 травня 2014 року відносно дій та бездіяльності державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві. Зобов'язано начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоцій Б.І. розглянути вказану скаргу та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги з огляду на наступне.
Судами встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2004 року встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_2 26 грудня 1997 року та зобов'язано ТОВ «ВАЛБІ» скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_2 26 грудня 1997 року при виконанні ним трудових обов'язків.
Виконавчим листом по справі №2-а-22-1/09, виданим 3 січня 2012 року Солом'янським районним судом м. Києва, зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві розглянути справу про страхові виплати на підставі заяви ОСОБА_2 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновку МСЕК №099591 та встановленого Деснянським районним судом м. Києва факту нещасного випадку.
З вказаним виконавчим листом позивач звернувся до відповідача для примусового виконання рішення.
Постановою відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 22 жовтня 2012 року ВП №30847857 повернуто виконавчий документ стягувачеві, в зв'язку з тим, що позивач не виконав вимогу державного виконавця про надання додаткових документів.
Позивач оскаржив вказану постанову до суду та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2014 року залишено без змін постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року.
Вказаними рішеннями визнано незаконними дії відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві; скасовано постанову відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22 жовтня 2012 року ВП №30847857; зобов'язано вчинити дії з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва №2-а-22-1/09.
Після чого, 18 березня 2014 року позивач знову звернувся до відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва №2-а-22-1/09, виданого 3 січня 2012 року.
20 березня 2014 державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. було відкрито виконавче провадження №42563651 з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва №2-а-22-1/09, виданого 3 січня 2012 року.
6 травня 2014 року на адресу відповідача надійшла заява від боржника про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення. На підтвердження цих обставин Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві надано протокол засідання комісії з розгляду особових справ потерпілих від 6 вересня 2012 року. З вказаного протоколу вбачається, що було вирішено повторно розглянути заяву позивача від 6 липня 2005 року та прийнято рішення про відсутність правових підстав для формування особової справи та призначення йому страхових виплат.
Вказані обставини також відображені в листі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві від 15 січня 2015 року.
У зв'язку з цим, постановою державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л. від 23 травня 2014 року виконавче провадження №42563651 з виконання виконавчого листа Солом'янського районного суду м. Києва №2-а-22-1/09, виданого 3 січня 2012 року було закінчено.
Що стосується вимоги про скасування постанови ВП №42563651 відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 23 травня 2014 року про закінчення виконавчого провадження, то суди попередніх інстанцій правильно відмовили у її задоволенні з огляду на таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-ХІV).
Згідно з статтею 49 Закону №606-ХІV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
В матеріалах справи міститься протокол засідання комісії з розгляду особових справ потерпілих в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві від 6 вересня 2012 року, з якого вбачається, що було вирішено повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 6 липня 2005 року та прийнято рішення про відсутність правових підстав для формування особової справи та призначення йому страхових виплат.
Вказаний документ підтверджує виконання рішення суду боржником, що є підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі статті 49 Закону №606-ХІV.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Андрійко Є.Л., яка полягає у відсутності належно примусового виконання у двомісячний строк судового рішення, то суди попередніх інстанцій правильно відмовили у її задоволенні, оскільки державний виконавець при вчиненні виконавчих дій діяв в межах наданих йому повноважень та не порушив права стягувача.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльність начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Гоцій Б.І., які полягають у відсутності належного, своєчасного реагування на скаргу позивача від 5 травня 2014 року відносно дій та бездіяльності з боку безпосередньо підпорядкованого йому старшого державного виконавця відділу ДВС Шевченківського РУЮу м. Києві Андрійко Є.Л., то колегія суддів вважає правильними висновки апеляційного суду про часткове задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин 4, 5 статті 82 Закону №606-ХІV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 6 статті 82 Закону №606-ХІV рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути оскаржені до керівництва органів державної виконавчої служби, якщо їх оскарження передбачено цим Законом.
Відповідно до частини 8 статті 82 Закону №606-ХІV скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
Так, з матеріалів справи вбачається, що 5 травня 2014 року позивач звернувся зі скаргою до начальника відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відносно порядку та часу направлення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувану. Проте всупереч вимог ст. ч. 8 ст. 82 Закону №606-ХІV не було розглянуто скаргу позивача та за результатами її розгляду не прийнято відповідне рішення.
Таким чином, обґрунтованими є висновки апеляційного суду, що начальником відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві протиправно допущено бездіяльність щодо не розгляду скарги позивача від 5 травня 2014 року, а тому правильно зобов'язано відповідача розглянути вказану скаргу.
Посилання позивача у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції не розглянуто частину позовних вимог, викладених у його заяві від 3 грудня 2014 року є безпідставним, оскільки як вбачається із змісту вказаної заяви, яка міститься в матеріалах справи, позивач просив суд витребувати з відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відповідні документи, допитати свідка та залучити третю особу. Змінити позовні вимоги позивач не просив.
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді М.М. Олексієнко
І.В.Штульман