25 травня 2016 року м. Київ К/800/9327/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі №803/1817/15 (876/9164/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Оіл» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив :
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі №803/1817/15 (876/9164/15).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2016 року касаційна скарга Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області була залишена без руху до 18 травня 2016 року у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме: скаржнику необхідно було надати суду надати суду документ про сплату судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом та копію рішення суду апеляційної інстанції.
На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Зазначена позиція також викладена Верховним Судом України в його ухвалі від 18 квітня 2016 року у справі № 0870/10640/12.
Крім того, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості сплати судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом для його сплати, у 2016 році.
До того ж, скаржником не виконано іншу вимогу, зазначену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2016 року.
Згідно до ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2016 року.
Згідно з ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року у справі №803/1817/15 (876/9164/15) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд Оіл» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного Н.Є. Маринчак
суду України